Поряд з іншими навчальними дисциплінами в єдиній системі підготовки фахівців юридична деонтологія виконує як загальні освітянські завдання, так і специфічні, що обумовлюються особливостями структури та змісту навчального предмету. Серед них слід назвати такі:
Організаційно підготувати студентів до участі у навчальному процесі, поставити основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення.
Ознайомити з особливостями сфери здійснення юридичної діяльності, як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права.
Висвітлити характерні риси практичної діяльності юристів за окремими напрямками спеціалізації юридичної роботи.
Розкрити роль юридичної науки у здійсненні практичної діяльності, охарактеризувати систему наукових юридичних знань, їх сучасний стан, перспективи розвитку, а також систему наукових юридичних установ.
Ознайомити студентів з організацією та функціонуванням системи юридичної освіти в Україні, особливостями здійснення процесу навчання та правового виховання.
Охарактеризувати всебічно особу юриста як теоретичну модель професіонала шляхом визначення системи професійних та особистих якостей, сформульованих в нормах нормативно-правового та морального походження.
Зміцнити світоглядну та громадянську позицію майбутніх правозахисників, підготувати їх психологічно до самостійної напруженої та відповідальної роботи на користь суспільства та держави.
10.Сучасні підходи до викладання курсу
Особливості методології викладання курсу юридичної деонтології багато в чому залежать від ряду факторів, серед яких знаходяться такі: кількість годин, виділених на вивчення дисципліни; особливості авторського бачення окремих проблем деонтологічного походження; співвідношення кількості лекційних та семінарських занять; визначення меж та структури предмету курсу; логіка подання матеріалу; використання тих чи інших аспектів висвітлення проблеми.
1) Один із найбільш розповсюджених підходів щодо бачення методики викладання курсу - це висвітлення питань моралі, моральної культури юристів у співвідношенні до інших можливих компонентів загальної культури, а також характеристика окремих видів юридичних спеціальностей. Такий підхід вважається відносно спрощеним, тому що на досить загальному рівні дає можливість ознайомитися студентам з колом питань відносно майбутньої професії та учбової діяльності.
2) Більш ґрунтовним підходом до формування навчального курсу слід назвати підхід, в якому професія юриста розглядається крізь призму її ролі та соціального призначення на сучасному етапі, юридичні спеціальності висвітлюються не тільки через основні завдання та функції, а з урахуванням якостей особистого та професійного порядку. Цей підхід також передбачає вступ студентської аудиторії не тільки до майбутньої професійної діяльності, а і до навчальної діяльності. Що має для них першочергове значення на початковому етапі опанування права.
3) Авторами запропонованого посібника було взято за основу широкий підхід у викладенні предмету навчальної дисципліни, що знайшло відображення у структурі курсу. Методика викладення матеріалу заснована на діяльностному підході до розуміння основних складових предмета. Головним вважається практична націленість матеріалу в тому розумінні, що основою всіх теоретичних міркувань залишається практична юридична діяльність юристів-професіоналів.
Однак, її висвітлення було б неповним, якщо не вдатися до осмислення інших сфер юридичної діяльності — сфери наукового дослідження та сфери юридичної освіти.
Таким чином, складаються три основні сфери здійснення юридичної діяльності - наука, освіта, практика, що і було взято за основу у формуванні програми курсу.
Діяльностний підхід дає змогу розкрити звичні для нас явища не тільки в статиці, айв динаміці, що передбачає вивчення особливостей юридичної процедури, поетапності процесу, визначення гарантій, принципів, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу тощо. Він дозволяє побачити юриста, юридичну установу в дії, уявити себе в якості учасника тих чи інших відносин здійснення права.
Методологічно виправданим є звернення до практичного досвіду юристів зарубіжних країн, що також було використано в даному посібнику. Шляхом порівняльного аналізу можна оцінити якість правової роботи в нашій країні та за її межами, побачити існуючі недоліки, можливості вдосконалення, пристосування до умов життя в Україні та націлити себе на відповідну роботу.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що обумовлює багатоаспектність у методології дослідження такого соціального явища як юридична діяльність?
2. На підставі чого юридичну діяльність можна визначити як різновид соціальної діяльності?
3. Які риси притаманні юридичній діяльності? Розкрийте кожну з них.
4. В чому сутність системного підходу у вивченні юридичної діяльності?
5. Чому юридична діяльність здійснюється на професійній основі?
6. Назвіть можливі тенденції розвитку юридичної діяльності на сучасному етапі.
Література
· Філософський словник. Київ, 1973, - С. 96.
· Большая медицинския энциклопедия. Главн. ред. Б. В. Петровский. Изд-е 3-е [В 30-ти т.|. - М.: Советская энциклопедия, 1977, - Т. 7.
· Алексеев С.С.Введение в юридическую специальность. - М.: Юрид. лит., 1976.
· Горшенев В.М.. Бенедик И.В. Юридическая деонтология. Учеб. пособие. К., 1988.
· Сливка С.С. Юридична деонтологія. Львів, 1996.
· Шмоткін О.В. Юридична деонтологія. К.: МИТУ, 1995.
Розділ II. Загальна характеристика юридичної діяльності
1. Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
2. Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
3. Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
4. Зміст юридичної діяльності
5. Види юридичної діяльності
6. Правові дії та юридична діяльність
7.Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
8. Система юридичної діяльності