Географія - Гілецький Й. Р. - Природні умови і ресурси

Індія має значні мінеральні ресурси. На неї припадає близько 2 % світових запасів паливно-енергетичних ресурсів, серед яких переважають запаси вугілля. Поблизу Колкати є значні поклади урану. Запаси нафти і газу дуже незначні. Основні нафтові родовища зосереджені у західній частині держави. Знайдені поклади нафти у континентальному шельфі Камбейської і Бенгальської заток.

Основні запаси заліза сконцентровані у східній частині Індії та на південному заході. Одне з перших місць у світі належить Індії за запасами мангану, родовища якого розташовані у Центральній та Східній Індії. Промислове значення мають поклади хромових (третє місце за видобутком у світі), мідних, алюмінієвих руд. Багата Індія на нерудну сировину: магнезит, графіт, слюду, азбест. Наноси річок на півдні мають значні запаси золота.

Через перенаселеність Індія недостатньо забезпечена водними ресурсами. Поверхневий стік нерівномірний і приблизно 70—80 % стоку припадає на сезон дощів. 90 % води використовується для зрошування. Є багаті на гідроенергетичні ресурси річки, але їх освоєння ускладнене нестійкістю режиму та можливими негативними екологічними наслідками.

Ліси займають 20 % території країни. В останні роки велика увага приділяється заготівлі бамбуку, як основної сировини для виробництва паперу.

Більшу частину півострова Індостан займає плоскогір'я Декан, на півночі простягнулась Індо-Ґавґська низовина і найвищі гори Землі — Гімалаї і Каракорум. Рівнини з плоскогір'ями займають приблизно 3/4 території держави, що сприяє веденню сільського господарства та будівництву розгалуженої мережі наземних транспортних шляхів.

Клімат на півдні субекваторіальний, на півночі — тропічний, мусонний, що дає змогу займатися сільським господарством цілий рік. Середні температури січня — +15 °С і більше, на півдні — до +29 °С. Опадів — від 500 до 2000 мм на рік. Сезонний характер їхнього випадання обмежує розвиток сільського господарства. Приблизно 70—80 % опадів припадає на червень-листопад. На північному заході розташована тропічна пустеля Тар, у Гімалаях чітко виражена висотна поясність. Найбільші площі займають алювіальні грунти, тропічні чорноземи, червоноземи.

Загальні риси господарства

Індія належить до групи країн, що розвиваються. В економіці є патріархальні і сучасні типи господарювання. За роки незалежності Індія досягнула значних успіхів на шляху індустріалізації економіки. Це особливо відобразилось на розвитку галузей важкої промисловості, енергетики.

Сьогодні в Індії втілюється модель відкритої до світу економіки. У 2006 р. вона вийшла на друге місце у світі за привабливістю для іноземних інвесторів. Світові ТНК найбільше цінують високий освітній рівень працівників тих галузей, у які вкладають гроші. В Індії головними галузями для інвестування є інформаційні технології та виробництво програмного забезпечення. Ураховуючи значний економічний потенціал країни, очікуються високі темпи зростання її ВНП на найближчу перспективу. Проте, через складну демографічну ситуацію в країні підвищення деяких макрое-кономічних показників пов'язане із певними труднощами. Майже 40 % населення проживає за межею бідності. За даними Всесвітнього банку, в Індії проживає 63 % найбідніших людей планети. За показниками ВНП на одну особу вона є однією з найвідсталіших країн у світі. Сільське господарство залишається основною галуззю економіки Індії (25 %), обробна промисловість дає 24 %, сфера послуг — 51 %.

Промисловість

Близько 40 % промислової продукції виробляється в Індії на кустарних і дрібних підприємствах. Наприкінці 1990-х рр. країна мала досить високі темпи розвитку промисловості (до 12 % на рік). Дедалі більшу частку у ВВП Індії займає продукція машинобудування, хімічної та фармацевтичної галузей.

Головне мінеральне паливо Індії — вугілля, щорічний видобуток якого становить близько 200 млн т. Більше половини потреби в нафті

задовольняється за рахунок імпорту. Електроенергію виробляють чотири АЕС, 3/5 її дають теплові електростанції. ГЕС сконцентровані на притоках Інду і Гангу. Значну роль відіграють непромислові види палива.

Металургійні підприємства Індії зосереджені поблизу головних родовищ вугілля і залізних руду східній (долина річки Дамодар) і центральній частинах країни. В країні видобувають мідну і свинцево-цинкову руду, золото.. Серед галузей кольорової металургії перше місце посідає алюмінієва, яка базується на власній сировині. Основними центрами виплавки алюмінію є м. Хіракуд.

Біля металургійних підприємств побудовані заводи важкого машинобудування в Ранчі, Джамешдпурі. В країні розвинуте транспортне машинобудування (виробництво рухомого складу для залізниць, суден, а також мотоциклів, велосипедів, автомашин). За виробництвом тракторів (90 тис.) вона належить до провідних країн світу. Виробляють устаткування для легкої та харчової промисловості. В Індії розвивається електротехнічна галузь (виробництво радіоприймачів, телевізорів, засобів зв'язку, комплектуючих до комп'ютерів). Основні центри машинобудування: Мумбай, Кол ката, Ченнай. У місті Банґалорі, який став науково-технологічним центром. Індії, виробляють комп'ютери, комунікаційні мережі та програмне забезпечення. У 2005 р. компанія Microsoft відкрила дослідний центр на півдні Індії в місті Хайдерабад. ,

В Індії налагоджено виробництво кислот, лугів, добрив, лаків і фарб, штучного та синтетичного волокон. Тут працює понад 40 потужних заводів з виробництва простого суперфосфату і сульфату амонію. Галузі хімічної промисловості зосереджені переважно у південно-західних районах.

Значного розвитку набули целюлозно-паперова промисловість, виробництво пиломатеріалів, паперу і картону.

Серед галузей легкої промисловості Індія спеціалізується на бавовняній (Мумбай, Ахмадабад) і джутовій (район Колкати).

Сільське господарство

У структурі земельного фонду переважає рілля — понад 50 %, пасовища займають тільки 4 %. Характерною рисою сільського господарства є переважання дрібних малопродуктивних господарств. Понад 60 % з них мають земельні наділи до 2 га. В Індії поширені . чотири головні типи землеробства: зрошуване, з достатнім зволоженням, суходільне і гірське. Основна галузь сільського господарства — рослинництво, а в ньому — виробництво продовольчих (передусім зернових) культур. Важливе значення має плантаційне господарство, вирощування джуту, гевеї, кокосової пальми, чаю.

Головна сільськогосподарська культура Індії — рис. Його посіви займають більш як 1/5 усіх площ і дають до 45 % збору зернових. Найбільша концентрація посівів пшениці в Індії спостерігається на рівнинах Пенджабу, Індо-Ґангського вододілу і верхнього Ґанґу, де пшеницю вирощують завдяки зрошуванню. Просо, яке є посухостійкою культурою, вирощують у районах із слабо розвинутою іригацією (західна частина плоскогір'я Декан).

Індія є батьківщиною цукрової тростини, за обсягом валового збору якої посідає перше місце у світі.

Повсюдно вирощують олійні культури — арахіс, кунжут, рицину, гірчицю/льон, кокосову пальму. В Індії у великій кількості вирощують бобові культури, червоний стручковий перець, ананаси, лимони, манго, апельсини, банани.

Індія є одним із найбільших виробників та експортерів чаю і кави. Три чверті виробництва чаю припадає на північний схід країни. Чайні плантації зазвичай розміщені у горах на висоті 1200—2100 м над рівнем моря. Добре зволожені схили Гімалаїв та гірських масивів на півдні з їх дренованими родючими чорноземами мають сприятливі умови для вирощування чайних дерев і кущів.

Індія є великим виробником джуту. Південь Індії спеціалізується на вирощуванні каучуконосу гевеї.

Розвиток тваринництва обмежується незначною площею пасовищ. У тваринництві найважливіше значення має розведення робочої худоби — більша частина поголів'я великої рогатої худоби (воли, буйволи, верблюди) використовується як тяглова сила. Через релігійні переконання м'ясне тваринництво не розвинуте, поширене розведення кіз, овець і свійської птиці. Основна товарна продукція тваринництва — шкіра. За виробництвом шкіри Індія посідає одне з перших місць у світі.

Транспорт

Транспортна інфраструктура Індії не є достатньо розвинутою. Довжина залізниць — 63 тис. км. На цей вид транспорту припадає 3/4 вантажних і 1/3 пасажирських перевезень. Довжина автодоріг — 3,3 тис. км. Більшість із них не має твердого покриття.

У країні — 16 тис. км річкових шляхів, проте річкове судноплавство розвинуте недостатньо. Головні морські порти: Мумбай, Ченнай, Кочин, Вішакхапатнам.

У країні є понад 60 аеропортів з постійними рейсами, найбільші — у Мумбаї, Нью-Делі. Індія активно розвиває власну космічну галузь, діє космодром на півдні Індії.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Експорт незначний і поступається обсягам імпорту. У структурі експорту Індії переважає текстиль, кустарно-ремісничі вироби, продукти сільського господарства (чай, цукор, прянощі), продукція машинобудування, кам'яне вугілля, нерудні корисні копалини, чавун, пластмаси, добрива, гумові вироби, ліс, пробкова кора, медикаменти.

В імпорті домінує паливо, машини, продукти хімії, добрива, зброя. Основні торгові партнери: США, Німеччина, Японія.

До 10% бюджету країни формується за рахунок надходжень від туризму.