Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Розтягнення і розриви зв'язок, вивихи, забиті місця (удари), переломи, струси мозку

З отруєнням, гострими шлунково-кишковими захворюваннями не можна плутати гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (апендицит, непрохідність, виразка тощо).

Найхарактерніший прояв апендициту - помірний біль у верхній ділянці живота, нудота, іноді блювання. Через декілька годин (іноді відразу) біль переміщується у праву частину живота, донизу. Сильний біль і рідкі випорожнення захворюванню не властиві. До надання лікарської допомоги слід застосувати холод на живіт (сніг, холодна вода в поліетиленових пакетах), із ліків - протишокові засоби.

Перша допомога при хірургічних захворюваннях. Якщо виникли підозри на гострі хірургічні захворювання, необхідне абсолютне голодання, хворому не можна давати проносних засобів, пити, слід терміново транспортувати його до лікарні лежачи.

Тривале транспортування і посилення болю передбачає повторення ін'єкцій анальгіну і атропіну через 4- 6 год., введення через 10-12 год. кордіаміну, камфорного масла, по можливості кофеїну, також потрібно давати ношпу.

Потертості, попрілості, мозолі

Недотримання санітарно-гігієнічних вимог до спорядження, особливо до одягу і взуття, може стати причиною потертостей, попрілостей і мозолів. Частіше це трапляється з тими туристами, які носять вузькі штани, тісне взуття, взуття на високих підборах або без п'ятки та інші непридатні для похідних умов взуття і одяг. Болючі потертості виникають і в тих, хто не стежить за чистотою тіла, погано укладає рюкзак, неохайно надіває шкарпетки, не пере їх або носить взуття на босу ногу без товстих устілок і вовняних шкарпеток.

Профілактика потертостей, попрілостей, мозолів. Щоб запобігти їх утворенню слід правильно підібрати спорядження з огляду на умови подорожі і перевірити його до виходу на маршрут. Під час подорожі важливо швидко реагувати на зміни погодних та інших умов і відповідно змінювати одяг і темп руху, не допускаючи тривалого місцевого перегрівання тіла, руху в сирому чи мокрому одязі, невиправданих обставинами марш-кидків, під час яких новачки, як правило, збивають ноги. Лише за призначенням слід використовувати додаткові привали для усунення незручностей при носінні взуття або одягу.

Виявивши найменші незручності під час носіння взуття або одягу, потрібно не чекати, доки вони призведуть до мозолів або потертостей, а ліквідувати їх причини (переодягнутись, перевзутись, змінити шкарпетки). Профілактичним засобом е обмотування ніг еластичним бинтом, одягання (під час веслування на човні) рукавиць, розміщення між рюкзаком і спиною м'яких предметів тощо. Найкращою профілактикою є регулярні гігієнічні процедури і дотримання чистоти тіла.

Перша допомога при потертостях, мозолях, по-прілостях. Якщо вчасно помітити потертість, достатньо ліквідувати причину її виникнення і змазати шкіру пом'якшувальним кремом, наприклад "Дитячим". У разі почервоніння шкіри її необхідно змазати настойкою йоду, розчином діамантового зеленого або спирту. Надалі, якщо передбачаються навантаження, заклеїти бактерицидним пластиром, обкласти ватою.

Якщо внаслідок відшарування епідермісу і накопичення під ним серозної рідини на шкірі з'явились болючі пухирі і мозолі, можна проколоти їх розпеченою голкою, накласти пов'язку із синтоміциновою емульсією або бактерицидний пластир. Утворення нариву передбачає промивання подразнених ділянок шкіри водою, присипання тальком, пом'якшення кремом.

Розтягнення і розриви зв'язок, вивихи, забиті місця (удари), переломи, струси мозку

Причиною багатьох травм часто бувають падіння, пов'язані з неорганізованістю і недостатньою дисциплінованістю туристів: нехтуванням, правил проведення походів, легковажним ставленням до маршруту, ігноруванням загальних норм поведінки і правил соціального гуртожитку тощо. Відсутність авторитету у керівництва також дезорганізовує колектив, е причиною невиконання учасниками загальних завдань, самовільної зміни маршруту. Ці групи практично перебувають на межі виникнення небезпечних ситуацій.

Профілактика травматизму кісток, зв'язок і струсу мозку. Цей травматизм зумовлений неорганізованістю і відсутністю дисципліни, передбачає розгляд усіх питань, пов'язаних із підготовкою і проведенням подорожі: об'єднання колективу туристської групи, виховання відповідальності перед товаришами, вимогливість до себе і недопущення будь-якого порушення правил безпеки. Ці завдання мають бути поставлені до виходу на маршрут, коли відбуваються комплектування туристської групи, розподіл обов'язків, проведення фізичної і технічної підготовки учасників походу. Запобіжними заходами на маршруті є: контролювання групою неорганізованого учасника; винесення недисциплі-нованому учаснику походу догани; відрахування порушника з групи і зняття його з маршруту. Винятковим заходом, що уможливлює встановлення дисципліни і порядку в групі, є відмова від подальшого проведення мандрівки.

Перша допомога при розтягненнях і розривах зв'язок. Ознаками травми є різкий біль (у перший момент), припухлість, синяк і біль у суглобі під час рухів. На місце пошкодженої зв'язки спочатку прикладають холодний компрес, після цього - тісну фік-сувальну пов'язку, бажано еластичний бинт. Якщо розтягнені зв'язки гомілковостопного або колінного суглобів (найчастіше трапляється в туристів під час вивиху ноги), рекомендується накладення шини і внутрішнє вживання анальгіну або амідопірину.

Перша допомога при вивихах. Передбачає накладання шини і застосування знеболювальних засобів. Самостійне вправляння суглобів не рекомендоване, оскільки вивихи (особливо гомілковостопного, колінного, проме-незап'ясткового і ліктьового суглобів) часто супроводжуються переломами відростків кісток. Обов'язково слід транспортувати постраждалого до медпункту.

Перша допомога при забитих місцях (ударах). Забиті місця характеризуються ушкодженням м'яких тканин із внутрішньою кровотечею. Необхідно змазати шкіру на місці удару настойкою йоду і накласти на деякий час холодний компрес, потім пов'язку. На другу добу після отримання травми її лікують теплом. Якщо потерпілий травмував голову, груди, живіт, йому слід забезпечити повний спокій, дати протишокові ліки і транспортувати до медпункту. У разі удару в живіт постраждалому не можна давати пити.

Перша допомога при переломах. Вона полягає у накладанні шини з підручного матеріалу з метою зафіксувати місце перелому, а також навколо суглобів, розташованих вище і нижче нього (див. Додатки, рис. 64). Внутрішньо потерпілому дають амідопірин або анальгін і транспортують до медпункту.

Під час перебування у безлісій місцевості іноді може статись, що для накладання шини немає необхідного природного матеріалу. У такому разі Травмовану руку рекомендовано прибинтувати до тулуба, а ногу - до здорової ноги.

Відкритий перелом передбачає (крім накладання шини) оброблення шкіри навколо рани настойкою йоду, використання стерильної пов'язки і по можливості введення протиправцевої сироватки. Якщо турист у тяжкому стані, слід застосувати протишокові засоби (кордіамін - 2 мл; камфора - 2-4 мл; анальгін - 1 -2 мл; кофеїн - 1 мл; атропін - 0,5 мл). Найбільш небезпеч* ними є ушкодження в ділянках хребта, черепа і таза, що вимагають миттєвого втручання лікаря і транспортування постраждалого до медичного закладу лише у повному спокої (на спеціальних ношах, дерев'яному щиті тощо) (див. Додатки, рис. 68).

Перша допомога при струсі мозку. Характерними ознаками струсу мозку е: відсутність свідомості (навіть короткочасної), блювання, сильний головний біль.

Потерпілому слід забезпечити абсолютний спокій, трохи підняти голову і зробити холодний компрес; обмежити вживання рідини, рекомендовано лише солодкий чай. Необхідно давати внутрішньо анальгін по 1 пігулці 2-4 рази на добу та транспортувати його до лікарні.

Гостра судинна недостатність, втрата свідомості

Надмірні фізичні навантаження у слаботренованих туристів (значне збільшення темпу руху, ваги рюкзака, набирання висоти під час пересування в горах тощо) можуть спричинити гостру судинну недостатність, що проявляється у різкій загальній слабості, тахікардії, болю в ділянці серця. У людини відбувається посиніння губ, носа, кінчиків пальців, прискорення пульсу, вона відчуває нестачу повітря. Серцева недостатність характерна для туристів, які мали гострі інфекції, захворювання легень, охолодження, хронічне захворювання судин і серця.

Непритомний стан може зумовити перегрівання організму, що трапляється під час порушення похідного режиму і тривалої перерви між вживанням їжі. Цей стан можуть також спричинити страх, втрата крові, сильний біль під час перелому, вивиху або удару.

Профілактика гострої судинної недостатності, втрати свідомості. Для запобігання таким явищам необхідна сильна фізична підготовка до походів, ретельна перевірка туристами свого здоров'я у спеціалістів і дотримання їх рекомендацій, послідовність під час збільшення навантажень, достатня акліматизація, виконання режиму роботи і відпочинку на маршруті.

Перша допомога при гострій судинній недостатності. Потерпілому слід забезпечити напівсидяче положення, повний фізичний і душевний спокій, звільнити від тісного одягу, дати внутрішньо кордіамін, валідол (під язик) або ввести підшкірно кордіамін, якщо є можливість - кофеїн. Через кожні 4 години рекомендовано давати по 40 крапель настойки валеріани з конвалією. Туриста потрібно зігріти і обережно транспортувати до медичної установи в сидячому або лежачому (з трохи піднятою головою) положенні. Якщо транспортування тривале, слід ввести анальгін, димедрол, камфорну олію.

Перша допомога при втраті свідомості. У непритомному стані (різка блідість, холодний піт на лобі, поверхневе дихання, потемніння в очах, шум у вухах, відсутність свідомості) потерпілого необхідно вкласти так, щоб його голова була нижче ніг, розстібнути одяг, зволожити груди і обличчя холодною водою, дати понюхати тампон із нашатирним спиртом. Опритомнівши, потерпілий має пити міцний чай, каву, серцеві препарати. Якщо втрата свідомості тривала, слід ввести розчин камфорної олії.