Колись усі ми народжувались у своїх оселях. Жінки практично завжди народжували дітей вдома, і люди надавали великого значення точному місцю свого народження — сталося це у місцевій громаді чи сільській місцевості, в тому чи в тому будинку, у тій чи іншій кімнаті. Пологи переважно відбувалися у головній, або загальній кімнаті оселі матері. Щойно починалися перші перейми, на допомогу сходилися сусідки. Жінки народжували переважно перед каміном, особливо за холодної погоди. Вносили солому і розкидали її по підлозі, приблизно так, як це робиться у хліві, коли телиться корова.
Породіллі не одержували ніякої допомоги, крім тієї, що могла надати громада. Думка про звернення по допомогу століттями суперечила способу мислення сільських жінок. "Жінки допомагають одна одній" і "надають взаємодопомогу", постійно зазначають у своїх звітах щодо народжуваності у ХVIII — на початку XIX століття священики та урядовці. Головною особою була повитуха — жінка, яка мала досвід допомоги породіллям. Повитуха з самого початку була відома як "добра мати": вона могла зарадити стражданням та проблемам молодиць у критичні моменти їхньої вагітності та власне пологів. У документі, виданому у Франції в 1820-х роках, зазначалося, якими якостями має володіти повитуха. Вона мала бути "сильною, витривалою, спритною, зграбною, без фізичних вад, з довгими вправними руками". Не менш важливі були моральні риси. Вона мала бути "доброчесною, розважливою, передбачливою і не мати шкідливих звичок" (вена, 1991).
Аж до 1950-х років більшість людей у Британії народжувалися у власних оселях, а повитуха продовжувала відігравати важливу роль. Однак у наш час найпоширенішою є практика пологів у медичних закладах, і це одразу спричинило інші важливі зміни. Мало хто з нас тепер відчуває емоційний зв'язок з місцем нашого народження. Навіщо це нам? Цим місцем тепер є великий, знеосіблений пологовий будинок. Проіснувавши багато століть, повитухи нині або зовсім зникли, або ж відіграють певну роль лише у допомозі на ранніх стадіях вагітності. Сам процес пологів тепер відбувається під контролем і наглядом фахівців пологового будинку — лікарів, медсестер та інших медичних працівників.
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СУЧАСНЕ ЖИТТЯ
Сучасна лікарня є добрим прикладом організації. ОРГАНІЗАЦІЯ є ( великим угрупованням осіб, структурованим за неособовими критеріями і призначеним для досягнення специфічних цілей; стосовно лікарні, такими цілями є лікування захворювань та забезпечення інших форм медичного догляду.
Нині організації відіграють значно важливішу, ніж будь-коли раніше, роль у нашому повсякденному житті. Вони не тільки супроводять нас у цей світ, але й фіксують наш поступ на життєвому шляху і проводжають нас в останню путь. Навіть до нашого народження наші матері (іноді разом з батьками) відвідують консультації, проходять тести на вагітність у лікарнях та інших медичних закладах. Кожна народжена сьогодні дитина реєструється державними організаціями, котрі збирають про нас інформацію від народження до смерті. Більшість людей сьогодні помирають у лікарнях, а не вдома, як колись, і кожний факт смерті теж має бути офіційно зареєстрований державою.
Щоразу, коли ми користуємося телефоном, повертаємо водяний кран, вмикаємо телевізор чи сідаємо за кермо автомобіля, ми входимо у контакт з організаціями і потрапляємо в певну від них залежність. А це, як правило, означає, що багато організацій взаємодіють між собою в усталений так само, як і з вами, спосіб. Наприклад, служба водопостачання уможливлює нашу впевненість у тому, що після оберту крана з нього потече вода. Однак служба водопостачання так само залежить від інших організацій, що споруджують та обслуговують водосховища, а ті, у свою чергу, залежать від інших... і так майже до нескінченності. Ви повертаєте кран у вашій власній оселі, проте вода, можливо, надходитиме за багато миль звідти. Служба водопостачання — або, радше, ціла група служб водопостачання має забезпечити водою не тільки вас, а й тисячі чи мільйони інших осіб. Можете помножити роботу служби водопостачання у сотні разів, оскільки сподівання на регулярне водопостачання є лише одним із прикладів нашої залежності від організацій.
Слід пам'ятати, що за більшості історичних епох, доки рівень розвитку організацій не досяг теперішньої позначки, люди не могли розраховувати на ті аспекти життя, над якими ми тепер і не замислюємося. Наприклад, ще століття тому у Британії вода регулярно подавалася водогоном лише до небагатьох будинків, і та вода часто бувала забрудненою, що призводило до численних захворювань та епідемій. Навіть сьогодні на великих територіях слаборозвинутих країн (скажімо, в Азії чи Африці) немає водогону; люди щодня користуються водою з джерела або криниці, а ця вода часто містить хвороботворні бактерії. У розвинутому суспільстві чистоту питної води піддають ретельній перевірці, а це означає ще більшу кількість організацій та санітарно-епідеміологічних служб.
Однак той величезний вплив, котрий організації мають тепер на наше життя, годі розцінювати як однозначно позитивний. Часто організації фактично забирають у нас те, що нам належить, і віддають під контроль службовців чи фахівців, на яких ми мало можемо вплинути. Наприклад, від нас усіх вимагається виконувати визначені державою обов'язки — сплачувати податки, дотримуватися законів, йти на війну — інакше нас буде покарано. Як джерела суспільної влади, організації можуть таким чином піддавати особу диктатові, якому вона безсила чинити опір.
У цьому розділі ми розглянемо зростання ролі сучасних організацій, а також наслідки, які це має сьогодні для нашого життя. Спочатку ми проаналізуємо ідеї двох авторів — Макса Вебера та Мішеля Фуко, які мали особливо сильний вплив на спосіб мислення соціологів про організації. Далі ми розглянемо деякі види діяльності організацій (ділових корпорацій чи лікарень, шкіл чи урядових служб, коледжів чи в'язниць, а також дослідимо відмінності, котрі існують між цими різними видами. Особливої ваги ми надамо великим діловим корпораціям, котрі у своїй діяльності все більше виходять на світовий рівень. У заключних підрозділах ми розглянемо те, наскільки ділові корпорації та інші організації сучасного суспільства зазнають глобальних процесів змін.
ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Погляди Вебера на бюрократію
Фізичні рамки організацій
Теорія організацій Мішеля Фуко: контроль за часом і простором
Нагляд в організаціях
Під наглядом! В'язниця
Бюрократія та демократія
Межі нагляду
ЩО ПІСЛЯ БЮРОКРАТІЇ?