Географія - Гілецький Й. Р. - Промисловість

Італія — одна з постіндустріальних країн світу, член "великої сімки". На сьогоднішній день виробляє 3 % світового промислового виробництва і близько 4 % продукції сільського господарства. За загальним обсягом ВНП Італія посідає восьме місце у світі.

У структурі ВНП з 1980-х рр. спостерігається швидке зростання питомої ваги сфери послуг (67 %), частка промисловості складала 30 %, сільського господарства — лише 3 %. Серед країн ЄС в економіці Італії найвища роль державного сектора. Державі майже повністю належать енергетика, на 50 % — транспорт, на 30 % — гірничодобувна, на 45 % — металургійна промисловість, на 22 % — транспортне машинобудування. Однак у створенні ВНП переважає приватний сектор.

У структурі промисловості Італії провідне місце посідає машинобудування, яке дає понад ЗО % промислового виробництва і є найважливішою експортною галуззю країни. Друге місце належить хімічній-промисловості, дуже низька питома вага гірничовидобувної промисловості.

Промисловість

За останні роки відбулися певні зрушення в територіальній структурі промисловості, які є тенденцією до децентралізації промислових підприємств. В узбережних малих і середніх містах виросли підприємства, що орієнтуються на імпортну сировину. Зріс промисловий потенціал півдня Італії.

Паливна промисловість Італії практично повністю орієнтується на імпортну сировину. Власний видобуток нафти становить 4,5 млн т, а переробка близько 200 млн т, що робить її одним із найбільших імпортерів нафти. Цим обумовлене розміщення нафтопереробних підприємств у портових містах.

Природного газу видобувають в Італії близько 17 млрд м3 на рік, а споживають близько 100 млрд м3. Значну кількість газу Італія отримує з Росії, Нідерландів та Алжиру (по газопроводу, який прокладений по дну Середземного моря). В енергетичному балансі Італії переважає нафта (понад 70 %).

Вугілля транспортується переважно з Німеччини залізничним транспортом. Найбільше воно використовується як паливо у металургії.

Основна частка виробництва електроенергії (близько 80 %) припадає на теплові електростанції, решта — ГЕС. Атомні електростанції після Чорнобильської катастрофи,'згідно з волевиявленням всенародного референдуму, в Італії було закрито. ТЕС, в основному, розміщені у портових містах, біля великих нафтопереробних заводів, або у великих промислових центрах, а ГЕС на річках, що беруть початок в Альпах.

Чорна металургія орієнтується виключно на імпортну залізну та манганову руду, коксівне вугілля, а тому основні її центри — портові міста. Центрами переробної металургії є Турин, Мілан, Венеція, а електрометалургії — Больцано, Брешія (центри виробництва дешевої гідроелектроенергії).

На власній і частково на імпортованій сировині розвивається кольорова металургія. Вона представлена виплавкою алюмінію, цинку, свинцю, ртуті. Підприємства зосереджені у районах розміщення теплових і гідравлічних електростанцій.

У машинобудівній галузі переважає автомобільна промисловість. У галузі автомобілебудування монополістом є концерн "ФІАТ", основні підприємства якого розташовані в Турині.

Машинобудування Італії спеціалізується також на виробництві мотоциклів, мопедів, велосипедів, суднобудуванні (Генуя, Трієст, Ліворно, Торанто), авіаційному машинобудуванні (Турин, Неаполь). Світове значення має електротехнічна промисловість Італії і особливо виробництво холодильників і пральних машин — відповідно 8% і 12,5 % світового виробництва цих товарів. Електронна промисловість зосереджена у містах Півдня. В області Ломбардія, адміністративним центром якої є Мілан, розміщені всесвітньо відомі заводи конторського обладнання.

Хімічна промисловість також є експортною галуззю Італії. Вона спеціалізується, перш за все, на виробництві полімерів і синтетичних волокон. Для підприємств північного сходу основною сировиною є продукти нафтопереробки. На Півдні Італії підприємства спеціалізуються на хімії органічного синтезу, виробництві мінеральних добрив з власної та довіз-1 ної (фосфорити з Марокко) сировини.

На імпортних лісоматеріалах розвивається деревообробна промисловість, зокрема меблеве виробництво.

У структурі легкої промисловості провідна роль належить текстильній, швейній та взуттєвій галузям. В Італії виробляється майже 16 % світового обсягу випуску вовняних тканин — друге місце після Китаю. Найбільше сконцентрована галузь у містах Північного Заходу. Там розміщені й найбільші підприємства швейної і взуттєвої галузей, які працюють в основному на власній і частково імпортній сировині. За виробництвом та експортом взуття Італія посідає одне з провідних місць у світі.

Виноробство і макаронна промисловість Італії посідають одне з провідних місць у світі.