Фінансове право - Мацелик М.О. - 14.2. Принципи податкового права

Це найбільш загальні норми права. У податковому праві головне місце займають принципи-норми, закріплені в конституціях, конституційних, органічних законах, у деяких нормативних актах виключно податкового характеру та ін. Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні податкового права. Будучи основними принципами нормативного регулювання, вони задають тон усій наступній правотворчості в податковій сфері, гарантуючи її логічність, безперервність та збалансованість. Вони є основними критеріями для оцінки якості податкової системи країни.

До найбільш важливих принципів побудови та призначення системи оподаткування слід віднести принципи: одноразовості оподаткування, що означає — один і той самий об'єкт може підлягати лише одному виду оподаткування і тільки один раз протягом оподатковуваного періоду; соціальної справедливості, що передбачає встановлення рівних умов оподаткування для всіх підприємств та організацій незалежно від форм власності; обов'язковості, що означає — порушення службовими особами податкового законодавства тягне за собою адміністративну, кримінальну або дисциплінарну відповідальність; економічної доцільності, що є основоположним у визначенні переліку як об'єктів оподаткування, так і видів податків, розміру їх ставок та інших платежів.

Деякі автори дотримуються іншого погляду на принцип економічної доцільності. Вони вважають, що такий принцип є дуже розпливчастим і тому замість нього пропонують установити принцип створення дійових стимулів для підвищення ефективності виробництва, економічного використання ресурсів та охорони навколишнього середовища.

У правовій науці є загальноправові (загальногалузеві) та специфічні (галузеві) принципи.

Загальноправові принципи закріплено в усіх галузях права — цивільному, адміністративному, фінансовому" кримінальному та ін., наприклад:

• законність;

• відсутність зворотної сили;

• відповідність прав і обов'язків тощо.

Принцип законності е, як відомо, загальним для всіх галузей права, у т. ч. і фінансового, складовою якого є податкове право.

Законність — обов'язкове виконання вимог законів та основаних на них підзаконних актів органами державної влади й управління, органами самоврядування, посадовими особами, громадянами та їхніми об'єднаннями. Іншими словами, законність — обов'язкове виконання вимог законодавства всіма суб'єктами права.

Принцип відсутності зворотної сили закону в тому, що закони, які призводять до зміни податкових платежів, за загальним правилом, зворотної сили не мають. Проте на практиці це не завжди означає, що нещодавно прийнятий закон не поширюється на відносини, які виникли до його прийняття, а тому розмір податкових платежів потрібно обчислювати згідно з нещодавно прийнятим нормативним актом.

Галузеві принципи — принципи, властиві для конкретної галузі права. Зокрема для податкового права як підґалузі фінансового права, такі принципи закріплено ст. З Закону України "Про систему оподаткування". До них належать принципи:

• стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг з оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

• обов'язковості — впровадження норм щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), визначених на основі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

• рівнозначності і пропорційності — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутку і пропорційно вищих податків та зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;

• рівності, тобто недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) у процесі визначення обов'язків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

• соціальної справедливості — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, котрі отримують високі та надвисокі доходи; а також стабільності — забезпечення незмінності податків та зборів (обов'язкових платежів) і їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

• економічної обґрунтованості — встановлення податків та зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

• рівномірності сплати — встановлення строків сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з необхідністю забезпечення вчасного надходження коштів до бюджету з метою фінансування витрат;

• компетенції — встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їхнім платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою АРК і сільськими, селищними, міськими радами;

• єдиного підходу — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку та збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку та збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку та збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

• доступності — забезпечення дохідності норм податкового законодавства для платників податків та зборів (обов'язкових платежів).

Втілення їх має сприяти нейтралізації суперечностей, які виникають між державою в особі податкових органів і платниками податків, спонукати всіх суб'єктів підприємницької діяльності в Україні вчасно й у повному обсязі виконувати обов'язки зі сплати до бюджету частини свого прибутку на потреби держави.