Соціологія - Гіденс Ентоні - Раса, расизм і нерівність

У Британії існують значні відмінності в професійному розподілі небі лих. Серед чорношкірих значно більша частка тих, хто виконує ручну працю; безробітних у їхньому середовищі також більше, аніж у білих (див. таблицю 9.2). Близько 80 відсотків чорношкірих чоловіків та 70 відсотків південноазіатів виконують ручну працю, тоді як серед білих чоловіків ця частка становить 50 відсотків. Серед людей, що походять із Вест-Індії, дуже мало робітників неручної праці, але висока частка людей, зайнятих у професіях, що вимагають високої кваліфікації. Переважна більшість банґладешців виконують напівквяліфіковану або некваліфіковану роботу. Азіати, які прибули до Британії зі Східної Африки, пересічно становлять більшу частину зайнятих у наручній праці, аніж білі. Праця небілих жінок оплачується значно гірше, ніж праця небілих чоловіків: серед них значно менша частка зайнятих у неручній або кваліфікованій ручній праці, аніж серед чоловіків відповідної етнічної меншини (Наmnett аі., 1990).

Багато небілих людей, включаючи більшість південноазіатів, живуть далеко від центрів великих міст. Але існує тісний зв'язок між етнічним походженням і місцем проживання; так, імовірність того, що вестіндець проживає у кварталах Лондона, Бірмінгема або Манчестера, в сім разів більша, аніж для білого. Відсоток чоловічого безробіття в цих зонах дуже високий. Більшість чорношкірих оселяються у внутрішніх кварталах великих міст не з вільного вибору; вони перебралися тули тому, що ці зови стали менш престижними для білого населення, і ціни на житло стали доступнішими, після того як звідти вибралися білі.

Таблиця 9.2. Рівні безробіття серед етнічних груп, Велика Британія 1991 р.

Якщо порівнювати середній прибуток, то найбільшого успіху серед небілих домоглися ті вихідці з Південної Азії, які мають власні підприємства. Частка людей, які входять до цієї категорії, постійно зростала за останні двадцять років: у цій групі ми бачимо 23 відсотки східноафриканських чоловіків-азіатів, тоді як серед білого населення їх тут лише 14 відсотків. Азіатські наріжні крамнички та інші форми ділової активності азіатів стали таким прикметним аспектом британського сьогодення, що, на думку багатьох, вони можуть привести до економічного відродження внутрішніх міських кварталів. Це явне перебільшення, оскільки здебільшого дрібні підприємці азіатського походження працюють багато годин на добу, одержуючи при цьому дуже низькі прибутки. Вони зареєстровані як підприємці, проте насправді працюють як наймані робітники на інших членів своєї родини, що очолюють бізнес; і вони не мають тих звичайних переваг, якими користуються наймані робітники, — ані бюлетенів, ані оплачуваної відпустки, ані внесків, що їх роблять підприємці у фонд національного страхування.

Проте, навіть будучи заможними, представники небілих меншин мало захищені від расизму того чи того зразка, включаючи й мотивований расистськими міркуваннями бандитизм. Більшість уникають таких пригод, але для меншості вони бувають прикрими і брутальними. В одному з досліджень наводяться такі приклади:

"Коли хлопець спить, у вікно його спальні вкидають свинячу голову, з очей, ніздрів, пащі та вух якої стримлять запалені сигарети. Родина не зважується виходити з дому після сьомої вечора; всі разом сидять в одній великій кімнаті, забарикадувавши двері нижнього поверху. Родина не може вийти зі свого помешкання, бо білі сусіди заблокували зовнішні двері. Старший білий школяр різонув ножем по обличчю меншого чорношкірого, коли той ішов коридором" (Gordon, 1986).