Соціологія - Вербець В.В. - Проста номінальна шкала

Коли виникає потреба впорядкувати події та явища у певному порядку, можна запропонувати схему групування цих елементів за подібністю. Так, можна зафіксувати в такій шкалі класифікацію мотивації навчання у вузі: "отримати диплом про вищу освіту", "здобути знання, вміння та навички професії", "отримати престижну професію", "вирішувати власну долю самостійно" тощо. У цьому випадку неможливо впорядкувати запропоновані судження в певній системі координат у тому сенсі, що один мотив кращий, а інший гірший, вони просто різні. Разом з тим, кількісна репрезентація даних, які згруповані в номінальній шкалі, може бути підґрунтям для здійснення певного аналізу мотивації навчання у вузі.

У номінальній шкалі існують такі можливості числових операцій:

1. Визначення частоту натуральних величинах. Наприклад, скільки респондентів із конкретної сукупності вибрали певний варіант відповіді в анкеті щодо мотивації навчання у вузі. Відповідно це можна зробити у відсотковому варіанті до загальної чисельності або у показниках моди розподілень (М), тобто групування з найбільшою чисельністю.

Наприклад, зі 1450 респондентів, які мали можливість вибрати певний варіант відповіді, варіант "А" відзначили 850 чоловік., "В" — 1100 респондентів, "С" - 420 студентів. Від загальної чисельності отриманих відповідей (850+1100+420=2370) це становить для "А" - 850:2370=36,3%, для "В" - 46,3% і для "С" -18,4%. Таким чином, можна виділити групу найбільшої чисельності, яка називається модальною, тобто варіант "В".

1. За допомогою таких шкал можна вивчати взаємодію між собою різних груп або класів явищ. Наприклад:

2. Утворені такі шкали дозволяють виявити наявність або відсутність зв'язків між ознаками, які зафіксовані в шкалах, тобто можна побудувати перехресні таблиці сумісності. Наприклад, можуть бути відмінності у відповідях юнаків та дівчат, які зафіксовані у таблиці.

Аналіз таблиці дозволяє виявити значно менші пропорції чисельності відповідей чоловіків від жінок у варіанті "С" та значного домінування їх у варіанті "А". Розрахунок відсоткових пропорцій дозволяє візуально це помітити.

Порядкова шкала

Упорядкована номінальна шкала може відображати відносини між класами об'єктів, але не фіксувати відстані між різними градаціями (класами). Наприклад, виникає потреба побудувати шкалу для фіксації активності в певній діяльності та запропонувати класи, які впорядковані за критерієм активності: А — максимально активні, В — помірно активні, С — мало активні. Разом з тим відмінності між високоактивними та малоактивними не такі ж, як між помірно активними та малоактивними. У цьому випадку просто фіксується порядок. Такі шкали можна також назвати ранговими.

У рангових шкалах використовуються такі градації: "повністю згоден", "радше згоден", "більше згоден, ніж не згоден", "важко сказати однозначно", "радше не згоден", "більше не згоден, ніж згоден"; або: "повністю підтримую", "підтримую частково", "важко сказати", "в основному не підтримую", "зовсім не підтримую"; або: "так буває завжди", "так, інколи буває", "буває і так, і інколи не так", "так радше не буває", "так ніколи не буває"; або: "повністю задоволений", "задоволений", скоріше задоволений, ніж не задоволений", "важко сказати", "скоріше не задоволений, ніж задоволений", "не задоволений", "зовсім не задоволений"; або; "дуже важливо", "важливо", "важко сказати, важливо чи ні", "не зовсім важливо", "повністю не важливо

Рангові шкали передбачають впорядкування певних об'єктів від найбільш до менш важливих характеристик. Наприклад, можна надати ранг переваг заняттям під час дозвілля, певним ціннісним судженням, важливості тих чи інших методів вирішення суспільних проблем. Завдання експерту або респонденту щодо визначення рангу звичайно формулюється так: "З даного переліку суджень (видів занять, можливих рішень проблем...) виберіть найбільш важливий для Вас, потім менш важливий, решта від попереднього до останнього". Потім пропонуються об'єкти для визначення рангу та вказується місце, де потрібно приписати потрібний ранговий порядок:

Наведені в лапках зліва значення рангів — результат оцінок респондента (експерта). Важливо зазначити, що при обробці даних шкала у цифровому варіанті повинна бути "Перевернута" у зворотному порядку, тобто останньому, нижчому рангу потрібно приписати найменше числове значення — 1, а першому — найбільше. Внаслідок цього послідовність 1, 2,... буде відповідати зростанню значимості об'єктів. Якщо число впорядкованих об'єктів дуже велике, можна використати метод побудови шкали парними порівняннями.

Так, наприклад, респондентам пропонуються оцінити 25 видів занять у час дозвілля, яким, зазвичай, надати ранг важливості досить важко. У цьому разі можна запропонувати таке завдання для респондентів: " Із запропонованих занять у вільний час у кожній парі виберіть вид, який для Вас найважливіший. Будь ласка, не пропускайте жодного рядка. Заняття, якому Ви надаєте перевагу, обведіть кружечком".

Наприклад, якщо в переліку в наявності лише 5 назв занять А, В, С, D, Е, потрібно скласти 10 пар, в кожній із них здійснюється вибір заняття, яке до вподоби респонденту.

Аналізуючи відповіді респондентів, можна здійснити розташування об'єктів у ранговій послідовності:

Потрібно пам'ятати, що інтервали в шкалі не рівні, тому числа визначають лише порядок чергування показників — рангів, а операції з числами — це маніпуляції з рангами, але не з кількісними показниками певних ознак у кожному пункті.

Числа можуть підлягати "монотонній" трансформації, тобто їх можна замінити іншими, але зі збереженням попереднього порядку (на думку В.О. Ядова, шкали такого типу і називаються порядковими). Так, можна замінити ранг від 1 до 5 в числах від 2 до 10 або від (-) до (+). Відношення між рангами залишаться незмінними [12, с. 38]:

Такі ознаки важливі у випадках, коли дані, які "виміряні" шкалами з різними інтервалами, потрібно привести до "загального знаменника", тобто виразити в одній шкалі з постійною величиною заданих інтервалів.