Людина і світ - Юрій М.Ф. - § 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

Чому знадобився перехід до ринкової економіки? Чи виправдує ринкова економіка надії українців? Чим цивілізована ринкова економіка відрізняється від тієї, котра в 90 х рр. XX ст. склалася в Україні?,

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Про перехідний період в Україні; про економічну діяльність.

У повсякденному житті ринком називають певне місце (базар, ярмарок), де відбувається торгівля. Однак ми вживаємо поняття "ринок", припускаючи сферу обміну товарів, взаємодії виробників і споживачів у масштабі регіону, країни чи усього світу.

Розвиток суспільства показав можливості двох істотно відмінних варіантів організації економічного життя (економічних систем). Один з них - ринкова економіка, інший - командна економіка.

У ринковій економіці питання, що, для кого і як робити, виробник вирішує самостійно, орієнтуючись на співвідношення носіння попиту та пропозиції на ринку.

У командній економіці всі рішення з питань виробництва і розподілу приймаються центральними (державними) органами. Ці рішення знаходять висвітлення в державних планах економічного розвитку, які товаровиробники повинні строго виконувати.

Командну систему нерідко називають централізованою, директивною чи плановою.

У багатьох країнах існує змішана економіка, у якій сполучаються риси обох економічних систем - ринкової і командної.

РИНОК І ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ

Вільний ("чистий") ринок характеризується трьома найважливішими ознаками: 1) нерегульованою пропозицією (виробники самостійно вирішують, які товари й у якій кількості виробляти); 2) нерегульованим попитом (покупець залежно від наявності в нього коштів самостійно визначає, що і скільки придбати); 3) нерегульованою ціною, що врівноважує попит та пропозицію (подумайте, чому ціна їх врівноважує). При наявності всіх цих ознак відбувається ринкове самоналаштування чи ринкове регулювання господарської діяльності.

У ринковому механізмі особливе значення має співвідношення попиту та пропозиції. Воно визначає співвідношення грошових і товарних потоків, які утворюються на ринку.

Коливання цін впливають на діяльність товаровиробників. Вища ціна (при певних неминучих витратах виробництва) - великий прибуток; нижча ціна - прибуток зменшується. Якщо, наприклад, ціна на овочі росте, їх вирощувати вигідної це спонукає до розширення виробництва. Однак надходження великої кількості овочів на ринок означає збільшення пропозиції, і якщо попит відповідно не росте, то ціна знижується, тобто попит та пропозиція врівноважаться на більш низькому ціновому рівні, і виробництво овочів може стати невигідним. Товаровиробники будуть шукати можливості виробництва більш вигідного продукту.

Таким чином, ринок регулює виробництво, "сигналізує" через ціни виробнику, що виробляти, якої якості й у яких кількостях.

Пояснимо на прикладі. Швейна фабрика випустила партію костюмів. На виробництво цього товару були витрачені засоби, які називаються витратами виробництва. У них увійшли зарплата, виплачена працівникам фабрики, витрати на покупку сировини: тканин, ниток, ґудзиків і всього необхідного при пошитті, оплата витраченої електроенергії, вартість амортизації устаткування, тобто його зносу в процесі роботи. Щоб виготовити нову партію костюмів, власнику фабрики потрібно продати першу партію і на виручені гроші закупити нові тканини, інші матеріали, відремонтувати при необхідності машини, а також виплатити зарплату працівникам. Наприклад, сума, виручена в результаті продажу, складає 200 млн. грошових одиниць (гривень, доларів, марок, франків тощо), з яких 100 млн. було витрачено на використану сировину, матеріали, 50 млн. - на зарплату робітникам" Ще 50 млн. склали прибуток підприємства.

Якщо попит на ринку буде вищим від пропозиції, то ціна зросте і виторг буде вищим. Так, наприклад, якщо партія костюмів буде продана за 250 млн., прибуток у цьому випадку складе 100 млн.

Коли попит виявиться низьким, ціна на костюми упаде. Якщо партію костюмів, наприклад, удалося продати за 150 млн., то прибутку не буде. Виручені засоби лише покриють витрати виробництва.

Чи можна дістати прибуток іншим шляхом? Так. Можна скоротити витрати матеріалів, наприклад, за рахунок більш раціонального розкрою тканини.

Якщо при цьому витрати скоротяться, скажімо, на 20 млн., то на цю суму збільшиться прибуток. Можна також підвищити продуктивність праці в порівнянні з іншими підприємствами за рахунок застосування більш досконалої техніки (наприклад, використовувати більш досконалі швейні машини). Припустімо, за той же час удалося зшити в два рази більше костюмів і продати їх за середньою ринковою ціною. Отже, виторг складе 400 млн., з яких 200 млн. підуть на покриття виробничих витрат, 50 млн. - на зарплату, а 150 млн. складуть прибуток.

Таким чином, ринок може спонукати до зниження виробничих витрат (господарювати більш ощадливо), а також до удосконалення техніки, підвищення продуктивності праці. Навпаки, неощадливе ведення справи, низька продуктивність праці роблять виробництво невигідним (низький прибуток), а можливо, і збитковим. У такому випадку загрожує розорення.

Отже, економічні закони стимулюють тих виробників, у яких індивідуальні витрати виробництва нижчі суспільно необхідних, тобто середніх у даній галузі. Вони заохочують підвищення продуктивності праці, удосконалення техніки і технології, регулюють розподіл ресурсів для виробництва тих чи інших товарів, а в результаті роблять вигідним виробництво тих товарів, яких бракує, і, отже, попит на які перевищує пропозиція. Це і є ринковий механізм регулювання пропорцій виробництва. Разом з тим, відбувається диференціація товаровиробників: одні збагачуються, інші зубожіють чи зазнають банкрутства.

Ми охарактеризували ринок товарів і послуг. Але в ринковій економіці діють ще ринки робочої сили (праці), засобів виробництва, цінних паперів і валюти, інформації тощо.

Ринок праці має ті ж три ознаки, що і ринок товарів: попит, пропозиція, ціна. Що ж тут продається і купується?

Той особливий товар, про який говорилося раніше, - робоча сила. Діє той же механізм попиту та пропозиції. Якщо на ринку праці багато фахівців певної професії, а потреба в них невелика, то зарплата їм пропонується невисока, і частина їх залишається без роботи. Навпаки, коли великий попит на працівників якоїсь спеціальності, а на ринку праці бажаючих одержати цю роботу мало, підприємства погоджуються на більш вигідні для працівника умови.

Ринок цінних паперів і валюти, як і два розглянутих типи ринків, означає пропозицію та попит, але товаром тут виступають цінні папери (акції, облігації), валюта. Так, акції, про які вже говорилося (це документи, що підтверджують права співвласника підприємства), продаються і купуються, до речі, зовсім не обов'язково тільки тими, хто працює на підприємстві, яке випустило їх. Якщо справи підприємства йдуть добре і прибуток його великий, то акції користуються попитом і продаються за ціною, вищою від їхньої номінальної ціни; наприклад, тисячодоларова акція продається за 1300 доларів. І навпаки, якщо акціонерна компанія несе збитки і власники акцій прагнуть позбутися їх, то ціна на них падає нижче номінальної.

Залежно від стану економіки якої-небудь країни її валюта (долари, марки, франки тощо) обмінюється на інші валюти в тій чи іншій пропорції.

Науково-технічна революція незмірно збільшила цінність знань. Передбачається, що незабаром у вартості товару 95% буде складати вартість інтелектуальної праці. Тому стає вигідним продавати і купувати інформацію, знання про способи діяльності, нові технології тощо. На цій основі розвивається ринок інформації.

Велику роль у функціонуванні ринку відіграють спеціальні установи -біржі. Товарна біржа - це форма ринку товарів, що продаються великими партіями, як правило, за зразками. Фондова біржа дає можливість купувати і продавати цінні папери, валютна біржа - іноземну валюту. Біржа праці здійснює посередництво на ринку праці, реєструє безробітних, сприяє їх працевлаштуванню.

Особливу роль у ринковій економіці відіграють банки. Банком називають фінансове підприємство, яке зосереджує тимчасово вільні кошти (внески) і надає їх у тимчасове користування у вигляді кредитів (позик, позичок). Банк також виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках своїх клієнтів. Прибуток банку формується з відсотків, одержуваних за кредит.