Страхова справа - Вовчак О.Д. - Тема 8 МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ

8.1. Економічний зміст, об'єкти та види майнового страхування

8.2. Основні умови та порядок страхування майна юридичних осіб

8.3. Страхування транспортних засобів і вантажів

8.4. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств

8.5. Страхування майна фізичних осіб

Базові поняття: майнове страхування, об'єкти страхування майна, основний договір, додатковий договір, спеціальний договір, страхування вантажів, страхування транспортних засобів, страхування каско, страхування карго, страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування тварин, страхування сільськогосподарських рослин, сюрвеєр, страхова оцінка і страхова сума, аварійний комісар, страхове відшкодування, обов'язкові види страхування майна.

8.1. Економічний зміст, об'єкти та види майнового страхування

Майнове страхування є однією з галузей страхування. Його значення зумовлене тим, що майно служить обов'язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним у системі страхових відносин.

Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків. Мета такого страхування — компенсування шкоди.

До майнового страхування у світовій практиці відносять будь-яке страхування, що не пов'язане з особистим страхуванням та страхуванням відповідальності.

Зазвичай, під майном у майновому страхуванні розуміють як конкретні предмети, вантажі, транспортні засоби, так і групу речей, предметів, виробів тощо.

Закон України "Про страхування" (2001) визначає як об'єкт страхування майна майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Страховий захист охоплює лише ті майнові інтереси, які зумовлені необхідністю збереження майна через можливість його знищення, затоплення, пошкодження, крадіжки у результаті настання непередбачуваних випадків та інших негативних подій, а не отриманням якихось вигод чи переваг, пов'язаних із володінням, користуванням чи розпорядженням цим майном. Звідси під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише такі об'єкти цивільних прав, стосовно яких:

— існує інтерес щодо їх збереження;

— завдані страховим випадком збитки можна оцінити вартісно.

Як правило, не страхуються предмети, факт знищення яких важко встановити, тобто діють певні обмеження щодо об'єктів майнового страхування. Зокрема, не приймаються на страхування:

— документи, грошові знаки та цінні папери;

— рукописи, креслення, бухгалтерські та ділові книги;

— картотеки;

— технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски тощо);

— дорогоцінні метали;

— майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

— будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища;

— виробнича деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву тощо.

Страхувальниками у майновому страхуванні можуть бути юридичні й (або) фізичні особи. Залежно від того, хто виступає у ролі страхувальника, ця галузь страхування охоплює дві підгалузі:

1. Страхування майна юридичних осіб (виробничого майна):

— нерухоме майно;

— обладнання;

— устаткування;

— транспортні засоби;

— вантажі;

— інструменти;

— інше майно підприємств. .

2. Страхування майна фізичних осіб (особистого майна):

— будівлі та квартири громадян;

— домашні тварини;

— транспорт;

— домашнє майно та майно на садибі;

— інше майно.

Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують за такими групами ризиків:

— страхування майна від вогневих ризиків та стихійного лиха (вогневе страхування);

— страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду тощо;

— страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби та нещасних випадків;

— страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків тощо.

Страхування майна як юридичних, так і фізичних осіб може здійснюватись у добровільній і обов'язковій формах.

Відповідно до ст. б Закону України "Про страхування" (2001), видами добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія, є:

— страхування залізничного транспорту;

— страхування наземного транспорту (крім залізничного);

— страхування повітряного транспорту;

— страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

— страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

— страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

— страхування іншого майна.

Ст. 7 згаданого Закону передбачені такі види обов'язкового майнового страхування:

— авіаційне страхування цивільної авіації;

— страхування засобів водного транспорту;

— страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

— страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

— страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

- страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

— страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

— страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;

— страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

Отже, страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, тоді як значна частина майна юридичних осіб страхується в обов'язковій формі. Насамперед, це стосується тих об'єктів, які мають високу вартість та зачіпають майнові інтереси не тільки окремих суб'єктів господарювання, але й національні інтереси.