Календарний план подорожі, графік руху і розрахунок денних переходів розробляють залежно від складності маршруту, фізичної і технічної підготовленості учасників групи, ваги рюкзаків, а також наявності певних екскурсійних об'єктів, для огляду яких необхідні зупинки.
У пішому поході в середньому туристи проходять 15-25 км на день. Якщо рюкзак важкий (особливо у перші дні руху) або маршрут пролягає по пересіченій місцевості з наявністю природних перешкод, а також якщо у складі групи є слабопідготовлені початківці, денний перехід треба зменшити до 12-18 км. Збільшення навантаження має відбуватися поступово. Так, у пішому поході І-II категорій складності кілометраж по днях може бути таким: 15,18, 20, 22 км, днювання, 22, 25, 20, 18 км. За складного профілю маршруту найтяжчими бувають другий і третій дні подорожі. Тому кілометражу у перші три дні можна не збільшувати, а днювання робити на четвертий день.
У лижних походах вихідного дня навіть туристи-початківці порівняно легко проходять по 20-ЗО км на день. Під час руху по сніговій цілині з подоланням природних перешкод або в умовах складного орієнтування швидкість зменшується до 12-15 км на день. Значно спадає темп руху у відлигу, заметіль, за різкого похолодання; сильний зустрічний вітер краще перечекати. Тому до 1/4-1/5 усього часу в зимовому поході планується як резервний і залишається на непередбачені затримки у дорозі.
Час, потрібний для того, щоб піднятися на височину чи гору, у гірському поході визначають шляхом складання непередбачуваних витрат часу на рух групи по горизонталі (середня швидкість 3-4,5 км/год.) і підіймання по вертикалі (швидкість приблизно 0,3- 0,4 км/год.). Тривалість спуску нескладним шляхом розраховують, виходячи зі швидкості 4-6 км/год. При плануванні переходів не можна забувати про можливі погіршення погоди, різке підвищення рівня води (і ускладнення переправ), лавинонебезпеку тощо.
Крім загального кілометражу, кількості і якості перешкод, екскурсійних об'єктів на маршруті і необхідного резерву днів на негоду під час розроблення календарного плану у водному поході враховують такі специфічні показники, як нахил і звивистість ріки, швидкість її течії, причому не тільки середньої на маршруті, а й на окремих його ділянках. Якщо нахил ріки 1-1,5 м/км і швидкість течії 4-5 км/год., швидкість руху туристів буде меншою за суму швидкості течії і їх власної швидкості. При поступовому збільшенні нахилу і швидкості течії швидкість руху групи може не збільшуватися, оскільки потрібно багато часу на попередній огляд перешкод і попередження аварійних ситуацій (туристам-початківцям у подорож такими ріками вирушати не варто).
Реальна швидкість руху проти течії становить 1-2 км/год., а на подолання на рівнинній річці перешкоди, яка потребує проводки або волока, витрачається приблизно одна година. У середньому для розрахунків можна передбачати, що швидкість туристського судна в поході І-II категорій складності - 4- 5 км/год.
Профіль маршруту
Під час підготовки водного, гірського або гірськолижного маршруту, навіть найпростішого, необхідно побудувати його профіль. Профіль водного маршруту має бути у двох масштабах: малий - для позначок по довжині маршруту, великий - для запису урізів води.
На профіль із літературних і картографічних джерел переносять визначені кути схилів, дані про характер долини, берега, дна, позначають місця природних і штучних перешкод. Це дає змогу реально оцінити особливості і складність маршруту, розбити його для зручності проходження на ділянки, які потребують приблизно однакових техніки і тактики руху.
Отже, визначення і розроблення маршруту - ключовий етап роботи з організації і підготовки подорожі, який прогнозує успішність її проведення. Так, в організації масової подорожі особливе значення має правильний вибір ділянок денних походів і зручних місць ночівлі. У навчальних походів характер маршруту, послідовність і особливості природних перешкод визначають їх ефективність, а для спортивних походів важливими є складності маршруту, логічна послідовність його проходження і відповідність досвіду учасників.
Групове та особисте спорядження для туристських подорожей
Особисте спорядження у пішому поході
Особисте спорядження у гірській подорожі
Особисте спорядження у водній подорожі
Підготовка спорядження до походу і догляд за ним
Ремонт у похідних умовах
2.2. Оформлення звітних документів про туристсько-краєзнавчу подорож
Розгляд і затвердження маршруту
Контроль за підготовкою і проведенням подорожі