Країнознавство - Мальська М.П. - Найбільші міста

Урбанізація в Японії становить 79%. (2002 р.). Оскільки більшість населення проживає у містах, то на її території сформувалися великі міські агломерації. Однією з них є агломерація Кейхін, до складу якої належать столиця Токіо з населенням 11,8 млн жителів, Йокогама, Кавасакі та ін. міста. Загальна площа агломерації Кейхін - близько 7 тис. км². Друга за величиною - агломерація Хансін займає площу 4,5 тис. км² з населенням 13 млн жителів. Третя - агломерація Тюкьо з ядром в Нагої, займає площу 3,2 тис. км². Ці три агломерації становлять єдину урбанізовану систему -Токійський мегаполіс.

Токіо - одне з найбільших міст світу, засноване в середині 15 ст. сьо-гуном Токугава. До наших днів цей гігантський мегаполіс зберіг безліч старих дерев'яних будівель і храмів, які контрастують з суперсучасними кварталами.

Визначними пам'ятками Токіо є старовинні парки - Рікушен, Хибія з регулярними виставками хризантем, відомий своїми пагодами і храмами парк Сіба, Уено (Уено-коен, створювався як сад храму Каньейдзі, зараз тут зосереджені основні музеї Токіо), "серце старого міста" Асакуса з храмом Сенсодзі і унікальною бібліотекою стародавніх манускриптів, Мейдзі з символом столиці - синтоїстським храмом Мейдзі-дзінгу, а також один із старих і найбільших районів розваг в Токіо - багатий сувенірними магазинами, ресторанами і театрами сам історичний район Асакуса.

Також всі туристи прагнуть відвідати головну торгову вулицю столиці - Гінза (Гіндза), майже півторакілометрову низку існуючих найдорожчих магазинів і ресторанів. Найстаріші і найзнаменитіші магазини столиці (Міцукосі, Марудзен та ін.) розташовані в районі Ніхомбасі, що вважається, разом з районом Маруноуті, одним з головних фінансових і торгових центрів країни. Район Синьдзюку (Шиндзюку) - район розважальних закладів, що історично склався, забудований в даний час безліччю хмарочосів, в яких розташовані відомі нічні клуби.

Заслуговує уваги токійський Діснейленд (1983 р.) площею близько 48 гектарів, оглядовий майданчик на 45-поверховому хмарочосі губернаторства Токіо і "міст Японії" Ніхонбасі (1603 р., в 1911 р. замінений кам'яним аналогом, саме від нього багато століть відчислювалися всі відстані в країні), що славиться своїм дизайном олімпійський комплекс Йо-йош (Йойогікоен), а також численні храми і релігійні споруди парку Сіба.

Кіото з його сотнями храмів і садів, колишня імператорська столиця в 794-1868 рр., залишається головним культурним центром Японії. Хоча зони ділової і промислової активності знаходяться усередині традиційної японської архітектури, в Кіото все ще збереглися мощені каменем дворики, химерні контури храмових дахів і новоспечені гейші, яких так мріють зустріти західні любителі пригод (Додаток Е). Імператорський Палац - одна з визначних пам'яток в центральному Кіото.

Східна частина Кіото, район Хігашияма, є популярним місцем перебування численних туристів завдяки чудовим храмам, місцям для спокійних прогулянок і традиційним нічним розвагам в Гійоні. Храм Саньюсанген-ду заслуговує особливої уваги. Тут знаходиться 1001 статуя тисячерукої Канон (богині милосердя). На північному заході Кіото є також декілька чудових храмів Зен, у тому числі і Храм Кінкаку-джі, який був спалений в 1950 році божевільним ченцем, але згодом повністю відновлений у всіх деталях, включаючи позолочені частини споруди. Район Такао, на північному заході міста знаменитий своїми мальовничими осінніми видами. Башта Химеджі-джо, до якої можна легко добратися з Кіото, - найчудовіша з японських башт, що збереглися. Вона відома як "Біла чапля" завдяки своєму білого кольору.

Кіото був стародавньою столицею Японії до 1868 року. Його старовина не стала мертвою, вона має невидимий зв'язок з часом, злилася в єдине, нерозривне ціле з сучасністю. В ньому знаходиться 1660 буддистських храмів і 273 синтоїстські святилища Кіото. Будь-яка прогулянка по місту починається з храму і закінчується теж храмом. Все місто функціонує як єдиний організм, серце якого будівля, вулиці, мости, річки і гори. Серед гір і ховаються храми. Три головні фестивалі - Аої мацурі, Гіон мацурі і Дзідай мацурі.

Одним з п'яти великих монастирів Кіото вважається храм скарбів Сходу - Гофукудзі, за розмірами перевершує Тодайдзі і Кофукудзі. Побудований в 1236 році і відновлений після пожежі в 15 столітті, храм завжди наповнений людьми. Храм Тофукудзі крім природи славиться чудовою архітектурою і колекцією традиційного живопису.

Нагасакі - ділове і барвисте місто, але його нещаслива доля жертви американського атомного бомбардування перекриває його приголомшливу ранню історію, що відобразила взаєминами з португальцями і голландцями. Украмі, епіцентр ядерного вибуху, є зараз процвітаючим мирним передмістям з музеєм Атомного бомбардування, пронизливим нагадуванням про жахи ядерного руйнування, і Гіпоцентр-парком, в якому знаходиться чорна кам'яна колона на місці падіння атомної бомби, а також уламки, що збереглися після вибуху. Дзвін в Храмі Фукусай-джі Зен, побудованому у формі черепахи, дзвонить щодня в час вибуху. Усередині храму знаходиться найбільший в світі Foucult Pendulums (пристрій, що показує обертання землі).

У південній частині Нагасакі, в Гловер Гардені, на схилі горба, зібрано декілька колишніх будинків європейців, що жили в місті. Ескалатори, фонтани і золоті рибки створюють атмосферу Діснейленду, але будинки виглядають дуже привабливо, і вид Нагасакі прекрасний. У годині їзди на північ від Нагасакі знаходиться Хьюїс тен Бош - копія голландського містечка, з вітряними млинами, дамбами, копією резиденції голландської королівської сім'ї і тюльпанами.

Місто Йокогама лежить за 30 кілометрів від Токіо. Завдяки близькості до столиці і зручному виходу до моря, це місто стало першим портом, що відкрило свої води для іноземних судів в 1859 році. Сьогодні, будучи другим по величині містом Японії з населенням 3,5 мільйонів чоловік, тут нарівні з японською культурою співіснують абсолютно несхожі культури різних країн світу. Місто цікаве, як з історичної і культурної точки зору, так і з погляду сучасної архітектури, науки і техніки.

Кожне місто має свою неповторну особливість. Є вона і у третього по величині, після Токіо і Йокогами, міста Осака, що колись виникло на берегах бухти Наніва Японського Внутрішнього моря. З часу свого заснування Осака не замикалася у внутрішніх проблемах. Її зручне географічне положення в гирлі судноплавних річок, прекрасна морська гавань, близькість до тодішньої столиці Кіото визначили долю міста-порту, міста-ярмарку, міста-заводу. Колись тут було зведено декілька будівель для відпочинку придворних і представників знаті, що приїжджали зі столиці. Найдавніше з них називалося Наніва-но-мія - Імператорський двір Наніва, а саме місто отримало в ті роки назву Наніваке. Через Наніваке йшов потік товарів, що перевозилися морем з інших районів країни в столицю. Біля морських причалів виникли величезні склади постачальників імператорського двору, і перш за все - зернові комори. Досить тісні зв'язки підтримували осакські купці з Кореєю і Китаєм, ввозячи звідти тканини, предмети розкоші. Але широкої популярності місто почало набувати лише з 16 століття. У 1583 році за наказом військового правителя Японії Тоєтомі Хідеєсі тут був побудований могутній Осакський замок, що зберігся до сьогодні. Він почав будувати його після того, як підпорядкував собі всю феодальну Японію. Замок повинен був символізувати могутність повновладного феодального диктатора і в той же час стати неприступною спорудою, добре захищеною від ворога фортецею. Замок будувався три роки. Власне, він складався з трьох комплексів захисту, що йдуть один за іншим. У замок вели три входи (через них проходили війська) - Оте-гуті, Тамацукурі-гуті і Кебасі-гуті. Крім того, було ще троє воріт, службовців для урочистого виїзду і господарських потреб. Перші - Отемон - служили головним входом в замок. Глуха стіна з блакитним дахом з черепиці переходила в широкий отвір з могутніми кам'яними стовпами по краях. Другі ворота - Сакурамон - отримали свою назву від прекрасних дерев сакура, що обрамлюють вхід на територію замку. Треті ворота- Аоягутімон, північний вхід в замок, використовувався виключно для господарських цілей. У південно-східній частині фортеці знаходилася одна з найважливіших будов замка - скарбниця Кіндзо. Низька довга будівля під дахом з черепиці була складена з величезних стовбурів криптометрій. Тут зберігалися злитки золота і срібла, золоті, срібні і мідні монети, ювелірні вироби, перли і інші коштовності сімейства Хідеєсі. Внутрішню частину замкового комплексу Осака займали різні житлові споруди. Дерев'яні одноповерхові павільйони мали довгі галереї, що йдуть до садових альтанок. Тут також знаходився палац для прийомів. Навколо нього був величезний сад. По обох сторонах від фасаду палацу були винесені криті галереї. Простір між ними засипався роздрібнюваним білим гравієм.

У Нікко основними визначними пам'ятками є старовинні храми. І якщо до цього ми знайомилися тільки з буддистськими храмовими комплексами, то Тосьогу, Храм Східного сяйва, - одне з головних місцевих синтоїстських святилищ. Він знаходиться біля підніжжя гір, покритих снігом майже до самого підніжжя. Довкола - вічнозелені криптометрії. Храм був заснований сьогуном Хідетада в 18 столітті на честь Іеясу, сьогуна з дому Токугава. Він складається з 28 основних споруд і займає площу 80 тисяч кілометрів². За час свого існування перебудовувався більше двадцяти разів, але, проте, залишається таким, яким був після закінчення першого будівництва. Щоб опинитися біля головних воріт треба піднятися по широких кам'яних сходах. За ними підноситься 36-метрова пагода, нижній поверх якої прикрашений дванадцятьма знаками зодіаку. На кожному поверсі пагоди - лаковані двері з родинним гербом Токугава - трьома квітками мальви. За воротами Омоте знаходяться будівлі трьох священних сховищ: Нижнього, Середнього і Верхнього. Весь ансамбль, за винятком стайні для священних коней, покритий лаком. Ніде в Японії немає такої яскраво і багато прикрашеної споруди воріт Емей - Воріт сонячного світла. Це архітектурна будова вінчає критий блакитною черепицею балкон. Він покоїться на золотих левах. На даху китайських воріт Карамон сидять двоє бронзових звірів, які разом з двома драконами стоять на варті спокою правителя. За ними - Головний зал святилища. Під його дахом зображені фенікси, а крокви прикрашені головами тапіро, що пожирають, згідно з легендою, погані сни. Східна частина, що йде від воріт Емей і Карамон, покрита червоним лаком. У ній знаходяться двері в могилу Іеясу.

Ще один синтоїстський храмовий комплекс Ісе-дзінгу, що знаходиться в невеликому містечку Ісе - центрі релігії синто. Місто Ісе розташоване на території природного парку, що розкинувся на 520 гектарів тихоокеанського узбережжя. Саме тут, серед густої зелені, розташовані найстаро-давніші синтоїстські святилища. Спочатку храмові комплекси відвідували тільки японці, але в останнє десятиліття разом із зростаючою увагою іноземців до японської нації, з'явився інтерес і до храмів Ісе.

Природна краса цих місць вражає: м'які горби, порослі зеленню, незаймані ліси, мальовнича річка Ісудзу. Комплекс Ісе-дзінгу складається з двох груп храмів: Геку (Внутрішні) і Найку (Зовнішні). Храмові споруди разкида-ні по всьому парку. На жаль, велика частина з них закрита для відвідин. До основного храму богині сонця Аматерасу веде довга алея криптометрій. По дорозі треба пройти через декілька величезних воріт з нефарбованого дерева. Сам храм відгороджений огорожею, туди не можна входити і заборонено фотографувати. По своїй архітектурі Ісе-дзінгу дуже простий, але строгий і значний. Основні будови Геку і Наку - невеликі чотирикутні будівлі з нефарбованих, але ретельно оброблених колод кипариса. Будівлі покриті товстим солом'яним дахом. Починаючи з VII століття кожні двадцять років храм Аматерасу розбирається і збирається. Це допомагає підтримувати храм у хорошому стані. Для японців це початок всіх початків.

На згадку про те, що японська богиня сонця Аматерасу вперше ступила на землю саме на цьому острові, 14 століть назад на нім був споруджений синтоїстський храм Іцукусіма. Червоні ворота цього храму, встановлені прямо у воді, - один з символів Японії. Острів сильний своєю енергетикою: з давніх часів тут не відбулося жодної битви, і немає жодного поховання. На острові живуть дикі мавпи, а олені вільно бродять по вулицях.

На східному узбережжі півострова Ідзу знаходиться курортне місто Атамі, знамените своїми теплими джерелами, вода яких, стікаючи в затоку Сагамі, "гріє" море. Символ міста - гарячий гейзер, що б'є з-під землі в сквері перед міським вокзалом. Поряд з готелем "Акао" знаходиться панорамний майданчик з приголомшливим виглядом на узбережжя і море. В околицях Атамі багато місць, які варто відвідати: прекрасний сливовий парк, в якому зібрано 3000 сливових дерев, музеї скла, ляльок, парк крокодилів і кактусовий парк Омуро. Величезний інтерес у туристів викликає і кратер вулкана, до якого можна піднятися на фунікулері.

Місто Такаяма виросло між гірських ланцюгів. Здавна було важко-доступним, можливо, тому зазнало вельми малих змін за минулі століття. Збудовані місцевими теслярами ще три століття тому двоповерхові будинки, перетворені нині на фольклорні музеї, ресторанчики, демонстраційні майстерні, сувенірні магазини продовжують привертати увагу любителів національної архітектури. Гурманів в Такаямі приваблюють вишукана кулінарія і абсолютно неповторні сорти місцевого рисового вина саке.