Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Геологічні спостереження

Найпростішим видом топографічних спостережень є маршрутна зйомка руху туристської групи. Для зйомок денний маршрут розбивають на кілька ділянок, довжину яких визначають за часом пересування або кількістю кроків, а напрямок за компасом. Усі спостереження по маршруту обов'язково пов'язують з певними точками, які потрібно позначити на плані місцевості. Маршрутна зйомка охоплює також визначення найважливіших орієнтирів (методом насічок), замальовування і фотозйомку (див. Додатки, рис 41-47, 53),

Відстань до об'єкта і опис орієнтирів, які розташовані осторонь від основного маршруту, визначають на око. Креслення плану рекомендується робити на міліметровому папері за допомогою лінійки і транспортира.

На деякі об'єкти туристського маршруту, наприклад на ділянки археологічних розкопок, мінеральні джерела, волоки між двома річковими системами тощо, складають детальніші плани. їх роблять за допомогою визначення прямих ліній віхами, вимірювання відстані мірною стрічкою, побудови еркером (приладом для визначення взаємно перпендикулярних ліній) на місцевості прямих кутів.

У процесі знімання роблять абрис - окомірне креслення, на якому показують предмети, які знімають, і записують числові результати вимірювань. Потім за цими замальовками і записами у масштабі складають план знятої ділянки.

Під час туристських топографічних спостережень часто постає потреба у визначенні відносних висот точок місцевості і складанні профілю за визначеним напрямком. На невеликих ділянках профіль можна скласти за допомогою ватерпаса (горизонтального візування) або екліметра (пристрою для вимірювання кутів нахилу місцевості). Зручніше визначати висоту, використовуючи барометр-висотомір.

Топографічні спостереження передбачають досконале знання основ топографії і вміння орієнтуватись на місцевості.

Геологічні спостереження

В умовах подорожі здійснюють маршрутну геологічну зйомку, під час якої туристи ознайомлюються з породами, з яких складається земна кора, корисними копалинами і скам'янілими рештками.

Ці спостереження рекомендують вести за оголеннями, виступами гірських порід (скелями), камінням, висипами з нір ховрахів, рештками порід у кореневищах дерев тощо. Турист може зібрати у поході мінерали, зробити схематичну замальовку, зазначити кольори, структуру оголення, порахувати мінерали, яких трапляється більше, взяти зразки породи кожного виду.

Зразки слід брати з корінних порід крутих схилів, гребенів і вершин, відколюючи їх у місцях, де порода виходить на поверхню (а не з осипу). Місця знахідок і оголень слід описати в щоденнику і позначити на карті. До кожного зразка має бути додана етикетка із зазначенням пункту, де його взяли.

Для здійснення геологічних досліджень необхідне таке спорядження: геологічний молоток, зубило, мірна стрічка (мотузка), гірський компас (з екліметром), флакон із 10% -ю соляною кислотою (для визначення гірських порід на закипання), тканинні мішечки.

Геоморфологічні спостереження

Під час подорожі ці спостереження дають змогу зробити опис окремих ділянок рельєфу на маршруті (долин, пагорбів, вододілів).

Туристам слід здійснювати спостереження за такою програмою:

1. Назва об'єкта спостереження.

2. Домінуючий напрямок розміщення об'єкта.

3. Довжина і висота над рівнем моря.

4. Характеристика поперечного профілю (ширина, форма перерізу, кількість річкових терас, заплави річки, наявність морен тощо).

б. Характеристика поздовжнього профілю.

6. Типи рослинності на окремих ділянках.

7. Господарське використання території. Описуючи схили, необхідно зазначити їх розміщення

(схил правого чи лівого берега річки), експозицію, крутизну, геологічну будову, форму поперечного перерізу.

Роблячи опис вододільного гребеня або вододільного плато, слід зазначати напрям гребеня (плато) відносно сторін світу, наявність перевалів, геологічну будову гребеня (плато), наявність решток давніх поверхонь. Плануючи спостереження за рельєфом, туристи повинні заздалегідь знати особливості району мандрівки, по змозі зробити великомасштабну копію карт і схем, а також мати таке саме спорядження, що і для топографічних спостережень.

Гідрологічні спостереження

Метою гідрологічних спостережень у туристській подорожі зазвичай є збирання свідчень про невеликі за розмірами і маловивчені річки та озера для складання їх характеристик. Гідрологічне обстеження охоплює опис річки і прилеглої території, русла річки з вимірюванням його ширини і глибини, характеристику берегів і дна, вимірювання швидкості течії та витрат води, а також збирання свідчень у місцевих мешканців про режим річок та їх використання.

Під час досліджень озер слід здійснити окомірну зйомку берегової лінії озера для складання його плану, ехолотом виміряти глибину (із човна), визначити температуру води, зібрати свідчення про режим озера у місцевих жителів.

Із найпростіших приладів для гідрологічних спостережень туристи повинні мати розмічений на метри шнур (20-ЗО м), планшет із компасом і візирною лінійкою, легку жердину, секундомір.

Отже, краєзнавчо-географічні дослідження мають не тільки теоретичний, а і прикладний характер, що сприяє успішному проведенню подорожі.