Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - Глава 4. Фізичні особи

4.1. Поняття та ознаки цивільної правоздатності

Для того, щоб стати суб'єктом цивільних правовідносин, мати можливість укладати договори, громадянин повинен мати цивільну правоздатність і цивільну дієздатність.

Цивільна правоздатність - це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки.

Цивільна правоздатність властива кожній людині, від неї не можна відмовитися чи уступити будь-кому. Вона виникає з народження і припиняється зі смертю. Водночас, законодавець передбачає випадки, коли закон охороняє права зачатої, але ще ненародженої дитини (наприклад, якщо дитина повинна народитися після смерті свого батька-спадкодавця).

Окремі права особа може набувати лише з досягненням певного віку (стати донором, набувати зброю, цигарки тощо).

Правоздатність не залежить від фізичного чи психічного стану людини, від того, чи здатна вона її здійснювати. І новонароджений, і душевнохворий мають цивільну правоздатність так само, як і доросла здорова людина, оскільки вони можуть стати суб'єктами права власності, спадкування, користування житловим приміщенням тощо.

Правоздатність необхідно відмежовувати від суб'єктивного цивільного права.

Правоздатність - це абстрактна можливість мати зазначені у законі права та обов'язки. Суб'єктивне право - це вже існуюче право, яке належить конкретній особі. Так, права власності на конкретний житловий будинок, земельну ділянку, транспортний засіб у громадянина може і не бути, але в нього завжди залишається можливість набути ці конкретні суб'єктивні права, оскільки чинне цивільне законодавство допускає їх набуття. Від суб'єктивного права правоздатність відрізняється і тим, що вона не може бути передана іншій особі, на відміну від більшості майнових прав. Характерні ознаки правоздатності:

o реальність (гарантованість). Кожній фізичній особі гарантується можливість стати суб'єктом усіх прав та обов'язків (ст. 24 Конституції України). Будь-які перешкоди, які обмежують можливості набувати цивільних прав і свобод, усуваються заходами державного примусу;

o рівність. У всіх фізичних осіб є рівні можливості мати передбачені законом права та обов'язки незалежно від раси, національності, політичних та релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, мовних та інших ознак;

o невід'ємність. Фізична особа не може передати свою правоздатність іншій особі за оплатним чи безоплатним договором.

Обсяг (зміст) правоздатності становлять усі цивільні права та обов'язки, які фізична особа може набувати згідно із законом: мати майно у приватній власності чи в користуванні, спад кувати, заповідати, обирати рід занять, місце проживання, набувати авторських прав, інші майнові та немайнові права. У законі не наводиться вичерпний перелік можливих цивільних прав, які може набувати фізична особа, оскільки їх коло досить широке і перерахувати їх у законодавчій формі неможливо.

Із змінами у політичній, економічній ситуації в суспільстві та державі в обсяг правоздатності можуть включатися нові права, а існуючі - якісно змінюватися.

Так, у свій час ст. 15 Кримінального кодексу Української PCP (далі -КК УРСР) приватнопідприємницька діяльність, тобто "діяльність яка здійснювалися з метою наживи", розглядалася як діяння, що підлягало кримінальному покаранню, а в ст. 151 КК УРСР передбачалася міра покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна за комерційне посередництво. Але у липні 1992 р. ці статті втратили силу, оскільки з набуттям чинності Закону України "Про підприємництво" підприємницька діяльність була легалізована як самостійна діяльність "на свій ризик" з метою отримання прибутку. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" надав можливість стати громадянам власниками квартир шляхом їх приватизації.

Ніхто не може бути обмежений у правоздатності окрім випадків і в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтями 24,64 Конституції України, обмеження прав людини і громадянина можливе лише на підставі закону і тільки тією мірою, в якій це необхідно для захисту конституційного ладу, моралі, здоров'я, прав та інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави.

Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним (ч. 1 ст. 27 ЦК).

Обмеження цивільної правоздатності може бути примусовим та добровільним. Так, особа за вироком може бути примусово обмежена у правоздатності, якщо:

а) засуджена до позбавлення волі (у цьому випадку вона обмежена у таких правах, як обрання місця проживання роду, занять, права на зовнішній вигляд тощо);

б) у порядку ст. 51 КК України як додаткова міра покарання особу позбавлено можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, оскільки у цьому випадку обмежується її право на обрання роду занять (водій, бухгалтер, лікар, вихователь тощо).

Фізична особа може добровільно обмежити свою правоздатність, якщо обирає ту чи іншу професію, специфіка якої вимагає відмовитися від певних прав. Так, наприклад, працівники міліції не можуть бути членами політичних партій, займатися підприємницькою діяльністю тощо.

4.1. Поняття та ознаки цивільної правоздатності
4.2. Цивільна дієздатність
4.3. Обмеження цивільної дієздатності
4.4. Визнання фізичної особи недієздатною
4.5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
4.6. Оголошення фізичної особи померлою
4.7. Опіка та піклування
Глава 5. Юридичні особи
5.1. Поняття та ознаки юридичної особи
5.2. Створення юридичної особи
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru