На основі аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду, результатів експериментів по запровадженню посади шкільного психолога були сформульовані цілі, задачі ШПС, визначено зміст, форми роботи, функції, права та обов'язки шкільного психолога.
Головна мета ШПС: максимальне сприяння психічному, особистісному, індивідуальному розвитку школярів, що забезпечує їм на момент закінчення школи психологічну готовність до самовизначення в самостійному житті (І. В. Дубровіна) [47].
Функція ШПС: психологічне забезпечення процесів навчання і виховання.
Завданнями ШПС є:
o виявлення резервів психічного розвитку дитини, їх реалізація в навчанні та вихованні (мова йде і про обдарованих, і про дітей із фізичними вадами та затримкою психічного розвитку);
o конструювання змісту навчання;
o створення різноманітних програм для шкіл різного типу;
o визначення відповідності програм цілям виховання і навчання,
o прогнозування запитів суспільства та їх відображення в навчальних програмах;
o розв'язання проблеми послідовності вивчення різних предметів;
o з'ясування відповідності матеріалу віковим можливостям учнів;
o відображення у навчальних програмах завдань розвитку здібностей учнів до самостійного пошуку, відбору, застосуванню знань відповідно до нових потреб і ситуацій;
o аналіз та експертиза методів, які використовуються в навчально-виховному процесі;
o вирішення проблем контролю знань - екзаменів, колоквіумів, тестів, конкурсів, які ще не дають повної картини про розвиток учнів;
o вивчення причин низької успішності учнів;
o контроль за процесом навчання і виховання дітей з метою підвищення якості навчання і виховання (йдеться про необхідність побудови цих процесів відповідно до закономірностей психічного розвитку та формування особистості; про відповідність основним положенням психологічної теорії виховання і навчання);
o практичний вплив психологів на безпосередніх учасників педагогічного процесу: дітей, вчителів, батьків і керівництво
(йдеться про надання прямої психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу);
o профорієнтаційна робота та розробка рекомендацій щодо вибору професії (через вивчення нахилів учнів, їх здібностей, розробку індивідуальних програм навчання);
o профілактика та корекція девіантної поведінки дітей;
o розв'язання спільно з представниками інших спеціальностей - педагогами, дефектологами, соціологами, юристами, лікарями тощо - різноманітних питань, що стосуються долі дітей, які потребують специфічних умов для задоволення своїх потреб (у випадку аномального розвитку, інвалідизації тощо);
o відбір до спеціальних закладів розумово відсталих дітей, дітей-інвалідів;
o робота з малими контактними групами (вирішення комплексу соціально-психологічних проблем).
Особливості організації ШПС:
- застосування специфічних методів і прийомів впливу на поведінку людини, що потребують високого професіоналізму;
- висока відповідальність спеціалістів за результати діагностично-корекційної роботи і за ті поради, які вони дають;
- анонімність у роботі та необхідність обережного надання інформації фахівцям різного профілю, батькам, дітям;
- врахування індивідуальних, специфічних потреб кожного клієнта, оскільки робота з людьми, що перебувають у складній життєвій ситуації, у стані депресії, стресу, внутрішньоособистісного або міжособистісного конфлікту, мають певні органічні чи психічні захворювання, відрізняються від інших нестандартними формами поведінки.
Модуль 3. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА
Тема 9. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: ПРОСВІТНИЦЬКО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА, ПРОФІЛАКТИЧНА
1. Основні цілі та види діяльності практичного психолога. Взаємозв'язок видів та напрямів діяльності практичного психолога
2. Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога
3. Профілактична робота практичного психолога
Тема 10. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
1. Специфіка, мета і завдання психологічного консультування
2. Принципи й умови психологічного консультування
3. Види психологічного консультування