Становлення в Україні нової професії "соціальний працівник", створення розгалуженої системи соціальної роботи на різних рівнях розвитку суспільства, удосконалення роботи закладів і установ, що надають різнобічну допомогу соціально уразливим верствам населення, розвиток спеціалізованої допомоги окремим цільовим групам і категоріям населення зумовлюють необхідність розширення підготовки спеціалістів, до яких висуваються професійні вимоги, що ґрунтуються на певному рівні кваліфікації і морально-духовних якостях, таких як милосердя, співчуття, емпатія, почуття громадянської, соціальної і особистісної відповідальності, вміння працювати з людьми. Зміни у практиці соціальної роботи, її комплексний, міждисциплінарний характер зумовлюють важливість нових інтегративних навчальних і робочих навчальних програм дисципліни "Соціальна робота (теорія і практика)" для студентів вищих навчальних закладів.
Ця дисципліна визначається як систематичне висвітлення з навчальними цілями основ наукової теорії соціальної роботи. На ЇЇ викладання, зміст навчальної програми впливають такі чинники:
· специфіка вищого навчального закладу, рівень акредитації: педагогічний інститут, університет, технічний чи медичний заклад, заклад культури, школа соціальної роботи та ін.;
· наявність навчально-методичної бази: посібники, академічні підручники, хрестоматії, методичні збірки тощо;
· спеціальність: соціальний працівник, соціальний педагог, психолог, менеджер соціальної сфери та ін.
У системі підготовки бакалавра соціології, спеціаліста і магістра соціальної роботи навчальна дисципліна "Соціальна робота (теорія і практика)"є базовим предметом, сполучною ланкою з іншими дисциплінами, і в цьому полягає його специфіка. З одного боку, цей курс зумовлює наявність самостійної моделі усвідомлення соціальної роботи у всіх ЇЇ проявах, з іншого — виступає як "пролог" до тих дисциплін навчального циклу, де кожна тема буде вивчатись більш глибоко і докладно на IV—V курсах. Такою є своєрідність цього курсу навчання щодо між-предметних зв'язків загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін.
Процес навчання складається із засвоєння змісту освіти, тобто навчального предмета, процесу учіння і процесу викладання. В основі змісту навчального предмета лежить навчально-методичний комплекс дисципліни, який відображає сутність наукового знання і представляє соціальну роботу як субтеорію соціології, соціальної педагогіки, психології, філософії та інших наук.
Вивчення дисципліни "Соціальна робота (теорія і практика)" здійснюється в умовах модульно-рейтингової системи, яка є одним зі шляхів поліпшення якості навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти, невід'ємною складовою всього навчально-виховного процесу та діагностики результатів навчання.
Модульна програма складається із шести логічно побудованих за змістом навчальних модулів: "Соціальна робота як наука і практична діяльність", "Професійні аспекти соціальної роботи", "Сфери призначення і застосування соціальної роботи", "Методи соціальної роботи", "Соціальні технології і технології соціальної роботи", "Соціальна робота з різними цільовими групами і категоріями клієнтів". Кожен модуль побудований за такою логічною схемою: перелік професійних вимог до набуття знань та засвоєння умінь, короткий зміст лекції, список рекомендованої літератури, програма семінарського заняття. У модульній програмі чітко визначені різні форми і методи навчання та контролю знань студентів, такі як експрес-контроль, творчі завдання, опорний конспект наукової літератури, проведення дискусії та ін.
Шість модулів поєднують у собі різні теоретичні погляди на соціальну роботу як теорію і практичну діяльність, висвітлюють різні наукові підходи до соціальної роботи, і в цьому вбачається її гуманістична спрямованість. Розгляд різних наукових шкіл і течій дає змогу позбутися еклектики, підкреслити специфічність, багатомірність, складність предмета, що вивчається — від тонких питань психологічної допомоги людині, яка перебуває у складній життєвій ситуації, до визначення детермінант соціального становища людини — соціальних, економічних, політичних тощо.
Теоретичний нейтралітет є ознакою правильного шляху — адже практична діяльність соціального працівника є такою ж різноплановою і багатоманітною, як і представлені сучасні підходи, з якими майбутньому фахівцеві доведеться стикатися у своїй професійній діяльності.
Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна сформувалася на стику філософії, соціології, психології, педагогіки, що висвітлює її міждисциплінарний, інтегративний характер.
Філософія. Загальнотеоретичні положення соціальної філософії відіграють роль методологічної основи вирішення окремих питань соціальної роботи на науковому рівні. Предметом вивчення при цьому є соціальні відносини, що функціонують у соціальній сфері суспільства і розглядаються у контексті всієї сукупності суспільних відносин, у тому числі економічних, політичних, морально-духовних тощо. Соціальна робота застосовує принципи соціально-філософського пізнання до аналізу окремої проблеми соціальної сфери (соціальних груп, спільнот, особистості, соціальних інститутів тощо), категоріальний апарат філософії.
Соціологія. Соціологія може діяти щодо соціальної роботи за випереджальним принципом. Проведення соціологічних досліджень, опитувань з вивчення громадської думки, проведення анкетування, фокус-груп допомагають соціальним працівникам визначити основні проблеми і потреби широкого загалу населення, окремих соціальних груп, спрогнозувати основні методологічні підходи до соціальної роботи у певній соціальній службі чи конкретному регіоні. Соціологія може визначатись як пост-факт практичної діяльності організацій і установ соціальної сфери. У такому випадку методи соціологічного дослідження використовуються для вивчення рівня ефективності соціальних послуг, обізнаності населення щодо діяльності соціальних служб тощо. Такі дослідження є проміжною ланкою у процесі переходу від одного до іншого етапу соціальної роботи. Щодо соціальної роботи з окремим клієнтом соціолог збирає фактаж про умови його життєдіяльності шляхом розробки анкет, опитувальників, бланків інтерв'ю і проведення такого опитування.
Психологія. Специфіка соціальної роботи як міждисциплінарної сфери наукового знання зумовлює необхідність високого рівня знань з основних психологічних напрямків психодіагностики і психологічного впливу на особистість у кризових ситуаціях, визначення власного підходу, який узгоджується і відповідає властивостям особистості соціального працівника, відображає його професійні погляди і ціннісні орієнтації. Психологія є психологічною основою соціальної роботи, а на рівні спеціаліста допомагає соціальному працівнику усвідомити особливості розвитку психологічної структури особистості, динаміку позитивних змін тощо. Психолог є правою рукою соціального працівника в процесі соціальної діяльності. Сучасні дослідження свідчать про формування психології соціальної роботи як окремої сфери наукового знання і практичної діяльності.
Соціальна педагогіка. Соціальна робота тісно пов'язана з соціальною педагогікою як важливою передумовою формування теорії соціальної роботи. Соціальна робота як наука активно використовує такі категорії соціальної педагогіки, як соціальне середовище, соціалізація, адаптація, індивідуалізація, інтеграція, інтеріоризація, ідентифікація особистості. Важливе значення приділяється науковим дослідженням соціального фону, в якому відбувається життєдіяльність індивіда, його потенційних можливостей, психолого-педагогічних умов, що сприяють самоактуалізації, саморозвитку, самоудосконаленню особистості або ж створюють певні бар'єри для самореалізації.
Таким чином, соціальна робота як наука сформувалася на основі синтезу знань фундаментальних наук, що сприяє розвитку її теорії і практики.
Основна література
Никитин ВА. Социальная работа: проблемы теории и подготовки специалистов: Учеб. пособ. — М.: Моск. психол.-соц. ин-т, 2002.— 236 с.
Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д, Павле-нок. — М.: ИНФРА-М, 2002.
Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред.: д-р. ист. наук, проф. Е.И. Холостова, д-р. ист. наук, проф. А.С.Сорвина. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 23—71.
Социальная работа: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. В.И. Курбатова. — 2-е изд., перераб. и доп. — Ростов н/Д.: Феникс, 2003. — С. 81—88,106—115, 125—132.
Соціальна робота: В 3 ч. — К.: Вид. дім "Києво-Могилянсь-ка академія", 2004. — Ч. І: Основи соціальної роботи / Н.Б. Бондаренко, І.М. Грига, Н.В. Кабаченко та ін.; За ред. Т. Семигіної та I. Григи. — С. 9—33.
Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Зверева, О.В. Безпалько, СЯ. Харченко та ін.; За заг. ред.: І.Д. Звере-вої, Г.М. Лактіонової. — К.: Наук, світ, 2003. — С. 6—38.
ТюптяЛ.Т.) Іванова /.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. — К.: ВМУРОЛ "Україна", 2004. — С. 7—22.
Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие. — М.: Гуманит изд. центр "ВЛАДОС", 2001. — С. 5—71, 103—136.
Додаткова література
Праця та соціальна політика в Україні: Аналіт.-статист. зб.— К.: Соцінформ, 1999. — 127 с.
Соціальна робота: У 4 кн. — Кн. 3: Хрестоматія. — К.: ДЦССМ, 2002. — С. 5—31.
Соціальна робота: У 4 кн. — Кн. 4: Короткий енцикл. слов.— К: ДЦССМ, 2002. — С. 124, 467.
Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики: Матеріали доп. на Міжнар. наук.-практ. конф. 29—31 жовтня 2002 р. — Ч. І. — 274 с; Ч. II. — 316 с.
Энциклопедия социальной работы: Пер. с англ. — Т. 1—3. — М.: Зорис, 1993—1994.
Теми для дискусії
Соціальна робота як сфера наукового знання. Сутність соціальної роботи як науки.
Предмет теорії соціальної роботи.
Закономірності соціальної роботи, що зумовлюють її наукову значимість.
Завдання теорії соціальної роботи.
Особливості, зміст роботи і напрямки досліджень наукових установ і організацій, які проводять дослідження у сфері соціальної роботи.
Сутність інтегративних, міждисциплінарних зв'язків соціальної роботи як науки і навчальної дисципліни, зв'язок з практикою соціальної роботи.
Функції соціальної роботи
1.3. Стратегії соціальної підтримки особистості
1.4. Правові основи соціальної роботи
1.5. Модель фахівця із соціальної роботи
Вимоги до фахівця
Медичні вимоги.
Психофізіологічні вимоги.
Вимоги до інтелекту.
Вимоги до емоційно-вольової сфери.