Географія - Гілецький Й. Р. - Географія цементної промисловості

Структура і значення

Промисловість будівельних матеріалів разом із будівництвом та проектними й дослідними організаціями утворюють будівельний комплекс.

Промисловість будівельних матеріалів охоплює такі виробництва:

а) видобуток і первинна обробка мінеральної будівельної сировини та будівельних матеріалів (піску, гравію, щебеню, бутового каменю та ін.);

б) виробництво в'яжучих матеріалів (цементу, вапна, гіпсу);

в) виробництво стінових матеріалів (цегли, панелей, блоків);

г) інші виробництва (черепиці, облицювальної плитки, віконного скла тощо).

Чинники розвитку і розміщення

Як сировину, промисловість будівельних матеріалів використовує нерудні мінеральні ресурси, а також відходи галузей важкої промисловості (золу і шлаки теплових електростанцій, металургії). Деякі види сировини поширені майже всюди (глина, вапняки, щебінь), а інші тільки в окремих районах (цементні мергелі, кварцові-піски, крейда). Оскільки мінерально-будівельна сировина споживається промисловістю будівельних матеріалів у великих обсягах, то сировинний чинник є одним із найважливіших при розміщенні підприємств.

Другим чинником, що визначає територіальну організацію галузі промисловості, є споживач. Адже транспортування деяких видів готової продукції (залізобетонних конструкцій, цегли) складніше і дорожче, ніж перевезення сировини. Часто промисловість будматеріалів комбінується з будівництвом, утворюючи домобудівні комбінати.

Видобуток мінеральної будівельної сировини ведеться практично на всій території України. Найбільше піску і бутового каміння видобувається у Житомирській, Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській та Закарпатській областях. Тут є основні родовища, де видобувають граніт, мармур, лабрадорит та інші природні камені. Із глин, доменних шлаків виготовляють наповнювачі для пористих легких бетонів. Підприємства, що їх виробляють, орієнтуються на споживача, а тому розміщені переважно у великих містах. У південних районах країни видобувають черепаш-ник, що має високі тепло- і звукоізоляційні властивості.

Географія цементної промисловості

Серед виробництва в'яжучих матеріалів найважливіше значення має цементна промисловість. Цемент використовується для виробництва бетону, залізобетону, шлакоблоків. Перший цементний завод споруджено у 1886 р. в Амвросіївці (Донецька обл.). Тепер тут працює один із найбільших цементних комбінатів в Україні. До основних центрів цементної промисловості належать також Краматорськ, Кривий Ріг, Дніпродзер-жинськ, Дніпропетровськ, Балаклія (Харківська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.), Вільшани (Миколаївська обл.). Найбільше вапна виробляють у Хмельницькій області. Підприємства цієї галузі розміщені в багатьох інших областях України, де є сировина (крейда, вапняки, мармури).

Виготовлення стінових матеріалів, зокрема із залізобетону, поєднується з іншими

підприємствами промисловості будівельних матеріалів і орієнтується переважно на споживача. Найбільші центри виробництва збірного залізобетону — Київ, Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Маріуполь. До споживача тяжіє й виробництво глиняної і силікатної (з кварцового піску і вапна) цегли, оскільки сировина для них є практично всюди.

З інших галузей будівельної промисловості значного розвитку набули виробництва будівельної кераміки (Харків, Слов'янськ та ін.), будівельної порцеляни і фаянсу (Славута у Хмельницькій обл.), листового й технічного скла (Лисичанськ, Костянтинівка, Запоріжжя).

У цілому найбільшого розвитку промисловість будівельних матеріалів набула у Донбасі, Придніпров'ї, у Харківській, Одеській, Львівській, Хмельницькій областях та Криму.

Промисловість будівельних матеріалів за останнє десятиліття зазнала значних змін, особливо у галузі механізації та автоматизації технологічних процесів, розширення асортименту та підвищення якості продукції. Однак для ряду підприємств галузі ще залишаються актуальними питання модернізації та реконструкції, розширення випуску нових будівельних матеріалів, що характеризуються міцністю, легкістю, теплоізоляційними властивостями тощо.