Надра Землі використовуються в кількох напрямах:
1) для добування корисних копалин;
2) зберігання рідких і газоподібних корисних копалин у природних і штучних сховищах;
3) створення різних споруд і навіть цілих заводів;
4) транспортних комунікацій ( метро, трубопроводи);
5) захоронения промислових токсичних і радіоактивних відходів.
Промисловому використанню надр обов'язково має передувати їх ретельне геологічне, гідрогеологічне й інженерно-геологічне дослідження. Мінеральні ресурси, зосереджені в надрах, є основою функціонування головних галузей світового господарства. Мінеральні ресурси—-це сукупність усіх корисних копалин суші й Світового океану, які використовуються в галузях енергетики, чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, будівництва. Вони є національним багатством кожної країни.
З розвитком цивілізації і збільшенням народонаселення різко зросло видобування корисних копалин у всьому світі. Величезного значення для економіки всіх країн набули такі корисні копалини, як нафта і газ, алюмінієві руди, хром, нікель, кобальт, титан, уран, марганець, свинець і олово. Міжнародні експерти підрахували, що за сучасних темпів видобування навіть найбільші родовища нафти будуть вичерпані через кілька десятиріч (Саудівська Аравія — 68 років, Об'єднані Арабські Емірати — 72, Кувейт — 221, Іран — IJ4 років, інші родовища — набагато швидше ). Дані ООН свідчать: якщо країни, що розвиваються, збільшать видобування й використання мінеральних ресурсів до рівня США початку 90-х років XX ст., то запаси бокситів, міді, нафти, газу, свинцю, цинку будуть вичерпані протягом 5—15 років (табл. 3).
Спеціалісти також вважають, що десяти-мільярдне населення Землі щорічно буде викидати близько 400 млрд. т твердих відходів — кількість, достатня для того, щоб завалити відходами Лос-Анджелес шаром товщиною 100 м.
Ці відомості ще раз підтверджують необхідність стимуляції використання вторинних ресурсів, ресурсозбереження, переходу на безвідхідні технології виробництва та використання альтернативних матеріалів.
В умовах наростаючої в усьому світі кризи мінеральних ресурсів особливого значення набувають запаси корисних копалин, зосереджені на дні Світового океану — від шельфу до найбільших глибин. Це будівельні матеріали, нафта, газ, поліметали, сірка, фосфоритові та залізо-марганцеві конкреції. їх приблизна маса лише в Тихому океані становить 1500 млрд. т, і містять вони не лише залізо та марганець, але й мільярди тонн міді, нікелю, кобальту.
Слід зазначити, що корисні копалини суші вичерпні невідновні, а конкреції — відновні. У Тихому океані, як підраховано, щорічно утворюється близько 6 млн.т конкрецій. Запасів таких підводних корисних копалин вистачить людству на багато сотень і тисяч років (нікелю — на 70тис. років, марганцю—на 140, кобальту — на 420 тис. років).
Таблиця 3. Передбачуваний термін повного виснаження запасів корисних копалин на Землі, роки
Корисні копалини | За сучасних обсягів споживаний | За обсягів споживання в 2030-му ропі | ||
Резерви | Запаси | Резерви | Запаси | |
Нафта | 35 | 83 | 3 | 7 |
Кам'яне вугілля | 206 | 3226 | 29 | 457 |
Мідь | 41 | 277 | 4 | 26 |
Кобальт | 109 | 429 | 10 | 40 |
Молібден | 67 | 256 | 8 | 33 |
Нікель | 66 | 163 | 7 | 16 |
Метали платинової групи | 225 | 413 | 21 | 39 |
Алюміній | 256 | 805 | 124 | 407 |
Резерви – це обсяги корисних копалин, які можуть бути ефективно вилучені з надр за допомогою сучасних технологій.
Запаси – загальний передбачуваний обсяг копалин у родовищах Землі.
Для видобування залізо-марганцевих конкрецій створено вісім міжнародних консорціумів і координаційний центр "Іптермаргео". Головна вимога до промисловців — використовувати для розробки підводних родовищ лише такі технології й обладнання, які не зашкодять екосистемам океану ні тепер, ні в далекій перспективі. З 1987 р. американськими та японськими компаніями розпочато перші роботи по добуванню конкрецій у зоні Кларіон-Кліппертон у північно-східній частині Тихого океану на обмежених ділянках.
У перспективі важливою сировиною-продуктом океанських глибин будуть також діатомові й глобігерінові мули ( містять величезну кількість кремнезему й кальцію), "червоні" глини (містять сотні мільярдів тонн окису алюмінію ) та багаті кольоровими металами гідротермальні відклади рифтових долин Серединно-океанічних хребтів.
Не менш важливим джерелом величезної кількості корисних речовин і елементів є води Світового океану, в яких вони містяться у розчиненому вигляді, а методи їх вилучення продуктивно розробляються в багатьох країнах.
Під впливом гірничих розробок — розвитку кар'єрів, шахт, свердловин — істотно змінюються природні ландшафти й екологічна ситуація.
Під час підземних розробок виникають пустоти, тріщини в масивах гірських порід, просідання, обвали породи, дренаж водоносних горизонтів і їх осушення. Утворюються також розриви, воронки, а на великих глибинах у гірських породах мають місце удари, викиди, набухання порід, виділення метану, сірководню, раптові прориви підземних вод, особливо небезпечні в карстових районах і зонах тектонічних розломів.
Поверхневі, відкриті розробки корисних копалин супроводжуються великими штучними зниженнями рельєфу (кар'єри, по краях яких розвиваються зсуви, обвали, селі, осипи). Навколо родовищ корисних копалин завжди утворюються відвали пустої породи, терикони. Пустою породою (шламом) засипають найближчі яри та балки, створюючи шламосховища.
Перш за все слід значно зменшити втрати під час добування корисних копалин і їх транспортування. Нині, на жаль, використовуються не вся руда, вугілля тощо, які вилучаються з надр, мають місце їх неминучі втрати — кількісні та якісні.
Значний економічний ефект і економію ресурсів забезпечують новітні технології добування корисних копалин — свердловинне гідродобування й вилуговування, підземні виплавка сірки та газифікація вугілля тощо. Крім того, відомі й інші шляхи поліпшення користування мінеральними ресурсами.
5.1. Поняття про атмосферу
5.2. Висота, межі й будова атмосфери
5.3. Загальна циркуляція атмосфери
5.4. Нагрівання атмосфери. Зміна температури повітря залежно від географічної широти, висоти над рівнем океану
5.5. Тиск атмосфери і його вимірювання
5.6. Вітри та їх походження
5.7. Бризи, мусони, пасати, циклони і антициклони
5.8. Водяна пара в атмосфері
5.9. Атмосферні опади та їх утворення