В ході задоволення потреб людина виявляє активність через різні дії.
Рис. 2.9.2. Вольові дії
Вольові дії можуть бути простими і складними.
Здійснюючи прості вольові дії, людина без вагань наближається до поставленої мети, їй зрозуміло, що і яким чином вона досягатиме. Вибір мети, прийняття рішення щодо виконання дії певним чином здійснюється без боротьби мотивів.
Складні вольові дії потребують значного напруження сил, терплячості, наполегливості й здійснються в певній послідовності (Рис. 2.9.3).
В даній структурі вольової дії можна виокремити два етапи:
1) підготовчий (етап дії подумки, обміркування, на якому усвідомлюється мета, визначаються шляхи і засоби досягнення мети і приймається рішення)
2) виконавчий етап (виконання прийнятого рішення і самооцінка виконаної дії).
На першому етапі досить важливо усвідомлювати значення мети. Якщо людина усвідомлює її суспільне значення, то вона стає здатною до подолання значних труднощів. Важливим також є усвідомлення доступності мети. Постановка цілей, яких людина не здатна досягти, створює звичку не доводити розпочату справу до кінця. Однак і легкодоступні цілі не розвивають волі, не виробляють уміння боротися з труднощами.
Рис. 2.9.3. Психологічна структура вольового акту
Зміст підготовчого етапу вольової дії може бути різним залежно від того, чи є внутрішні або зовнішні перешкоди на шляху до досягнення мети. За наявності перешкод підготовчий етап набуває характеру боротьби мотивів. Це трапляється тоді, коли у людини наявні суперечливі бажання, з яких одні спонукають її до певної дії, а інші відвертають від неї. В результаті боротьби мотивів людина приймає рішення. Воно виявляється як намір діяти або як намір відмовитися від дії, що є завершальним на підготовчому етапі вольової дії.
Результатом вольової дії є досягнення мети. Завершується вольова дія самооцінкою: людина оцінює обрані нею способи досягнення мети, докладені зусилля і робить відповідні висновки на майбутнє
Наступний важливий етап будь-якої вольової дії - виконання прийнятого рішення, яке може мати форму зовнішнього вчинку (дії) або утримання від зовнішньої дії (внутрішні вольові вчинки).
Вольові якості особистості
Динаміка використання волі в процесі формування особистості зумовлює закріплення сталих вольових рис у характері.
Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки її влади над собою
Залежно від впливу і наслідків розрізняють позитивні та негативні вольові якості. До позитивних належать:
Рис. 2.9.4. Вольові якості особистості
Цілеспрямованість-уміння формулювати особистісно значимі цілі й утримувати їх.
Наполегливість - здатність тривалий час системно йти до поставленої мети.
Принциповість - спроможність дотримуватися прийнятого рішення.
Об'єднуючись, ці риси виявляються у силі волі особистості
Абулія пов'язана з нездатністю прийняти необхідне рішення, діяти через порушення співвідношення між корою великих півкуль і підкоркою
Апраксія - складне порушення цілеспрямованості дій, яке викликається локальними розладами лобних ділянок мозку
Організованість - вміння планувати і впорядковувати свої дії.
Сміливість - здатність діяти, не зважаючи на загрозливі обставини (небезпека для життя, здоров'я, престижу).
Пунктуальність - дотримання свого слова і вчасне виконання певної дії.
Витримка-вміння гальмувати небажані прояви активності.
Дисциплінованість - можливість впорядковувати свою поведінку відповідно до суспільних вимог.
Самостійність - спроможність приймати рішення та виконувати його, покладаючись на самого себе.
Відповідальність - здатність дотримуватися певних норм і відповідати за наслідки своїх дій.
Окрім позитивних вольових якостей, у людини можуть мати місце негативні прояви волі: впертість, лінощі, боягузтво, недисциплінованість, імпульсивність, навіюваність тощо. Дані негативні якості характеризують вольову слабкість людини. Крайній ступінь слабовілля людини перебуває за межами норм. До вагомих розладів складної вольової дії призводять абулія та апраксія.
Воля, як і більшість інших вищих психічних процесів, формується в ході вікового розвитку людини в зв'язку із загальним формуванням особистості.
Література до розділу
1. Абрамова Г. С. Общая психология: Учебное пособие для вузов. - М.: Академический Проект, 2002. - 496 с.
2. Айсмонтас Б.Б. Общая психология. Схемы. - М.: Владос пресс, 2003. - 288 с.
3. Бондаренко А. Ф. Основы психологии. Учеб. для студентов гуманитарных вузов. - К.: Осита Украины. - 2009. - 328 с.
4. Варій М.Й. Психологія.: Навч.посіб. - К.: Центр учбової літератури. - 2007. - 288 с.
5. Гамезо М.В., Домашенко И. А. Атлас по психологии.- М.,
1986.
6. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. - М.: ЧеРо, при участии издательства Юрайт, 2002. -
336.
7. Дубровина И. В., Данилова Е. Е., Прихожан А. М. Психология. - М.: Изд.центр Академия, 1999. - 464 с.
8. Журавська Л. М. Соціально-психологічний тренінг: розвиток якостей особистості працівників сфери туризму. - К.: Видавничий Дім Слово, 2006. - 312 с.
9. Загальна психологія./За ред. акад. Максименка С. Д. - Вінниця: Нова Книга, 2004.
10. Загальна психологія./За ред. М'ясоїда П.А.- К.: Вища школа, 2001.
11. Загальна психологія./Скрипченко О., Долинська Л., Огороднійчук З. та ін. - К.: АПН, 2002-464 с.
12. Зинченко В. П. Миры сознания и структура сознания//Вопросы психологии. - 1991. - № 4.
13. Коломинский Я.Л. Человек: психология. - М.: Просвещение, 1986.
14. Крутецкий В. А. Психология. - М.: Просвещение, 1986.
15. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.,
1977.
16. Маклаков А. Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2001. -
592 с.
17. Максименко С.Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія. -
К., 2000.
18. М'ясоїд П. А. Задачі з курсу загальної психології: Навч.посіб. - К.: Вища школа, 2000. - 183 с.
19. Немов Р. С. Психология. В трех книгах. Книга 1. - М.: Владос, 1999.
20. Пашукова Т. І., Допіра А. І., Дьяконов Г. В. Практикум із загальної психології. - К.: Т-во Знання, КОО, 2000. - 204 с.
21. Психология. Словарь/Под ред. Петровского А. В., Ярошевского М. Г. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
22. Психологія. За ред. Трофімова Ю. Л. - К.: Либідь, 2000.
23. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 720 с.
24. Фрейд З. Психология бессознательного. - М., 1989.
25. Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб.: Питер,1999.
26. Чуприкова Н. И. Психика и сознание как функции мозга. - М.: Просвещение, 1985.
Розділ 3. Психологічна характеристика особистості та діяльності
3.1. Особистість
Поняття про особистість як центральну психологічну категорію. Співвідношення понять "людина", "індивід", "суб'єкт", "особистість", "індивідуальність"
Теорії особистості
Структура особистості
Особистість як суб'єкт і об'єкт міжіндивідних взаємин
Фактори формування особистості
3.2. Самосвідомість
Поняття про самосвідомість, її функції та структура