Людина і світ - Юрій М.Ф. - ДО ЧОГО ВЕДЕ ГЛОБАЛІЗАЦІЯ?

Дослідники відзначають суперечливі наслідки процесу глобалізації. Серед позитивних моментів виділяють її стимулюючий вплив на економіку. Товари тепер можуть створюватися в будь-якому місці світу залежно від того, де виробництво обійдеться дешевше, і збуватися там, де їх удається продати за найвищою ціною. Завдяки цьому знижуються витрати виробництва, росте прибуток, з'являються додаткові можливості для подальшого розвитку виробництва. Ті, кому не вдалося включитися в цю нову економіку, будуть неминуче відставати, тому що не зможуть скористатися плодами міжнародного поділу праці, кооперації, технічними досягненнями розвинутих країн. Глобалізація зближає держави, змушує їх у більшому ступені враховувати інтереси одна одної, застерігає від крайніх дій в політиці й економіці (у протилежному випадку міжнародне співтовариство може використовувати різні санкції: обмежити торгівлю, припинити міжнародну допомогу, заморозити надання позики тощо).

Разом з тим, висловлюється і чимало критичних суджень на адресу глобалізації. Глобалізація виробництва веде до глобалізації продукції, оскільки споживач прагне придбати всесвітньо визнаний виріб. Це, у свою чергу, може перешкоджати розвитку вітчизняного виробництва. Крім того, насаджується деякий єдиний стандарт споживання: по всій земній кулі їдять гамбургери, пишуть кульковими ручками "Віс", використовують комп'ютерне забезпечення фірми Microsoft тощо. Поширенню цих стандартів сприяє реклама в засобах масової інформації. Приміром, транснаціональні компанії, переконуючи населення купити той чи інший товар, витрачають на рекламу біля половини тих засобів, які в усьому світі витрачаються на освіту.

Далеко не завжди діяльність міжнародних економічних організацій є успішною. Так, умови надання кредитів Міжнародним валютним фондом і Всесвітнім банком (МВФ створений у 1947 р. і спеціалізується на наданні короткострокових позик; Всесвітній банк або Міжнародний банк реконструкції і розвитку, утворений у 1945 p., він надає головним чином довгострокові позики; Україна стала членом цих організацій з початку 90-х pp. XX ст.) нерідко не враховують специфіку окремих країн, а диктуються інтересами промислово розвинутих країн, під впливом яких знаходяться обидві організації.

Велику тривогу в багатьох викликає глобалізація в сфері культури. Розвинувши найбільшою мірою електронні засоби інформації, саме західні країни поширюють по усьому світі свої культурні цінності через такі "продукти", як нові передачі, фільми, рекламу тощо. З 4000 фільмів, показаних у Бразилії, більш 90% американські. Це, вважають, веде до ослаблення національної культури.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

І нарешті, глобалізація світу викликала появу загальних проблем людства, від вирішення яких залежать подальший соціальний прогрес, доля цивілізації. В умовах посилення взаємозв'язку і взаємозалежності країн і регіонів окремі події, протиріччя, конфлікти переростають локальні рамки і набувають загальносвітового характеру.

Іншою причиною виникнення глобальних проблем є активна перетворююча діяльність людей, яка за силою і наслідками (як творчими, так і руйнівними) порівняна із найсуворішими силами природи. Викликавши до життя могутні продуктивні сили, людство не завжди може їх поставити під свій розумний контроль. Рівень суспільної організації, політичне мислення й екологічна свідомість, духовно-моральні орієнтири, які переважають у суспільній свідомості, ще дуже далекі від вимог епохи.

До глобальних проблем відносять, у першу чергу, наступні: запобігання загрози нової світової війни, подолання екологічної кризи та її наслідків, скорочення розриву в рівні економічного розвитку між розвинутими країнами Заходу і країнами третього світу, що розвиваються, стабілізацію демографічної ситуації на планеті. Усе більшого значення в останнє десятиліття набувають також проблеми охорони здоров'я і запобігання поширенню СНІДу, наркоманії, відродження культурних і моральних цінностей, боротьби з міжнародним тероризмом.

Глобальні проблеми взаємозалежні. Так, вирішення екологічних проблем неможливе без вирішення економічних питань, економічне відставання країн третього світу тісно пов'язано з різким ростом народонаселення в них, не менш очевидно і те, що на загострення екологічних і економічних проблем впливала гонка озброєнь.