Фінансове право - Лучковська С.I. - 4. Поняття й види методів фінансового контролю

Загалом метод є сукупністю засобів чи операцій практичного або теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності. Під методом фінансового контролю слід розуміти конкретні способи (прийоми), що застосовуються контролюючими суб'єктами при здійсненні контрольних функцій у сфері фінансових відносин.

Кожний з методів поділяється на часткові способи (прийоми), які дають змогу розв'язувати певні проміжні завдання, а тому методи фінансового контролю необхідно відрізняти від методик, тобто технології проведення контролю різними суб'єктами.

Єдиної чіткої класифікації методів фінансового контролю в науці фінансового права не існує. Стосовно ж основних методів фінансового контролю, то до них відносять перевірку й ревізію.

Ревізія (від лат revisio — перегляд) — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, додержанням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку й звітності: спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням2. Ревізія є всеохоплюючим методом фінансового контролю й полягає в детальному дослідженні фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта на предмет її законності, доцільності та ефективності.

Ревізії класифікуються за різними підставами. За змістом вони поділяються на фактичні (перевірка наявності матеріальних цінностей, стану речових складів, виробленої продукції, наявності грошей, цінних паперів тощо) і документальні (перевірка різноманітних фінансових документів). За критерієм об'єкта діяльності розрізняють комплексні ревізії (перевіряється фінансова діяльність обраного об'єкта в різних сферах, у них беруть участь ревізори одночасно кількох контролюючих суб'єктів) і тематичні ревізії (перевірка будь-якої однієї сфери фінансової діяльності (наприклад, сплати податків). За організаційною ознакою ревізії можуть бути плановими (передбачені в плані роботи відповідного контролюючого суб'єкта) і позаплановими (не передбачаються в планах роботи контролюючого суб'єкта і призначаються при певних обставинах за наявності відповідних підстав).

Перевірка — це обстеження й вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів'. Перевірка проводиться з використанням балансових, звітних, витратних документів. Критерії класифікації перевірок переважно ідентичні критеріям класифікації ревізій.

Виокремлюють також такий метод фінансового контролю як обстеження — ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової діяльності підконтрольного суб'єкта, в процесі якого виявляються її позитивні й негативні сторони. Характерним для обстеження є використання прийомів зіставлення фактичного стану справ з нормативним.

Обстеження, як і перевірка, охоплює окремі сторони діяльності підприємств, установ, організацій, проте, на відміну від останньої, проводиться за значно ширшим колом питань і виявляє фінансовий стан об'єктів, перспективи їх розвитку тощо. Під час обстеження використовуються такі прийоми, як анкетування, опитування. Фактично суть обстеження в загальному зводиться до проведення експрес-аналізу або діагностики фінансового й майнового стану об'єкта перевірки, у результаті чого виявляються його слабкі сторони. Обстеження є одним із основних методів попереднього контролю, бо саме завдяки йому можливо оперативно виявити стан справ щодо певного питання, запобігти порушенню фінансової дисципліни й визначити, чи необхідно проводити перевірку або ревізію.

До методів фінансового контролю відносять аналіз — метод фінансового контролю, — що передбачає дослідження певних фінансових питань, відповідних документів, фінансово-економічних показників діяльності підконтрольного суб'єкта з використанням аналітичних прийомів з метою надання висновків, оцінки результатів фінансової діяльності, ефективності використання фінансових ресурсів, виявлення порушень фінансової дисципліни та запобігання їх вчиненню2.

До аналітичних прийомів, що застосовуються при проведенні аналізу, належать такі як, середні і відносні величини, групування, індексний метод тощо. Предметом аналізу можуть бути різноманітні плани, кошториси, проекти бюджетів і т.п. Виділяють такі класифікації методів аналізу, як неформалізовані (ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні—це метод експертної оцінки, порівняння тощо) та формалізовані (в їх основі лежать суворі формалізовані аналітичні залежності — це метод процентних чисел, балансовий метод тощо).

Наступним методом фінансового контролю є інвентаризація (від лат. іnventarum—опис)—складання опису майна (інвентарю) підприємства, установи, організації; періодична перевірка наявності товарно-матеріальних та грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства, установи, організації на певну дату, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства й реальності даних обліку3.

Під час Інвентаризації перевіряється наявність і стан об'єктів шляхом огляду, підрахунку, обмірювання, зважування. Вона є важливим засобом контролю за зберіганням майна, дотриманням фінансово-платіжної дисципліни. Отримані результати порівнюють з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація дозволяє виявляти й усувати можливі помилки в обліку й роботі матеріально відповідальних осіб, визначати величину природної втрати й уточнювати дані про залишки матеріальних та інших цінностей. При проведенні інвентаризації спеціально створені комісії складають інвентарний опис — детальний опис майна підприємства, установи, організації із вказівкою кількості та якості предметів і зазначенням їх оцінки..

Слід відмітити і такий метод фінансового контролю, як спостереження (моніторинг)—загальне від стеження фінансової діяльності контрольованого суб'єкта. Окрім того, виокремлюють інші методи фінансового контролю, як-то: облік, експертиза, інспекція, ліцензування, ідентифікація та ін.