Релігієзнавство - Мозговий Л.І. - Англіканство

Кальвінізм є різновидом реформаторської течії, яка виникла на початку XVI ст. Теоретичним джерелом його була праця Жана Кальвіна "Настанови у християнській вірі", яка стала основою усіх пізніших реформатських церков. Вона підсумувала ідеї ранніх отців церкви і богословів. Розглянемо основні доктрини.

Бог є абсолютним сувереном і за своєю волею керує всім. Людина абсолютно не достойна милості через своє гріхопадіння.

Спасіння не залежить від виконання людиною добрих справ, а лише від Бога.

Процитуємо догмат Ж. Кальвіна про визначення: "Ми заявляємо, що Бог через вічний і незмінний намір один раз для всіх визначив, кому Він дає спасіння, а кого засуджує на знищення. Ми стверджуємо, що цей намір щодо обраних базується на Його великодушній милості і не залежить від заслуг людини; а для тих, кого Він віддає на засудження, брама життя зачинена через справедливий і бездоганний, однак незбагненний вирок" (Людство в пошуках Бога. // Реформація - нові спроби знайти Бога. - 2001,

с. 323).

Згідно з ученням Ж. Кальвіна, християни, мусять вести святе і чеснотливе життя, уникати задоволень та фривольності. Церква, яка складається з обранців, має бути вільною від усіх цивільних обмежень. Завдяки їй можна побудувати справді благочестиве суспільство.

Вільям Форель - французький реформатор - умовив Каль-віна поселитися у Женеві, щоб разом впроваджувати ідеї кальвінізму в життя. Вони на все встановили суворі правила - від релігійних настанов і церковних служб до суспільної моралі і не менш суворі покарання за їх недотримування. Найбільш горезвісна справа - це спалення Мігеля Сервета та наукових книг.

Вплив кальвінізму на українців має скоріше теоретичне значення. Слідів значного поширення офіційних послідовників кальвінізму в Україні важко знайти, отже, можна констатувати, що ця течія майже не зачепила нашу країну.

Англіканство

Це "реформація зверху", без якихось змін у принципах церковної організації, а також доктрині й обрядовості. У 1534 році за спеціальним актом відбулося підпорядкування англійської церкви королю: Генріх VIII розірвав відносини з Ватиканом і став на чолі церкви, що дозволило йому анулювати свій шлюб. Монастирські землі були конфісковані на користь його скарбниці, що збагатило короля й дало можливість одержати нові земельні володіння. У 1562 році була проголошена доктрина нової церкви, яку назвали англіканською. У 1571 році - був проголошений англіканський Символ віри із 39 членів, у якому збережені церковна ієрархія (з єпископатом і безшлюбним духівництвом), пишний культ, літургія, таємниче розуміння євхаристії тощо. Остаточного вигляду англіканство набуває за часів Єлизавети І у XVI ст. У цей період була завершена розробка "Книги загальних молитов" та 39 документів, що містять основу англіканського віровчення. Англіканська церква є однією із державних церков Великої Британії. Архієпископи та епіскопи призначаються монархом за рекомендацією урядової комісії. Частина єпископів займає місця в палаті лордів.

Англіканство поєднує католицький догмат про рятівну силу церкви з протестантським вченням про порятунок особистою вірою. Єпископат нагадує католицький та претендує на апостольську наступність. У сфері догматики й обрядовості в англіканстві є умовний поділ на дві течії - "високий", що тяжіє до католицизму, та "низький", протестантський, що дозволяє англіканській церкві вступати в екуменічні взаємини як з католицькою церквою, так і протестантськими течіями.

До складу Англіканської співдружності входять 25 автономних церков та шість незалежних церковних організацій, ієрархи яких зустрічаються на періодичних Ламбертських конференціях. Загальна кількість сучасних англіканців становить близько 70 мільйонів, переважно у Великої Британії та її колишніх колоніях.