Ґрунтовне вивчення релігії - чи не найстарішої з-поміж форм суспільної свідомості - є актуальною потребою в сучасному плюралістичному світі. Нідерландський філософ Бенедикт Спіноза зараховував до основних природних прав людини, поряд з правом на життя та власність, ще й право на свободу совісті та свободу думки. У сучасному глобалізованому світі інтеграційних процесів, усвідомлення планетарної взаємозалежності всіх суб'єктів суспільної комунікації та з огляду на пошук універсальної етики загальнолюдського спілкування великої ваги набувають повага до людської гідності, її національно-культурних особливостей та особливо релігійних переконань - однієї з найбільш тонких та вразливих сфер духовного життя людини.
В той же час такий екзистенційний стан людського буття у світі, як "віра" (лат. - credo), цілком обґрунтовано можна вважати формою не тільки духовного, а й духовно-інтелектуального самоствердження особистості. "Знання - віра" - саме так був витлумачений багатьма вченими на сучасному етапі наукового розвитку людства відомий вислів Ф. Бекона "Знання - сила". Істина перестає бути "двоїстою", розщепленою й суперечливою і постає, можливо, вперше з часів Стародавнього світу єдиною в людській свідомості.
Освітній курс "Релігієзнавство" викладений в посібнику з урахуванням тісного взаємозв'язку самої дисципліни та її предмета вивчення з такими суспільствознавчими дисциплінами, як "Соціологія", "Політологія", "Соціальна психологія", "Етика" та "Естетика" тощо - всі вони мають справу з виявами, функціонуванням, станами людської свідомості, котра, не в останню чергу, детермінована релігійною вірою суб'єкта мислення. А мотиваційна сфера особистості в умовах соціуму тісно пов'язана з її приналежністю до тієї чи іншої церкви, віросповідання, деномінації.
Не варто також забувати про те, що в сучасному українському суспільстві ведеться жвава дискусія на предмет розробки курсу релігійної етики та його викладання в загальноосвітніх навчальних закладах. Сам факт такої дискусії та відповідні апробації згаданого курсу в окремих школах свідчать про визнання суспільством ролі релігії у формуванні соціалізованого індивіда - особистості.
У навчальному посібнику "Релігієзнавство", підготовленому викладачами і співробітниками кафедри філософії, соціології і права Слов'янського державного педагогічного університету та провідними спеціалістами інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, подається поширений тематичний спосіб компонування матеріалу, в якому змістовну частину автори намагалися зробити достатньо фундаментальною, логічно завершеною, спираючись на першоджерела та сучасну релігієзнавчу літературу. До кожної теми додаються контрольні запитання та завдання для перевірки знань студентів, а також список рекомендованої літератури, в якому міститься велика кількість навчальних, наукових та інших видань.
Увесь курс поділяється на три модулі, в кожному з яких даються три-чотири теми навчальної програми курсу. Посібник побудований так, щоб сприйняття і відтворення навчального матеріалу відбувалося зрозумілим способом. Запропонована система перевірки знань дозволяє не тільки їх засвоювати, а й надає студентам можливості для творчого самовираження через виконання практичних завдань, відповіді на тести, написання рефератів тощо.
З огляду на викладені міркування, студент у ході ознайомлення з курсом має не тільки оволодіти основними розділами знань, які охоплюють історію релігії, сучасний аналіз релігійних вірувань та інституцій, роль, структуру та функції релігії у суспільстві, а й отримати можливість через набуті знання та вміння реалізувати свій творчий потенціал, сформуватися як особистість, котра виявлятиме повагу до різних релігійних учень, вірувань та організацій, буде релігійно толерантною людиною, налаштованою на конструктивний пошук взаєморозуміння та взаємоповаги з іншими людьми, в кожній з яких в першу чергу бачитиме й поважатиме унікальну і неповторну особистість.
Посібник підготували: Передмова - канд. філос. наук, проф. Мозговий Л. І.; Тема 1. - канд. філос. наук, доц. Скиртач В. М.;
Тема 2 - канд. філос. наук, проф. Мозговий Л. І., доц. Творі-на О. Л.; Тема 3 - д-р філос. наук, проф., заст. Директора - керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України Колодний А. М., д-р філос. наук, проф. зав. відділу релігієзнавства Филипович Л. О.; Тема 4 - канд. філос. наук, проф. Мозговий Л. І., ст. викл. Творін Е. Б.; Тема 5 - канд. філос. наук, доц. Алієва О. Г.; Тема 6, 7 - канд. філос. наук, доц. к-ри філософії Донецького національного технічного університету Муза Д. Є.; Тема 8 - ст. викл. Романько О. В., канд. філос. наук, доц. Омелаєнко Г. Д.; Тема 9, 12 - Мозговий Л. І., асист. Соколова О. О.; Тема 10 - канд. філос. наук, доц. Мозговий О. Л., асист. Дьяковська Г.О.; Тема 11 - канд. філос. наук, ст. наук. співроб. Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Бучма О. В.; Тема 1З - Мозговий Л. І., асист. Соколова О. О.; Тема 14 - канд. філос. наук, проф. Мозговий Л. І., канд. філос. наук, доц. Зубань Г. О.; Тема 15 - канд. філос. наук, проф. Мозговий Л. І., канд. філос. наук, доц. Абизова Л. В.; Тема 16 - канд. філос. наук, доц. Абизова Л. В., канд. істор. наук, доц. Полуденко С. В.
Тема 1. Основи теорії релігії
1. Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна. Теологічно-філософський, психологічний та соціологічний підходи до дослідження релігії
2. Елементи та структура релігії
3. Функції та роль релігії в суспільстві
Тема 2. Первісні форми релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії
2. Ранньоісторичні форми релігії та родоплемінні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм
3. Шаманізм
Тема 3. Етнічні релігії