Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з:

¨ призначення освітньо-професійної програми підготовки фахівця;

¨ сфери використання освітньо-професійної програми підготовки фахівця;

¨ розподілу змісту освітньо-професійної програми та тривалості навчання;

нормативного змісту освітньо-професійної програми (системи знань, переліку навчальних дисциплін, державної атестації студента).

Терміни навчання складають для молодшого спеціаліста — юриста - 2,5-3 роки, бакалавра з "Права" - 3,5-4 роки, спеціаліста, магістра з напряму "Правознавство" - 1-1,5 року.

Обсяг циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки повинен складати 18-23 відсотка, а обсяг циклів професійної і практичної підготовки - відповідно — 82-77 відсотка від загального обсягу освітньо-професійної програми підготовки фахівців.

Вибіркова частина ОПП складається з навчальних дисциплін, що самостійно обираються навчальним закладом та безпосередньо студентом (окрім ОПП підготовки молодшого спеціаліста).

1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми

1.1. Система знань.

На підставі аналізу системи умінь, яка наведена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, потрібних для формування означених умінь.

Система визначається у вигляді упорядкованого набору (масиву) знань, згрупованих в змістовні модулі, що пов'язані з переліком навчальних дисциплін, які не повинні дублювати зміст навчання, наданий в освітніх програмах загальної середньої освіти або в програмах попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів, а їх назва формулюється так само, як назва теми навчальної дисципліни.

1.2. Державна атестація студента.

В ОПП визначається форма державної атестації, необхідна для встановлення рівня опанування студентом відповідного блоку змістовних модулів.

¨ Нормативна форма державної атестації студента встановлюється у залежності від напряму підготовки та спеціальності у вигляді:

¨ для молодших спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту) або комплексного кваліфікаційного іспиту;

¨ для бакалаврів: поєднання захисту випускної роботи та складання державного іспиту (іспитів);

¨ для спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту);

¨ для магістрів: поєднання складання державних іспитів та захисту магістерської випускної роботи.

7. Суб'єкти освітньої діяльності

Вищий заклад юридичної освіти9 є суб'єктом освітньої діяльності, який проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальностями і освітньо-кваліфікаційними рівнями, які визначені ліцензіями і сертифікатами, наданими Державною акредитаційною комісією України, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження; сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення; має відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

Вищий заклад юридичної освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Основним призначенням вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України "Про освіту" є забезпечення громадянам України та іншим особам можливості отримати вищу юридичну освіту на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені. Зокрема це:

¨ підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

¨ підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

¨ науково-дослідна робота;

¨ спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

¨ культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

¨ здійснення зовнішніх зв'язків.

Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти, а також здійснення державного контролю за якістю підготовки випускників встановлює Кабінет Міністрів України.

Документи про вищу юридичну освіту, перепідготовку і підвищення кваліфікації, які видаються акредитованими вищими закладами юридичної освіти, визнані державою і дійсні на всій території України.

У своїй діяльності вищі заклади юридичної освіти керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства освіти, інших міністерств і відомств України та Статутом вищого закладу освіти, який приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу, затверджується у встановленому порядку."

Вищі заклади, незалежно від їх статусу, мають право на добровільних засадах об'єднуватися в комплекси та інші типи об'єднань у встановленому порядку.