Інженерна психологія - Трофімов Ю.Л. - Знакова індикація

В абстрактних ЗВІ використовують різні види знаків: літери, цифри, умовні символи, абстрактні фігури.

Побудова умовних символів може здійснюватись індуктивним і дедуктивним способами. У першому випадку реальне зображення спрощується і залишаються тільки важливі ознаки об'єкта. Таким чином воно може "згорнутися" в умовний символ. При застосуванні другого способу в основі зображення - абстрактна геометрична фігура, до якої вводяться додаткові елементи (цифри, літери, штрихи, кольори тощо). Головне значення у сприйманні знака мають Його контур і кількість додаткових елементів, а також режим роботи оператора. В умовах вільного режиму сприйняття інформації (необмежена експозиція) оперативний поріг розрізнення контуру знака перебуває в межах 9'... 15', букв - 6'...9', а вже за обмеження часу експозиції розмір контуру знака має бути в межах 60', його деталі - 30'...40'; а букви - 40'...50'.

Назагал необхідно враховувати співвідношення розміру деталей знака та їх кількості з розмірами основного контуру знака. Складність самого знака залежить від кількості додаткових елементів. Знак, який складається тільки з контуру простої геометричної фігури, вважається простим, з одним додатковим елементом (літера, цифра, колір чи деталь) є середнім за складністю, а з кількома додатковими елементами - складним. Ступінь складності знаків впливає на характер їх розрізнення і впізнання (табл. 14).

Таблиця 14

Характеристики розрізнення і впізнання неоднакових за складністю знаків

Для відображення знакової інформації застосовуються різні типи індикаторів, порівняльна інженерно-психологічна характеристика яких наведена у таблиці 15. Універсальними засобами відображення інформації є електронно-променеві трубки, алфавітно-цифрові і графічні дисплеї, які широко застосовують у сучасних складних СЛМ.

Таблиця 15

Порівняльна інженерно-психологічна характеристика різних типів індикаторів

Продовження таблиці 15

Графічна індикація застосовується переважно у випадках, коли треба спрогнозувати хід розвитку подій, що потребує інтерполяції і експрополяції даних, їх співставлення, визначення провідного фактора впливу на процес управління. Найрозповсюдженішими формами графічної індикації є графіки, діаграми, номограми та інші графічні зображення функціональних залежностей різних складових процесу управління. Детальніше особливості сприймання графічної інформації відображені у спеціальній літературі [5; 17; 69; 146].