Регіональна економіка - Зінь Е.А. - Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

Попередні результати введення в дію спеціальних економічних зон та особливих режимів інвестиційної діяльності свідчать про наявність певних складностей, не завжди ці заходи дають позитивні результати. В деяких регіонах, наприклад, в Донецькій області значно збільшився обсяг іноземних інвестицій в економіку області, перевищив попередні періоди. Схвалено інвестиційних проектів на загальну суму майже 6 млрд. грн. Усі проекти пов'язані повністю або частково з модернізацією діючих підприємств.

Через законодавче обмеження мінімальної вартості інвестиційних проектів мільйоном доларів США інвестиційні проекти активно реалізовувались здебільшого в базових галузях промисловості — у металургії, вугільній, хімічній, нафтопереробній промисловості, машинобудівництві. Були реалізовані проекти також в легкій та переробній промисловості, у сільському господарстві та транспорті. Значні кошти включали в економіку області компанії США, Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Австралії, Швеції, Швейцарії та інших країн.

Особливо успішно використовують можливості спеціального режиму інвестування металургійні підприємства, концерн "Стирол", Новокраматорський машинобудівельний завод та ін. Достатньо велика номенклатура продукції випускається за інвестиційними проектами: кокс, сталь і прокат, полістирол, карбамід, селітра та інші хімічні продукти, товари широкого вжитку, включаючи харчові продукти та лікарські препарати.

З розвитком інвестиційної діяльності і відповідним зростанням обсягів виробництва розширюються господарські зв'язки підприємств, які реалізують інвестиційні проекти. В цей процес залучається дедалі більше підприємств-постачальників, повніше використовуються внутрішні ресурси. Відбувається пожвавлення підприємницької діяльності, покращується економічний стан підприємств та наповнення обласного бюджету.

Існують позитивні зрушення у використанні умов, визначених спеціальною економічною зоною "Закарпаття" в Закарпатській області.

На території Закарпатській області існують труднощі у розвитку промислового та сільськогосподарського виробництва. Область не придатна для виробництва сільськогосподарської продукції, майже 70 % території займають гори, ліси і полонини. Зернові культури та м'ясо-молочну продукцію завжди постачали з інших регіонів. Область відноситься до категорії областей з ризикованими умовами ведення сільського господарства — часті природні катаклізми, повені, зсуви, селеві потоки.

Валова продукція на душу населення в промисловості в 1,6-2,0 рази нижча, ніж в середньому по країні, капітальні вкладення відповідно — в 2,5 рази, у виробничому процесі зайнято приблизно 50 % працездатного населення. Існують найменші порівняно з іншими областями витрати місцевого бюджету на душу населення.

СЕЗ "Закарпаття" розташована в центрі Європи, на кордоні з Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією, що принципово відрізняє її від інших аналогічних територій. Закарпатська область має добре розвинуте шосейне і залізничне сполучення з усіма європейськими державами. Серед підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності є потужні підприємства такі, як ВАТ "Закарпатінтерпорт", ЗАТ "Авто-порт ЧОП", АБК ЛТД. ЗАТ "Єврокар".

До успішної діяльності на території СЕЗ "Закарпаття" можна віднести ВАТ "Закарпатінтерпорт", відому як розгалужену структуру, що має широкий спектр функцій в галузі транспортних та експедиторських послуг на залізничному транспорті та автомагістралях. Вона здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи, пакування та супровід вантажів, їх переадресування та переоформлення. Діяльність підприємства в режимі спеціальної економічної зони уже дала позитивні результати. Збільшено обсяги переробки зовнішньоторговельних і транзитних вантажів на українській частині Чопсько-Загонського міжнародного залізничного вузла, зміцнено матеріальну базу, забезпечено постійною роботою понад 200 чоловік, підвищилася заробітна плата.

Успішно працює ЗАТ "Єврокар", котре спеціалізується на ве-ликовузловому складанні автомобілів. Це роботи, пов'язані із встановленням та монтажем у корпусі автомобіля двигуна і коробки передач, заднього моста, монтажем електроніки, регулюванням вузлів і агрегатів тощо. Існують плани розширення виробництва, переходу до крупновузлового складання автомобілів марки "Шкода". "Фолькс-ваген", "Ауді".

Необхідно зауважити, що на розбудову виробничої та соціальної інфраструктури в Закарпатській області не було виділено ніяких коштів із державного та обласного бюджетів, фінансування розбудови було покладено на фінансові можливості підприємств, що не дало очікуваних результатів. Вартість продукції збільшується, що виготовляється, непривабливими є можливості для інвестиційних впроваджень.

Останнім часом виникає питання, чи є майбутнє у вільних спеціальних економічних зон? Досвід їх створення та функціонування свідчить, що попередні результати діяльності не повністю задовольняють покладених надій. Протягом 5-7 років роботи в умовах спеціальних економічних зон підприємствами залучено тільки 22-26% запланованого обсягу інвестицій. Надані пільги з оподаткування значно перевищили надходження до бюджету, які мали бути в результаті реалізації інвестиційних проектів. Існують випадки, коли для розвитку крупних підприємств не залучено жодних іноземних інвестицій (наприклад, підприємство "Азов" на Донеччині). У СЕЗ "Славутич" іноземні інвестиції в загальній кошторисній сумі становлять менше як 2%, в СЕЗ "Миколаїв" — 2,5%. Не завжди залучені інвестиції використовуються за призначенням, через території вільних економічних зон можуть спрямовуватися вантажопотоки, що не мають відношення до розвитку виробництва в цій зоні. Використовуючи пільги, надані спеціальним економічним зонам, відмічається ввезення в Україну харчових продуктів. Зони використовують як території полегшеного входу імпорту із зниженим оподаткуванням.

Нова система господарської діяльності в умовах спеціальних економічних зон та надання підприємствам пільгового інвестування є новою для України. Окремі позитивні результати не дають можливості об'єктивно оцінити їх ефективність. Для визначення остаточних результатів необхідно детально та уважно вивчити попередні результати, досягнуті на території усіх регіонів України, узагальнити позитивний досвід, виявити недоліки організаційно-правового, економічного та соціального змісту враховуючи еволюційний характер соціально-економічних процесів. Важливим є вивчення негативного впливу на розвиток підприємства існуючий недостатньо високий рівень підготовки кадрів, рівень їх кваліфікації та уміння працювати в нових умовах. Впровадження нових методів підприємницької діяльності на основі пільгового інвестування має здійснюватися в умовах підвищеної ролі та впливу органів місцевого самоврядування.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1. Що являє собою спеціальна економічна зона?

2. Яка мета створення спеціальних економічних зон?

3. Назвіть типи спеціальних економічних зон, що визначені законодавством України.

4. Хто створює спеціальну економічну зону?

5. Які документи необхідно підготувати для прийняття рішення щодо створення спеціальної економічної зони?

6. Назвіть органи управління спеціальною економічною зоною та їх функції.

7. Які спеціальні економічні зони створені на території Поліського регіону?

8. Які спеціальні економічні зони створені на території Степового регіону?

9. Які спеціальні економічні зони створені на території Карпатського регіону?

10. Які спеціальні економічні зони створені на території Донбаського регіону?

11. Розкрийте особливості функціонування спеціальної економічної зони на території Криму.

12. В чому полягає пільговий режим інвестування економічної діяльності на території спеціальної економічної зони?

13. Які позитивні результати досягнуті на територіях спеціальних економічних зон після їх створення?

14. Визначте роль органів місцевого самоврядування у формуванні спеціальної економічної зони та покращенні умов життя людей, що мешкають на цій території.

15. Які існують недоліки та труднощі у формуванні спеціальних економічних зон та покращенні соціально-економічних умов проживання людей?

16. Чи існують перспективи створення нових спеціальних економічних зон?