Українське цивільне право - Ромовська З.В. - ГЛАВА 6. ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

1. Загальні зауваги

Особа набуває майно для задоволення своїх різноманітних інтересів: матеріальних і нематеріальних, важливих і буденних, справжніх і ефемерних, виробничих чи особистих. Іноді нею керує лише жадоба накопичення, яка може перетворитися на маніакальну потребу.

У 70-х роках минулого століття один львів'янин, одержавши велику спадщину з-за кордону, купив за іноземну валюту у спецмагазині аж вісім автомобілів "Москвич" і щоденно насолоджувався цим багатством із вікна багатоповерхового будинку і одночасно гриз своє серце, боячись злодіїв, допоки не опинився у психіатричній лікарні.

У наведеному прикладі він здійснював володіння і особливого виду користування, коли користь від майна полягала у самому факті його наявності.

Особисте здійснення

Право власності, зазвичай, здійснює сам власник. Як зазначено у частині 1 статті 319 ЦК, він володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Це означає, що ніхто не може нав'язувати власникові своєї волі. Проте така автономія волі власника існує лише за умови, що він є повністю дієздатним.

Специфіка сімейних стосунків нерідко призводить до того, що майном неособистого призначення одного члена сім'ї фактично користуються інші члени сім'ї: дружина, батьки, діти. І було б дивно, коли б чоловік забороняв сідати на його диван дружині чи її дитині від першого шлюбу.

Оскільки здійснення права - акт вольовий, суб'єктом такого здійснення не може бути недієздатна особа, яка не усвідомлює значення своїх дій і (або) не може керувати ними. Щодо неї можна говорити лише про фактичне (фізичне) володіння чи користування річчю.

Малолітні власники (у віці до 14 р.) можуть самостійно здійснювати усі права власника щодо речі, яка може бути предметом дрібних побутових договорів. Під час здійснення права володіння та користування цінним майном, зокрема нерухомістю, їм не обійтись без виховного впливу старших.

Неповнолітній власник (у віці від 14 до 18 років) може вільно володіти чи користуватися та розпоряджатися своїм майном, проте ці його дії підконтрольні батькам, піклувальникам, які мають право спрямовувати його поведінку в напрямку справжніх інтересів. Під контролем піклувальника перебуває власник, цивільна дієздатність якого обмежена судом у зв'язку, наприклад, зі зловживанням спиртними напоями.

У першій редакції частини 4 статті 32 ЦК містилася норма, відповідно до якої згода на вчинення неповнолітньою особою правочину мала бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У результаті внесених змін маємо абсолютно інше правило: згода має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника й (!) органу опіки та піклування. Отже, щоб продати велосипед, акордеон, 14-річна дитина має одержати дозвіл батьків, зокрема того, хто проживає окремо, та органу опіки та піклування.

Закон України "Про дорожній рух" дозволяє особисте керування автомобілем тому, хто не має медичних протипоказань, пройшов повний курс навчання, отримав право на керування транспортним засобом певної категорії. Вимагається і досягнення віку: 16 р. для керування мототранспортом, 18 р. - автомобілем, 19 р. - автотранспортом з причепом для перевезення негабаритних вантажів, 21 р.- автобусом. Заборонено експлуатацію транспорту з правим розміщенням керма.

Коли є кілька власників, вони володіють, користуються та розпоряджаються речами за спільною згодою.

Право власності юридичної особи здійснюється за волею її органів.

Право державної власності здійснюється відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено права органів місцевого самоврядування, їх виконавчих комітетів та місцевих державних адміністрацій щодо здійснення права комунальної власності.