Застосовуючи системний підхід, інженерна психологія використовує широкий арсенал методів і конкретних методик, розроблених як у психології праці, так і в суміжних галузях знань (фізіології, кібернетиці, математиці тощо).
За характером отримання даних про діяльність оператора методи досліджень можна поділити на психологічні, фізіологічні та математичні (схема 2).
За допомогою психологічних методів здійснюється психологічний аналіз діяльності оператора в реальних або лабораторних умовах, аналіз впливу різних психологічних факторів на результати діяльності оператора. Психологічні методи застосовують з метою дослідження або з метою випробування. За результатами досліджень, отриманими за допомогою спостереження, експерименту або опитування, виявляють закономірності діяльності оператора та механізми психічних явищ. У процесі випробувань, які проводяться через тестування, з'ясовується наявність необхідних психологічних рис та характеристик певного оператора.
Фізіологічними методами послуговуються у вивченні функціонального стану людини, характеру реагування різних систем організму в процесі діяльності. Аналіз фізіологічних характеристик дає змогу визначити, як і якою "ціною" здійснюється досягнення відповідної мети.
Математичні методи використовують для статистичної обробки результатів, пошуку закономірностей, побудови моделей діяльності оператора.
Психологічні і фізіологічні методи є традиційними для психології, і тому для вирішення необхідних завдань розроблено надзвичайно багато методик.
Особливістю методів моделювання є те, що в них розглядаються не реальні процеси, а штучно побудовані об'єкти, які певним чином співвідносяться з реальними явищами і тому називаються моделями.
Залежно від характеру, моделювання може бути фізичним, математичним, імітаційним.
При фізичному моделюванні вивчається діяльність оператора в лабораторних умовах за допомогою спеціального обладнання - тренажерів, стендів, макетів, експериментальних об'єктів. Це інженерно-психологічний експеримент із відтворення психологічної структури та особливостей реальної діяльності оператора в лабораторних умовах. Утім, таке моделювання передбачає і застосування математичного планування та обробки отриманих результатів.
Математичне моделювання досліджує діяльність оператора за допомогою математичних моделей - формул, рівнянь, нерівностей, - котрі відображають реальний процес. У такому разі дослідження самої діяльності переноситься на перетворення різних формул або вирішення системи рівнянь. При цьому є певні обмеження стосовно застосування отриманих результатів.
Імітаційне моделювання здійснюється за допомогою електронно-обчислювальної техніки, яка значною мірою враховує вплив випадкових факторів, зумовлених умовами діяльності, особливостями процесу управління та самою людиною.
На різних стадіях проектування та експлуатації СЛМ можуть бути застосовані різні методи. Так, наприклад, на початкових етапах проектування діяльності оператора краще вдаватися до математичних методів моделювання, котрі дають змогу попередньо оцінити СЛМ, діяльність самого оператора та висунути вимоги до її технічного забезпечення. Далі доцільно використовувати імітаційне або фізичне моделювання для отримання повніших вихідних параметрів функціонування СЛМ. На завершальних етапах проектування виникає необхідність отримання даних про діяльність оператора, Його стан і фактори, котрі впливають на ефективність функціонування СЛМ. Тут уже переважають психологічні та фізіологічні методики. На стадіях випробування та експлуатації дослідження здійснюються комплексно, що потребує правильного поєднання різних методів.
Слід зауважити, що в інженерно-психологічних дослідженнях застосовуються:
o антропометричні та біомеханічні методи для реєстрації рухової активності людини і виявлення різних зон її досяжності;
o методи гігієни праці для опису та аналізу факторів виробничого середовища - температури, вологості, шуму, вібрації, інтенсивності опромінювання, освітлення тощо;
o методи соціометрії для проектування спільної діяльності операторів, підбору команд, екіпажів.
Проблема класифікації методів в інженерній психології аналогічна тій, котру вивчав Б. Г. Ананьєв, створюючи класифікацію методів сучасного людинознавства [3], яка може слугувати й інженерно-психологічним дослідженням. Згідно з цією класифікацією всі методи досліджень поділяються на чотири основні групи:
o організаційні, до яких належить система методологічних засобів, що забезпечують комплексний підхід до дослідження СЛМ. Характерною рисою міждисциплінарних досліджень є не поєднання окремих результатів, отриманих у незалежних дослідженнях, а організація такого дослідження, в якому синтезовані різні дисципліни;
o емпіричні, що охоплюють усі методи отримання наукових даних. Це методи спостереження і самоспостереження, експериментальні методи здобуття даних у лабораторному та виробничому експериментах, діагностичні методи (тести, анкети, інтерв'ю, бесіди, соціометрія тощо), методи аналізу процесів і продуктів діяльності (хронометрія, циклографія, трудовий метод, професіографічний опис і т. ін), моделювання;
o обробки даних, до яких належать методи кількісного та якісного опису наявних даних, добору необхідних критеріїв їх зіставлення;
o інтерпретації отриманих результатів у контексті цілісного опису діяльності людини та функціонування СЛМ.
Розділ 2. Системи "людина-машина"
2.1. Особливості і класифікація
2.2. Розподіл функцій у СЛМ
2.3. Показники якості функціонування
2.4. Інформація та оператор у системі управління
Розділ 3. Психофізіологічні основи діяльності оператора
3.1. Приймання інформації
3.1.1. Характеристики зорового аналізатора
Енергетичні характеристики