Відносини власності врегульовані у Цивільному кодексі України загалом розумно і справедливо, забезпечуючи недоторканність того, що належить людині, громаді, Українському народу, юридичній особі, державі.
Норми книги третьої Цивільного кодексу спрямовані на формування почуття власника, виховання поваги до всього, що нас оточує і слугує нашим потребам, на утвердження поваги до чужого.
Разом з моральними засадами суспільства, українськими звичаями і традиціями Цивільний кодекс України покликаний скеровувати поведінку всіх власників у русло розумності та справедливості, утверджувати добросовісність у стосунках між людьми.
Сьогодні "добра" совість - категорія дуже вартісна і багатогранна.
У відносинах власності - це, зокрема, і почуття міри, і господарське ставлення до свого майна, і готовність прийти на допомогу тому, хто опинився у скруті.