Розвиток економіки України на сучасному етапі визначається перехідними явищами і процесами, пов'язаними з відмовою від командно-адміністративної системи управління і вибором ринкової. Рушійні сили такого вибору — висока ефективність і конкурентоспроможність ринкової економіки з її внутрішніми економічними важелями і стимулами розвитку.

Перехідний період в економіці України спричинив об'єктивні труднощі, пов'язані зі зламом старої страхової системи і незавершеністю, фрагментарністю побудови іншої. Загострюються ці складності суб'єктивними причинами, які зумовлені відсутністю чітко виробленої стратегії і тактики переходу від державної економіки страхування до ринкової. З огляду на це, особливої актуальності набули проблеми перебудови, адаптації та розвитку всіх складових національної страхової системи, вирішення яких забезпечить створення механізмів пристосування, виживання та гнучкості реакції на зміни зовнішніх факторів, факторів нестабільності та невизначеності, притаманних умовам переходу до ринкових форм господарювання.

Перехід від адміністративної системи управління до ринкової, трансформація народного господарства в економіку відкритого типу потребує засвоєння нових нестандартних підходів до вибору стратегії забезпечення належного рівня розвитку страхових відносин як на макро-, так і на мікрорівні. Ці підходи повинні спиратися на науково-обґрунтовані стратегії розвитку, на широко розгалужену інформаційну мережу, яка безупинно досліджує соціалььо-економічні процеси, економічну політику, економічну й страхову кон'юнктуру та їхні тенденції. Такий підхід повинен ґрунтуватися на об'єктивних закономірностях функціонування та розвитку економічних систем, враховувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів.

Специфічні страхові відносини є об'єктом страхової науки і, відповідно, предметом вивчення навчальної дисципліни "Страхування", яка розкриває фундаментальні питання теорії страхування, розглядає його економічну суть, функції, роль і сферу застосування. Вона вивчає зміст найважливішої страхової термінології, класифікацію страхування й організаційні принципи побудови системи страхових організацій, методику розрахунку

страхових тарифів; висвітлює основні умови кожного виду страхування, методику визначення збитку і страхового відшкодування, економічного аналізу та оцінки страхових операцій, іншу інформацію. Зміст навчального матеріалу дає змогу здобути необхідну суму знань, яка відповідає вимогам, які ставляться перед фахівцями — економістами вищої кваліфікації.

Становлення ринкової економіки неможливе без добре підготованих фахівців, які опанували фундаментальні принципи організації страхових відносин. На вирішення цієї проблеми і націлений даний посібник.

Головна задача навчального посібника — допомогти студентові у вивченні таких складних питань страхування, як актуарні розрахунки, основи класифікації страхування, договір страхування, страховий ринок та його інфраструктура.

Структура посібника відповідно до поставленої задачі складається з логічно пов'язаних між собою тематичних блоків. Таких блоків одинадцять. Кожний тематичний блок посібника побудований так, щоб активізувати пізнавальну діяльність студента. Проблематику теми узагальнюють контрольні запитання, якими закінчується кожний тематичний блок. Запитання допоможуть студентові визначити рівень засвоєння опрацьованого матеріалу.

1.Сутність, принципи і роль страхування

1.1. Необхідність страхового захисту

1.2. Історія розвитку страхових відносин

1.3. Страхування як економічна категорія

1.4. Страховий фонд

1.5. Принципи страхування

1.6. Страховики та страхувальники