Географія - Гілецький Й. Р. - Проблеми й перспективи розвитку

Природоресурсний потенціал району зумовили перетворення його на індустріальний район з провідною роллю (Важкої промисловості. До неї належать переважно нижчі поверхи (видобуток і первинна обробка мінеральної сировини й палива). Провідними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів та легка галузі промисловості. Важливе значення мають агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Паливна промисловість та електроенергетика спеціалізуються на видобутку кам'яного вугілля, виробництві електроенергії на теплових електростанціях, що працюють на вугіллі. Тут діє ціла група ДРЕС, найбільші серед яких Вуглегірська, Слов'янська та ін.

Паливно-енергетичний комплекс спеціалізується на видобутку кам'яного вугілля, виробництві електроенергії на теплових електростанціях, що працюють на вугіллі. Тут діє ціла група ДРЕС, найбільші серед яких Вуглегірська, Слов'янська та ін.

Район посідає друге місце в Україні за випуском чавуну, сталі й прокату. Основою для розвитку металургії на довізних рудах є потужне

коксохімічне виробництво та інші обслуговуючі галузі. Найбільшими центрами чорної металургії тут є Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Алчевськ, кольорової — Артемівськ, Костянтинівка, Горлівка. Продукція металургійної промисловості використовується машинобудівними підприємствами, які виготовляють устаткування для металургійної, гірничорудної, будівельної промисловості, транспортні засоби. Важке машинобудування зосереджене у Краматорську, Макіївці, Горлівці, Донецьку, транспортне — у Луганську, Маріуполі, Стаханові. Ряд заводів спеціалізується на сільськогосподарському, електротехнічному машинобудуванні.

У районі сформувалася потужна хімічна промисловість. До неї належить виробництво азотних добрив (Горлівка, Северодонецьк), фосфорних (Костянтинівка), соди (Лисичанськ, Слов'янськ), продукції хімії органічного синтезу (Донецьк, Лисичанськ, Северодонецьк, Стаханов, Рубіжне).

У промисловості будівельних матеріалів міжрайонне значення мають цементна (Артемівськ, Краматорськ, Єнакієве, Макіївка) та скляна (Костянтинівка) галузі промисловості.

Специфічною рисою агропромислового комплексу і, зокрема, сільського господарства є те, що вони мають яскраво виражену приміську спеціалізацію, зорієнтовану на забезпечення власних потреб населення, зайнятого у промисловому секторі економіки. Тільки північні й південні частини району з меншою концентрацією промислових центрів зайняті вирощуванням переважно озимої пшениці та соняшнику, а також молочно-м'ясним скотарством і вівчарством.

Харчова промисловість орієнтується переважно на споживача і містить підприємства борошномельно-круп'яної, хлібопекарської, кондитерської, пивоварної, м'ясної та молочної галузей. Загальнодержавне значення має солеварна промисловість (Слов'янськ, Артемівськ) та виробництво шампанських вин (Артемівськ).

Легка промисловість, використовуючи місцеву і довізну сировину та жіночі трудові ресурси, спеціалізується на випуску вовняних Тканин, трикотажу, швейних виробів і взуття.

Транспортний комплекс Донецького економічного району виділяється в Україні найбільшим обсягом перевезень, особливо залізницями та автомобільними шляхами. Значного рівня розвитку набув тут морський, трубопровідний та повітряний трап спорти.

Міжрайонне значення має рекреаційний комплекс, що базується на ресурсах Азовського моря, мінеральних водах і лікувальних грязях.

Проблеми й перспективи розвитку

Основними проблемами району є вирішення питань подальшого розвитку вугільної промисловості, складної екологічної ситуації, депопуляції, великого розриву у рівнях доходів жителів краю. Невирішеність цих питань спричиняє подальший занепад малих міст, селищ, сільських населених пунктів.