Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - 2.1. Поняття науки цивільного права

2.1. Поняття науки цивільного права

Наука цивільного права - це сукупність понять, поглядів, ідей, які пояснюють виникнення цивільного права як галузі права і законодавства, їх роль у суспільстві, визначає шляхи їх удосконалення.

Наука цивільного права вивчає систему норм цивільного права, окремі його інститути, практику їх застосування, історію та закономірності розвитку цивільного законодавства.

Конкретним результатом наукових досліджень е наукові статті, монографії, доповіді на наукових конференціях, кандидатські та докторські дисертації. У наукових роботах теоретично осмислюються окремі положення цивільного законодавства, узагальнюється та аналізується судова практика, розробляються проекти нормативних актів, обґрунтовуються пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства.

У цьому розділі автор не випадково звертається до історичного екскурсу та наводить певну бібліографію, оскільки відповідно до навчальних планів у всіх вищих навчальних закладах студенти повинні виконати курсову роботу з цивільного права, а в окремих із них - дипломну. Наведена література дозволить уникнути зловживання підручником і зорієнтує майбутнього фахівця на основні праці вітчизняних учених.

2.2. Класична література з цивільного права

Розвиток наукової літератури з цивільного права традиційно пов'язують з ім'ям Дмитра Івановича Мейера (1819-1856), який став одним із перших російських професорів, що розробив і почав викладати студентам курс абсолютно нового тоді російського цивільного права. Після його смерті лекції десять разів перевидавалися учнями Д.Мейера. Останній раз його праця "Русское гражданское право" побачила світ у 2006 р. у серії "Классика российской цивилистики", що свідчить про її актуальність і сьогодні.

Чотири видання витримав і "Курс гражданокого права" Костянтина Петровича Победоносцева (1827-1907), також перевиданий, на жаль, лише російськими видавництвами.

Серед фундаментальних праць дореволюційних цивілістів слід назвати і "Систему гражданского нрава" К.Н. Анненкова (у шести томах). З цією, власне, енциклопедією цивільного права фахівці останній раз мали можливість познайомитися ще у 1907 р.

Найвідомішими дореволюційними підручниками е двотомна праця "Курс гражданського права" Г.Ф. Шершеневича (1863-1912) та останній найповніший дореволюційний підручник "Русское гражданское право" ІМ. Сінайського (1876-1949), виданий у Києві в 1914-1915 рр. і неодноразово перевиданий видавництвами Російської Федерації.

До числа найблискучіших цивілістичних творів належить праця завідувача кафедри історії римського права Київського університету, а пізніше декана юридичного факультету Петербурзького університету Йосипа Олексійовича Покровського (1868- 1920)- "Основные проблемы гражданского права" (1917), яку по праву вважають однією із класичних праць світової юридичної науки.

Серед зачинателів цивілістичної науки треба назвати й імена наших земляків:

- уродженця міста Мукачева - Василя Григоровича Кукольника (1765-1821), автора першого російськомовного підручника "Начальный основания римского гражданского права для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах" (1810), переробленого пізніше в "Начальныя основания Российского частного гражданского права. Для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах" (1913), який був першою спробою науково викласти цивільне право за інституційною системою як самостійну дисципліну;

- ректора Київського університету Святого Володимира - Каленика Андрійовича Мітюкова (1823-1885), автора широко відомого "Курсу римского права" (1883-1884), одного із найкращих вітчизняних праць з римського приватного права;

- випускника юридичного факультету Харківського університету, професора Новоросійського університету - Петра Павловича Цитовича (1843-1913) автора таких праць як "Лекции по торговому праву" (1875), "Курс вексельного права "(-1887), "Курс лекций по гражданскому праву. Вып. 2. Общее учение об обязательствах" (1889).