Регіональна економіка - Качан Є.П. - Населення регіону

Центральний економічний район охоплює територію Кіровоградської та Черкаської областей.

Вигідність економіко-географічного положення району полягає в його центральності, рівновіддаленості від столиці та морських портів, близькості до агропромислового Поділля та індустріального Придніпров'я. Район, що знаходиться на межі лісостепу і степу, має винятково сприятливі для сільськогосподарського виробництва агрокліматичні ресурси.

Разом з тим, характерною ознакою регіону довгий час була периферійність території. Черкащина традиційно тяжіє до Києва, а Кіровоградська область історично розвивалась як складова Придніпров'я. Обидві області, будучи віддаленими від центрів тяжіння, постійно виконували роль периферії, природного і людського ресурсу для розвитку центру. Виділення цих сусідніх областей в окремий економічних район повинно сприяти активізації їх розвитку, формуванню конкретної регіональної політики на подолання депресивності регіону. Нині регіон має низькі економічні показники (частка у ВВП країни 3,5 %) при високому потенціалі і належить до найвідсталіших територій країни.

Природні умови і ресурси

Більша частина території району — хвиляста рівнина, розчленована ярами, балками і річками. Клімат помірно континентальний, теплий, на півдні — недостатньо зволожений, сприятливий для розвитку багатогалузевого сільського господарства. В структурі природно-ресурсного потенціалу найважливішими є земельні ресурси.

Земельні угіддя характеризуються високою родючістю і розораністю. Ґрунти переважно чорноземи. Водночас, у районі найвищий рівень еродованості земель, який місцями досягає 50 %. Це ускладнює господарське використання території.

Водними ресурсами район забезпечений недостатньо, хоча тут протікають Дніпро, Південний Буг, багато малих рік. Є незначні запаси лікувальних вод.

Найбільш типові — степові ландшафти. Ліси займають незначні площі в Черкаській області.

Серед мінеральних ресурсів району важливе місце належить покладам бурого вугілля (частина Дніпровського буро-вугільного басейну): воно видобувається поблизу міст Олександрія та Ватутіне (обсяги видобутку незначні і не перевищують 0,5 млн т).

Невеликі запаси торфу мають місцеве значення. У східній частині Кіровоградської області знаходяться поклади уранових руд. У південно-західній частині району, в Побужжі, розвідано хромітові та нікелеві руди. Ведуться підготовчі роботи до експлуатації Кіровоградського залізорудного району.

Є тут і поклади графіту (Завалівське родовище), значні запаси будівельних матеріалів — гранітів, габро, лабрадоритів, каолінів, вогнетривких глин. Кіровоградщина перспективна також на алмази.

Населення регіону

Розміщене по території нерівномірно, щільність його зменшується з півночі на південь, а середній її показник становить 51 особу/км2, сільського — 23 особи/км2.

Тривалі негативні демографічні процеси призвели до значного скорочення населення. Природний приріст тут--7 %о і є значно нижчим від середнього в Україні. Ускладнюють ситуацію і постійні міграції населення за межі регіону. Тривалі негативні демографічні процеси призвели до деформації вікової структури населення (1/3 населення — пенсіонери) і зростання демографічного навантаження.

Рівень урбанізації невисокий, частка міського населення в загальній чисельності населення району становить 58 %. У регіоні 28 міст, серед яких переважають малі. Найбільші міста району — Черкаси, Кіровоград, Олександрія, Умань, Сміла.

Економічно активне населення — 1,1 млн осіб. Основна частка трудових ресурсів району зайнята у матеріальному виробництві, проте рівень зайнятості невисокий — не перевищує 65 %. Рівень безробіття — 10 % — один з найвищих в Україні, а рівень доходів населення — низький, що створює соціальну напругу в регіоні.

Етнічний склад населення досить однорідний. Українці становлять майже 90 %.