2.1. Поняття науки цивільного права
Наука цивільного права - це сукупність понять, поглядів, ідей, які пояснюють виникнення цивільного права як галузі права і законодавства, їх роль у суспільстві, визначає шляхи їх удосконалення.
Наука цивільного права вивчає систему норм цивільного права, окремі його інститути, практику їх застосування, історію та закономірності розвитку цивільного законодавства.
Конкретним результатом наукових досліджень е наукові статті, монографії, доповіді на наукових конференціях, кандидатські та докторські дисертації. У наукових роботах теоретично осмислюються окремі положення цивільного законодавства, узагальнюється та аналізується судова практика, розробляються проекти нормативних актів, обґрунтовуються пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства.
У цьому розділі автор не випадково звертається до історичного екскурсу та наводить певну бібліографію, оскільки відповідно до навчальних планів у всіх вищих навчальних закладах студенти повинні виконати курсову роботу з цивільного права, а в окремих із них - дипломну. Наведена література дозволить уникнути зловживання підручником і зорієнтує майбутнього фахівця на основні праці вітчизняних учених.
2.2. Класична література з цивільного права
Розвиток наукової літератури з цивільного права традиційно пов'язують з ім'ям Дмитра Івановича Мейера (1819-1856), який став одним із перших російських професорів, що розробив і почав викладати студентам курс абсолютно нового тоді російського цивільного права. Після його смерті лекції десять разів перевидавалися учнями Д.Мейера. Останній раз його праця "Русское гражданское право" побачила світ у 2006 р. у серії "Классика российской цивилистики", що свідчить про її актуальність і сьогодні.
Чотири видання витримав і "Курс гражданокого права" Костянтина Петровича Победоносцева (1827-1907), також перевиданий, на жаль, лише російськими видавництвами.
Серед фундаментальних праць дореволюційних цивілістів слід назвати і "Систему гражданского нрава" К.Н. Анненкова (у шести томах). З цією, власне, енциклопедією цивільного права фахівці останній раз мали можливість познайомитися ще у 1907 р.
Найвідомішими дореволюційними підручниками е двотомна праця "Курс гражданського права" Г.Ф. Шершеневича (1863-1912) та останній найповніший дореволюційний підручник "Русское гражданское право" ІМ. Сінайського (1876-1949), виданий у Києві в 1914-1915 рр. і неодноразово перевиданий видавництвами Російської Федерації.
До числа найблискучіших цивілістичних творів належить праця завідувача кафедри історії римського права Київського університету, а пізніше декана юридичного факультету Петербурзького університету Йосипа Олексійовича Покровського (1868- 1920)- "Основные проблемы гражданского права" (1917), яку по праву вважають однією із класичних праць світової юридичної науки.
Серед зачинателів цивілістичної науки треба назвати й імена наших земляків:
- уродженця міста Мукачева - Василя Григоровича Кукольника (1765-1821), автора першого російськомовного підручника "Начальный основания римского гражданского права для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах" (1810), переробленого пізніше в "Начальныя основания Российского частного гражданского права. Для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах" (1913), який був першою спробою науково викласти цивільне право за інституційною системою як самостійну дисципліну;
- ректора Київського університету Святого Володимира - Каленика Андрійовича Мітюкова (1823-1885), автора широко відомого "Курсу римского права" (1883-1884), одного із найкращих вітчизняних праць з римського приватного права;
- випускника юридичного факультету Харківського університету, професора Новоросійського університету - Петра Павловича Цитовича (1843-1913) автора таких праць як "Лекции по торговому праву" (1875), "Курс вексельного права "(-1887), "Курс лекций по гражданскому праву. Вып. 2. Общее учение об обязательствах" (1889).
2.3. Радянська навчальна література з цивільного права
2.4. Вітчизняна цивілістика
Глава 3. Цивільні правовідносини
3.1. Поняття цивільних правовідносин
3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин
3.3. Об'єкти цивільних правовідносин
3.4. Зміст цивільного правовідношення
3.5. Види цивільних правовідносин
3.6. Підстави виникнення цивільних правовідносин