Соціологія має відіграти визначальну
роль у новітній інтелектуальній
культурі та посісти центральне місце
серед суспільних наук.
Ентоні Гіденс
Соціологія як соціально-гуманітарна наука розглядає суспільство як об'єктивний феномен, що має цілісний та структурно-системний характер, з'ясовує в ньому місце і функції кожного суспільного явища і процесу, допомагає індивіду і спільнотам визначити власні орієнтирну повсякденному житті. Водночас соціологія озброює суспільство своєрідним компасом в розумінні сенсу людських відносин, виконує прикладні та прогностичні функції як на рівні макросоціальних процесів і систем, так і на мікрорівні їх динаміки. Володіючи понятійно-категоріальним науковим апаратом, соціологія осмислює соціальне і конкретне всієї цілісності багатогранного процесу суспільного життя.
Варто зазначити, що сьогодні українське суспільство вступило в етап власного інноваційного державотворення, розпочався процес інституалізації соціології, зближення її теоретичної і прикладної диспозиції в царині вивчення економіки, політики, освіти, культури тощо. Завдання побудови демократичного суспільства вимагають від соціології посилення її значущості у формуванні наукового світогляду, культури і мислення особистості, здатності розібратися у проблемах та негараздах державотворення, з'ясування логіки процесів соціального розвитку, концентрації уваги на розробці методології і методики емпіричного дослідження, категоріального апарату, концепцій, програм, евристичних моделей тощо. Водночас утвердженню її соціального статусу забезпечить реалізація Указу Президента України від 25 квітня 2001 року "Про розвиток соціологічної науки в Україні". Тому освоєння студентами основних соціологічних категорій і теорій стане важливою складовою частиною їхньої загальної професійної освіти.
Курс "Соціологія" є першою частиною звичайного для західних університетів курсу "Вступ до соціології". У цій частині даються початкові теоретичні знання про предмет соціології, про її основні теоретичні напрями, дослідницькі методи, а також соціологічні уявлення стосовно культури і будови суспільства, соціальних структур і соціальних груп, соціальних організацій і соціальних інституцій, стосовно соціалізації і соціальної взаємодії, соціальних відхилень та соціального контролю.
При підготовці даного посібника автори намагалися висвітлювати питання, які відповідають навчальній програмі та вимогам курсу "Соціологія" для студентів усіх спеціальностей, що навчаються за кредитно-модульною системою. В основу роботи покладено принцип доступності матеріалу для студентів, тому вона може слугувати також для самостійного вивчення. У посібнику немає великого завантаження інформацією, натомість, у короткій і лаконічній формі висвітлено основні поняття, що стосуються тієї чи іншої теми. У ньому вміщено чимало схем та таблиць, які сприяють наочному засвоєнню матеріалу.
Метою курсу "соціологія" є набуття студентами знань:
• історії формування предмета соціології, відмінностей його від предмета інших дисциплін;
• головних функцій соціології, головних цілей застосування соціологічного знання;
• уявлень про суспільство, його структуру як складну систему соціально-культурних зв'язків та відносин;
• пояснення того, що таке особистість, характеристик головних чинників, які формують особистість у процесі соціалізації, формування самосвідомості;
• головних типів механізмів формування соціальних ідеалів, цінностей, сенсу дій, норм, зразків поведінки;
• понять соціальних статусів та соціальних ролей індивіда, розрізнювання приписаних та отримуваних ролей, уявлень щодо процесів рольового навчання, рольового вирішення конфлікту;
• про головні типи соціальних рольових зв'язків, визначення сутності соціальної дії та соціальних відносин;
• уявлення проте, що таке соціальна спільнота, чим зумовлена специфіка особливих інтересів спільноти та як пов'язані її особливі інтереси з інтересами більших спільнот, частиною яких вона є;
• головних закономірностей, джерел виникнення і розвитку масових рухів та їх типологія;
• уявлень про відносини економічної нерівності у суспільстві як підвалину соціальної стратифікації, виокремлення та описання головних страт сучасного українського суспільства;
• розуміння природи соціальних груп, знання їх класифікації;
• змісту поняття "соціальна організація", розуміння її цілей, структури, механізмів функціонування та зміни;
• характеристик функцій соціальних комунікацій, які становлять процеси інформаційної взаємодії, комунікаційних мереж, засобів комунікації, пояснень механізму зворотного зв'язку.
Уміння та навички студентів з предмета "Соціологія" повинні містити в собі:
• дати характеристику соціологічного підходу до розуміння культури, відокремлення складників культури, пояснення того, як вона регулює поведінку в групах та суспільстві;
• описування механізмів соціальних відхилень, відмінностей культурно-засуджуваних та культурно-схвалюваних відхилень, пояснення їхніх особливостей;
• визначення понять "соціальна інституція" перелік різновидів і функцій соціальних інституцій, пояснення механізмів інституціоналізації на прикладі формування конкретної інституції;
• визначення та аналіз поняття "громадянське суспільство" на відміну від поняття "держава";
• пояснення того, що таке "соціальна культура" та "соціальна стратифікація", уміння виокремити головні елементи соціальної структури;
• уміння характеризувати зміст, форми і джерела соціального контролю;
• визначення поняття "соціальний процес", відокремлення головних різновидів процесів: диференціації, інтеграції, мобільності, соціального конфлікту;
• аналіз конкретних процесів — змін у міграційних потоках, формування нових економічних і політичних структур, динаміки злочинності;
• пояснення природи та функцій, механізмів перебігу соціального конфлікту, сутності, природи й значення соціального консенсусу.
Лекція 1. Предмет і об'єкт соціології
1.1. Предмет соціології
1.2. Структура соціологічного знання
1.3. Функції соціології
1.4. Соціологія в системі суспільних наук
Лекція 2. Витоки соціологічних знань та розвиток протосоціології до XIX ст.
2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки
2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
2.3. Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження