Географія - Олійник Я.Б. - 17.1. Проголошення незалежності України та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі

17. ЕКОНОМІКО- І ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФГЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ

Формування сучасної території Української держави було тривалим процесом. У III — IV ст. нинішню лісостепову і лісову частину України заселяли слов'янські племена, з яких і утворилася українська нація. В IV ст. територія від зони мішаних лісів до Чорного моря і від Дону до Карпат була зайнята слов'янськими племенами антами. За М. Грушевським, порогом історичного часу для українського народу є IV ст. До IV ст. можна говорити про українські племена як частину слов'янських племен. У VIII—IX ст. українські племена полян, древлян, сіверян, тиверців, дулібів, білих хорватів об'єдналися у велику державу Київська Русь.

Після нападу татаро-монголів на Київську Русь українська державність деякий час ще зберігалася на заході країни. Уособленням її стало Галицько-Волинське князівство на чолі з Данилом Галицьким. Та в середині XIV ст. Українська держава повністю розпалася. її землі потрапили в залежність від Литви, а потім увійшли до складу Польщі.

Наприкінці XV ст. виникла Запорозька Січ — козацька республіка, якою правили обрані більшістю гетьмани. Вона стала центром боротьби українського народу за визволення з-під чужоземного ярма. У XVII ст. ця боротьба переросла в національно-визвольну війну на чолі з Богданом Хмельницьким, що привело до відродження Української держави. Прагнення зберегти державність змушувало Богдана Хмельницького укладати союзи із сусідніми країнами. Один з таких союзів—з Московським царством — став згубним для самостійної України. Використовуючи політичну ситуацію, Москва уклала угоду з Польщею, за якою Україна була поділена на дві частини:

Лівобережжя з Києвом відійшло до Московської держави, Правобережжя — до Польщі.

У XVIIІ ст. Польща розпалася і була поділена між Росією і Австро-Угорщиною. Після Першої світової війни і Лютневої революції 1917 р. виникли умови для возз'єднання українського народу та утворення Української держави.

7 (20) листопада 1917 р. в Києві було проголошено Українську Народну Республіку(УНР), до якої увійшли землі Центральної і Східної України. 13 листопада 1918 р. у Львові було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. відбулося об'єднання (злука) цих двох республік водну державу. Але зберегти її не вдалося. За допомогою російських військ у Східній Україні перемогли більшовики, і ця її частина в 1922 р. увійшла до новоствореного Союзу РСР Західна Україна залишилася під Польщею. У 1939 р. землі Західної України увійшли до складу С РСР і возз'єдналися в Українську РСР. У1940 р. Румунія повернула Україні Північну Буковину і Південну Бессарабію, і вони стали частиною У РСР. За договором 1945 р. між Чехословаччиною і Радянським Союзом до У РСР увійшла Закарпатська область. Цього ж року був підписаний договір між Польщею та СРСР, за яким частина території У РСР була передана Польщі, а українці 3 неї виселені.

Зважаючи на територіальну близькість, історичне минуле, тісні господарські та культурні зв'язки, рішенням Верховної Ради СРСР у 1954 р. Кримська область була передана до складу УРСР. Цим закінчилося формування території України. За Гельсінськими угодами 1975 р. державні межі в Європі визнані непорушними.

17.1. Проголошення незалежності України та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі

Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. проголосила незалежність України і утворення самостійної держави Україна, територія якої є неподільною і недоторканною. На референдумі 1 грудня 1991 р. український народ висловився за незалежність своєї Батьківщини, підтвердивши рішення найвищого органу країни.

Геополітичне значення утворення незалежної Української держави для всієї Європи дуже велике. З'явилася ще одна демократична країна у цій частині світу. Величезний людський та економічний потенціал, науково-технічні можливості, найбільша за площею територія, працьовитий і освічений народ, значні природні багатства тощо — все це висуває Україну в потенційні лідери європейської спільноти держав.

У долі будь-якої країни, геополітичній ситуації, яка створюється довкола неї, велику роль відіграє ментальність (спосіб мислення, характер) її народу. Українці характеризуються терпимістю до інших народів, не агресивністю (ніколи не загарбували землі інших країн), лагідністю, гумором, працелюбністю, акуратністю тощо. Всі ці риси, так чи інакше виражені у державній політиці, мають сприятливе значення для побудови нової Європи. Україна не заміряється на інтереси інших держав, не має жодних територіальних претензій до сусідів. її політика є стабілізуючим чинником у Європі і всьому світі.

Геополітичне положення України в Європі та її вплив на геополітичну ситуацію в цій частині світу залежить від подолання нею внутрішньої соціально-економічної кризи і поглиблення інтеграції (об'єднання) в міжнародні європейські системи колективної безпеки. Входження до таких систем разом із цивілізованими країнами Заходу покращить геополітичний клімат у Європі і становище України як незалежної держави, оскільки територіальні претензії до неї стануть відповідно і претензіями до дружніх їй держав.

Якщо проголошення незалежності України сильно змінило геополітичний простір Європи, той подальше становлення почало все відчутніше впливати на повсякденне життя цієї частини світу. Розміри території, чисельність населення, економічний потенціал уже не можуть ігноруватися жодною країною світу. Тому нині Україна стає все більшим чинником політичної ситуації не лише Європи, але й усього світу. Розширюються зв'язки з такими віддаленими країнами, як Бразилія, Китай, Японія, Індія, Австралійський Союз тощо. Про Україну, її народ і господарство довідуються все більше людей у різних куточках нашої планети.