Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 4. Повага та непорушення прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.

Те, що юрист є представником права взагалі, а не тільки прав та інтересів певного суб'єкта, а й тим більше - представником влади, визначає в якості суттєвої властивості юридичної практичної діяльності повагу та непорушення інтересів права, які конкретизуються в правах, свободах та законних інтересах інших суб'єктів права.

Повага та непорушення прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів права є одним із важливих стандартів діяльності правоохоронних органів, які застосовують заходи примушення, здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Це положення на законодавчому рівні закріплене в Законах України "Про міліцію", "Про Службу безпеки". Зокрема:

в статті 5. "Діяльність міліції та права громадян" зазначено, що "міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції... Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини".

в статті 5. "Діяльність Служби безпеки України і права людини" визначено, що "діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України".

Вимога поваги та непорушення прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів права доповнюється і забезпечується інститутами пояснень на вимогу громадян відповідних посадових осіб причин і підстав обмеження їх прав чи свобод, оскарження в суді неправомірних дій посадових (службових) осіб, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, відновлення порушених прав та свобод відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди. Так, статтями 55 та 56 Конституції України визначається і гарантується право кожної особи на:

¨ оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

¨ звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

¨ звернення за захистом своїх прав і свобод після використання всіх національних засобів правового захисту до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна;

¨ захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами

¨ відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

5. Конфліктність юридичної практичної діяльності.

Зв'язок тим або іншим чином з конфліктами є властивістю, притаманною юридичній практичній діяльності. Конфлікт — це зіткнення протилежних сторін, думок, інтересів, суб'єктів тощо або зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи суб'єктів взаємодій. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, яка містить:

¨ протилежні позиції сторін з будь-якого приводу;

¨ протилежні цілі або засоби їх досягнення за даних умов;

¨ неспівпадіння інтересів, бажань, потреб тощо. Конфлікти поділяються на внутрішньособисті, міжособові,

¨ міжгрупові, організаційні, міжнаціональні, регіональні тощо.

Конфлікти виникають в процесі здійснення юридичної практичної діяльності, тому що юристи представляють, захищають, забезпечують права однієї сторони по відношенню до прав чи обов'язків іншої, а правопорушення, спір щодо права є конфліктами за своєю сутністю. Тому юридичну практичну діяльність можливо розглядати як засіб попередження та вирішення конфліктів. Конфлікти можуть виникати й у взаємовідносинах між юристом та суб'єктом, інтереси, якого він представляє тощо. Неприпустиме зіткнення інтересів може мати місце з причини суттєвих розходжень у свідченнях сторін, несумісності позицій щодо протилежної сторони або ж того факту, що існують суттєво різні можливості вирішити претензії чи погашення зобов'язання. До конфліктів, які найчастіше виникають в юридичній практичній діяльності доцільно віднести такі:

¨ конфлікти протилежності законних інтересів юриста та протиправних інтересів особи, яку він захищає;

¨ конфлікти протилежності інтересів осіб, інтереси яких одночасно представляє юрист або інтересів осіб, які він представляє та інтереси осіб, яких він раніше представляв;

¨ конфлікти протилежності власних інтересів юриста та особи, яку він представляє тощо.

З метою попередження конфліктів юрист не може:

¨ брати на себе ведення юридичних справ, якщо на його професійні рішення в інтересах клієнта вплинуть або можуть вплинути його фінансові, ділові, майнові або особисті інтереси;

¨ діяти як захисник протилежної сторони проти особи, яку він представляє з якоїсь іншої справи;

¨ представляти клієнта, якщо це представництво буде прямо порушувати інтереси іншого клієнта, або може бути суттєво обмежене зобов'язаннями юриста перед іншим клієнтом чи третьою особою;

¨ використовувати інформацію щодо клієнта на його шкоду, за винятком випадків, коли це дозволяється або вимагається законом та професійними нормами;

¨ надавати фінансову допомогу клієнту в зв'язку зі справою, що розглядається судом або має бути розглянутою судом, чи приймати винагороду за представництво клієнта від будь-кого, крім клієнта іт.ін.