Чому довкілля має цікавити соціологів? Чи не зачіпаємо ми питання, які є компетенцією виключно науковців або технологів? Хіба вплив людей на природу не є фізичним результатом сучасних технологій промислового виробництва? Так, але сучасна промисловість і технологія виникли у зв'язку з конкретними соціальними інституціями. Витоки нашого впливу на довкілля є соціальними, і такими ж є багато його наслідків.
Тож порятунок глобального довкілля означатиме як соціальні, так і технологічні зміни. За наявних у світі разючих нерівностей сумнівно, що бідні країни "третього світу" пожертвують власним економічним зростанням через екологічні проблеми, створені переважно багатими державами. Однак на Землі немає ресурсів, достатніх для того, щоб кожна людина планети жила за тими мірками, які мають за належне люди в індустріалізованих країнах. Тому, якщо зубожілі реґіони світу прагнутимуть зрівнятися з багатими, останнім, імовірно, доведеться переглянути свої сподівання щодо стабільного економічного зростання. Дехто з авторів -"зелених" стверджує, що люди в багатих країнах мають виступити проти споживацтва і повернутися до простого способу життя, аби уникнути світової екологічної катастрофи.
ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ: ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ
Намагаючись заглянути з кінця нашого століття в наступне, ми не можемо передбачити, будуть прийдешні сто років позначені мирним суспільним та економічним розвитком, а чи примноженням глобальних проблем, які людям годі розв'язати. На відміну від соціологів, що писали два століття тому, ми чітко бачимо, що сучасна промисловість, технологія й наука дають не лише позитивні результати. Наш світ більше, ніж будь-коли, населений і багатий; ми бачимо можливість панувати над своїми долями і повертати своє життя на краще, чого не могли собі уявити попередні покоління, і все-таки наш світ перебуває на межі економічної та екологічної катастрофи. Це говориться не для того, щоб породити апатію й відчай. Якщо соціологія й може нам щось дати, то це глибоке усвідомлення людської природи соціальних інституцій. Наше розуміння тіньового боку сучасних соціальних змін необов'язково має стояти на заваді нашому реалістичному та оптимістичному поглядові в майбутнє.
Резюме
1. Сучасний період, від ХУШ століття донині, позначений небаченим прискоренням процесів змін. Можливо, за цей період, що є незначним відтинком в історії людства, відбулося більше докорінних змін, ніж за всю історію існування людства.
2. Жодною теорією "одиничного фактора" неможливо пояснити всі суспільні зміни. Можна вирізнити кілька головних чинників впливу, одним з яких є адаптація до матеріального довкілля. Серед інших — фізичне довкілля, політична організація та культурні фактори.
3. Серед важливих чинників сучасних соціальних змін є експансія промислового капіталізму; розвиток централізованих національних держав; індустріалізація війни; поява науки та "раціональних" або критичних моделей мислення.
4. Дехто сьогодні говорить про прихід "постіндустріального" суспільства. З цього погляду старий індустріальний лад витісняється розвитком нового суспільного порядку, що ґрунтується на знанні та інформації. Автори цих ідей недооцінюють, до якої міри сфера послуг пов'язана з виробництвом, і, крім того, занадто наголошують на економічних чинниках.
5. Інші ж вважають, що ми досягли кінця сучасного періоду, тобто увійшли до "постсучасного" світу. На переконання Фукуями, слід говорити про "кінець історії". Це означає не те, що історичні зміни дійшли кінця, а те, що не існує альтернатив капіталізмові та ліберальній демократії, які здобули в світовому масштабі перемогу над усіма супротивними системами.
6. Традиційні дискусії між прихильниками капіталістичної системи вільного ринку та прибічниками соціалізму втратили актуальність. У порядку денному з'являються нові, глобальні питання, на які нелегко дати відповідь у рамках усталених положень соціологічної теорії.
7. Загрози довкіллю належать до найбільших небезпек, з якими людство зіткнеться в найближчому майбутньому. Більшість таких небезпек справді глобальні і загрожують існуванню цілої планети. Трьома найголовнішими видами загрози довкіллю є від-ходне виробництво, забруднення довкілля та виснаження природних ресурсів. Турбота про довкілля є не тільки технологічною, а й соціальною проблемою; наступ людини на довкілля бере початок від розвитку й глобального поширення соціальних інституцій Заходу, які надають великої ваги стабільному економічному зростанню.
Додаткова література
Martin Albrow, The Global Age (Cambridge: Polity Press, 1996). Критичний погляд на модерністське та постмодерністське бачення ідеї глобалізації.
Daniel Bell, The Coming of Post-Industrial Society (London: Heinemann, 1974). Одна з найперших і найбільш впливових книжок про ідею появи постіндустріального суспільства.
Francis Fukuyama, The End of History and the Last Man (London: Hamish Hamilton, 1992). Дуже спірна праця, в якій висувається думка про те, що ми вичерпали можливості історичної альтернативи капіталізму й ліберальної демократії.
Margaret A. Rose, The Postmodern and Post-industrial: A Critical Analysis (Cambridge: Cambridge University Press, 1991).
Важливі терміни
• кодифіковане знання • суспільство ризику • екологія довкілля
• кінець історії
ПРОЦЕС ДОСЛІДЖЕННЯ
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Польові дослідження
Переваги та недоліки польового дослідження
Опитування
Стандартизовані анкети та анкети з відкритими питаннями
Переваги та недоліки опитувань
Біографічний метод
Історичний аналіз