Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - 30.4. Підстави звільнення страховика від виплати

а) при укладенні договору:

o надати інформацію про ступінь страхового ризику.

Страхувальник зобов'язаний сповістити страховика про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для визначення ступеня страхового ризику. Страхова компанія, яка бере на себе ризик страхувальника, має бути впевнена, що страхувальник не приховує від неї ніяких відомостей;

- повідомити про інші діючі договори страхування щодо об'єкта страхування.

Страхування не може мати на меті збагачення страхувальника. Тому законодавець передбачив, що якщо майно застраховане у декількох страховиків, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. Тому бажання страхувальника застрахувати майно у повному обсязі в декількох страховиків можна пояснити або бажанням отримати додаткову гарантію задоволення майнових інтересів у разі банкрутства однієї із страхових компаній, або його недобросовісністю у майбутньому і намаганням отримати декілька страхових відшкодувань у різних страхових компаній у разі загибелі майна.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт страхування уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (ст. 989 ЦК);

б) на етапі виконання договору страхування:

- своєчасно сплачувати страхові внески (страхову премію, страхові платежі).

Сплата страхових внесків - головний обов'язок страхувальника.

При визначенні розміру плати страховик може застосовувати розроблені ним тарифи. Останні являють собою ставки страхових внесків з одиниці страхової суми або з об'єкта страхування. При визначені розміру страхових тарифів виходять із загальної умови; страхових премій, сплачених страхувальниками, має бути достатньо для того, щоб здійснити можливі виплати всім застрахованим особам за окремими видами страхування. Розмір страхових тарифів залежить від ризиків, які присутні у конкретному виді страхування та від розміру виплат;

- вживати заходів щодо запобігання настання страхового випадку.

Незважаючи на те, що страх загибелі речі (у разі майнового страхування) переходить від страхувальника на іншу особу - страховика, страхувальник не звільняється від обов'язку належним чином турбуватися про збереженість речі. Якщо виникає загроза настання страхової події, страхувальник зобов'язаний вживати заходів до її усунення й утримувати застраховане майно у належному стані. Застраховане майно має експлуатуватися відповідно із правилами протипожежної безпеки, належним чином зберігатися, використовуватися;

- інформувати страховика про будь-які зміни страхового ризику;

в) при настанні страхового випадку:

- вживати заходів щодо зменшення збитків, що завдані настанням страхового випадку.

При настанні страхової події страхувальник повинен не пасивно спостерігати як настають наслідки, що зумовлять сплату йому страхового відшкодування, а зобов'язаний вживати заходів до зменшення їх розміру (наприклад, при пожежі - викликати пожежників тощо);

- повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами договору.

Вимога страхувальника про виплату має бути заявлена своєчасно. Так, зазвичай, за договором добровільного страхування домашнього майна, страхувальник протягом доби зобов'язаний письмово повідомити страховика про вчинену, наприклад, крадіжку. Такий самий строк встановлений і відповідними правилами страхування тварин, автомобілів. За відсутністю страхувальника, з такою заявою повинен звернутися будь-який повнолітній член його сім'ї;

- повідомити страховика про відшкодування шкоди винною чи відповідальною за шкоду особою.

При одержанні страхувальником за договором майнового страхування повного відшкодування від винної особи він позбавляється права на отримання страхової виплати.

На страховика і страхувальника можуть покладатися й інші обов'язки, що випливають із специфіки укладеного договору, які будуть розглянуті при висвітлені окремих видів страхування.

30.4. Підстави звільнення страховика від виплати

За наявності достатніх підстав страховик може відмовити у виплаті страхової суми чи відшкодування:

1) навмисні дії страхувальника (або особи, на користь якої укладено договір страхування), які були спрямовані на настання страхового випадку.

Водночас, якщо дії страхувальника були пов'язані з виконанням ним громадського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони або захисту життя, здоров'я, майна, честі, гідності та ділової репутації, це не може бути підставою для відмови у виплаті;

2) вчинення страхувальником чи вигодо набувачем умисного злочину, що привів до страхового випадку;

3) надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;

4) несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку;

5) створення перешкод для проведення страхового розслідування для визначення обставин, характеру та розміру збитків;

6) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від винної особи.

Залежно від виду страхування підставами для відмови у виплаті страхової суми можуть бути й інші обставини. Так, за обов'язковим особистим страхуванням такими підставами можуть бути - відмова пасажира виконати законні вимоги начальника потягу чи водія автобуса; порушення правил тренування спортсменом вищої кваліфікації; не дотримання правил особистої гігієни лікарем тощо.

Рішення страховика про відмову у виплаті страхової суми страхувальник може оскаржити у судовому порядку.