Деякі з японських корпорацій, наприклад" "Toyota", "Sony" або "Mitsubishi", назви яких увійшли в повсякденне життя на Заході, домоглися великого успіху на глобальних ринках. Тепер розглянемо детальніше глобальні корпорації та великомасштабні комерційні
компанії. їх переважно називають транснаціональними (або мультинаціональними) компаніями. Доцільніше скористатися терміном "транснаціональний", котрий сигналізує про діяльність цих компаній не просто в межах кількох чи багатьох країн, а без огляду на національні кордони. Транснаціональна корпорація — це компанія, що володіє підприємствами чи офісами у двох і більше країнах.
Найбільшими транснаціоналами є гігантські компанії, обсяг продажу яких перевищує валовий національний продукт багатьох країн (див. мал. 11.2). Півсотні найбільших економічних суб'єктів світу є національними, а решту становлять транснаціональні корпорації! Розмах операцій цих компаній вражає. На 600 найбільших транс-націоналів припадає більш ніж п'ята частина сукупного промислового та сільськогосподарського виробництва світової економіки. Близько сімдесяти з цих гігантських компаній здійснюють половину сукупного світового обсягу продажів (Dicken, 1992). Прибутки найбільших 200 компаній за період з середини 1970-х до початку 1990-х років зросли вдесятеро. За останні 20 років діяльність транснаціоналів набула глобального характеру: у 1950 році лише три з 315 найбільших світових компаній мали виробничі філії у понад 20 країнах, а тепер таких компаній налічується 50. Звісно, вони становлять незначну меншість; більшість транснаціоналів має філії у 2—5 країнах.
80 з 200 найвідоміших транснаціональних корпорацій світу розташовані у Сполучених Штатах, на них припадає більше половини сукупного обсягу продажів. Разом з тим частка американських компаній з 1960 року значно зменшилася, а японських за цей же період різко зросла: 1960 року лише п'ять японських корпорацій входило до найвідоміших 200 у світі, а 1991 року їх стало двадцять вісім. (Міжнародну ситуацію детальніше проілюстровано на мал. 11.3).
На противагу поширеним уявленням, більшість інвестицій транснаціональних компаній здійснюється в межах індустріалізованого світу: три чверті всіх зарубіжних прямих інвестувань здійснюється між індустріалізованими країнами. І все-таки роль транснаціоналів у країнах "третього світу" дуже вагома. Тут найвищі рівні закордонних інвестувань зареєстровано в Бразилії, Мексиці та Індії. З 1970 року найвищі темпи зростання корпоративних інвестицій спостерігалися в теперішніх азіатських країнах з високим рівнем індустріалізації: Синґапурі, Гонконгу, Південній Кореї та Малайзії.
Прогрес транснаціональних компаній
Прогрес транснаціоналів за останні тридцять років був би неможливим без поступу в сфері транспорту та комунікацій. Реактивні літаки зараз переміщують людей по всьому світу зі швидкістю, яка ще півстоліття тому здавалася б немислимою. Поява велетенських океанських вантажних суден (суперфрайтерів), оснащених контейнерами, котрі можна безпосередньо перемістити з одного виду транспорту на інший, спрощує перевезення насипних матеріалів.
Телекомунікаційні технології нині дають можливість більш-менш термінового зв'язку однієї частини світу з іншою. Супутники для комерційних телекомунікацій почали використовувати з 1965 року, коли перший супутник міг транслювати одразу 240 телефонних розмов. Сучасні супутники можуть передавати одночасно 12 тисяч розмов! Великі транснаціонали тепер мають свої власні системи комунікації, що базуються на супутниках. Наприклад, корпорація "Міцубісі" має розвинуту мережу, якою щодня передається п'ять мільйонів слів до її центрального офісу в Токіо та з нього.
Типи транснаціональних корпорацій
Нові тенденції: зменшення та децентралізація
Організації як мережі
ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЇ ТА СУЧАСНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ВИСНОВКИ
Розділ 12. ПРАЦЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ
ОПЛАЧУВАНА І НЕОПЛАЧУВАНА ПРАЦЯ
ПОДІЛ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ
Тейлоризм та фордизм