Географія - Олійник Я.Б. - 18.8. Національний та етнічний склад населення

В Україні живуть і працюють представники 100 національностей. Усі вони складають український народ Більшість населення нашої держави — українці. Тільки в Криму вони за кількістю на другому місці. Українці — корінне населення нашої країни, одна з найдавніших націй на планеті. Частка їх в усьому населенні України становить 73 %. У складі української нації є окремі етнографічні групи — литвини, поліщуки, гуцули, бойки, лемки тощо.

Українці належать до найдавніших націй світу. Впродовж тисячоліть, від однієї з перших у світі трипільської цивілізації пронесли вони свій характер і антропологічний тип аж донині. Вчені всього світу досліджують внесок української наші у світову цивілізацію. Сьогодні у світі визнано, що український народ зробив надзвичайний внесок у розвиток світової цивілізації принаймні у трьох ділянках. По-перше, українці створили чарівну народну пісню. По-друге, українці освоїли чорноземи по всій планеті (Україна, Росія, Казахстан, Киргизстан, Канада, США, Аргентина, Бразилія). По-третє, геній етнічних українців О.Д. Засядька, М. І. Кибальчича, К.Е. Ціолковського, Ю.В. Кондратюка, СП. Корольова, В.П. Глушка, В.М.Челомея, М.К. Янгеля вивів людину в Космос.

В наш час керівниками американської і російської космічних програм відповідно є українці Дудчак і Лозимо-Лозинський. Знамениті ракети США типу "Трайдент", тобто "Тризуб", розробив українець Богдан Гнатюк, а політ американців на Місяць здійснено під керівництвом українця Михайла Яремовича. Професор Кістяківський був керівником американської ядерної програми і батьком першої атомної бомби. Американські вертольоти випущені під ідейним і організаційним керівництвом українця Ігоря Сікорського. Генерал Духов, який народився в селі Верик Галицького району Полтавської області, є конструктором знаменитих танків, ракетних установок "Катюша" і першої радянської атомної бомби. Таким чином, українська нація має генетичну схильність до технічної творчості найвищого світового рівня і зробила величезний внесок у розвиток усього людства.

В Україні живе понад 10 млн, або 22 % від загальної кількості населення представників інших національностей. Понад 17 % — росіян. На початку XX ст. їхня частка становила 11 %, за переписом 1959 р. — 17 %. Найбільше їх в Автономній Республіці Крим (58 %), Донбасі, Харківській і Запорізькій областях.

Третьою за величиною національною групою є білоруси. їхня чисельність близько 275 тис. осіб. Живуть вони переважно в містах.

В Україні проживають також молдавани (близько 260 тис. осіб), кримські татари (понад 250тис. осіб), болгари (понад 200 тис. осіб), угорці (близько 160 тис. осіб), румуни (близько І 50 тис. осіб) та ін.

У зв'язку з переселенням до Ізраїлю — історичної батьківщини євреїв, їхня чисельність зменшилися до 100тис. осіб.

Білоруси мешкають у прикордонних з Білоруссю областях, Донбасі та Києві, поляки — в Житомирській і Хмельницькій областях, угорці — переважно в Закарпатті, болгари — в Одеській і Запорізькій областях.

До корінних жителів України належать і кримські татари, які були примусово виселені з власної землі в 1944 р. Нині відбувається важкий процес їхнього повернення і облаштування на Батьківщині.

В Україні є області із строкатим національним складом. До них належать Одеська, Закарпатська та деякі інші.

18.9. Українська діаспора і причини її виникнення

Українська діаспора — це перебування народу поза етнічною територією внаслідок добровільної чи примусової еміграції. Основними причинами виникнення української діаспори є політичні й економічні. Політичні причини були зумовлені чужоземним, в основному російським пануванням, а економічні були похідними від політичних і пов'язані з кризами в економіці, викликаними іноземним пограбуванням нашої Батьківщини.

Українське населення, яке державними кордонами було відокремлене від України і нині живе в прикордонних районах Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, Румунії, Молдови, не можна вважати діаспорою. Це українські етнічні землі.

Кордон між Росією та Україною формувався за правом сильного. Мільйони українців опинилися за межами своєї Батьківщини — в Курській, Бєлгородській та Воронезькій областях, на Кубані. У 1925 р. було передано Росії заселені переважно українцями Таганрозьку і Шахтинську округи, які увійшли до складу Ростовської області.

Масове переселення українців на Нижнє Поволжя почалося ще у XVII1 ст. У другій половині XIX ст. значна їхня кількість оселилася на Тереку. З 1880 р. по 1914 р. понад 2 млн.українців переселилися за Урал, у Західний Сибір, на Амур та Уссурі. У цей же період почалося землеробське освоєння українцями степів Казахстану і Чуйської долини в Киргизії.

Наприкінці XIX ст. із західних територій України розпочалося масове переселення українців за Атлантичний океан. Найбільше осіб українського походження нині живе у Росії, США та Канаді, значна їх частина виїхала до країн Південної Америки: Бразилії, Аргентини, Парагваю, Уругваю, Венесуели і Чилі.

Після Другої світової війни кілька сотень тисяч українців переселилося до Австралії, Німеччини, Великобританії, Бельгії, Франції, кілька тисяч живе в Південно-Африканській Республіці.

На території колишньої Югославії українці оселилися ще XVI11 ст. У 90-ті роки XX ст. вон и опинилися у зоні запеклих збройних конфліктів, тому частина їх переселилася в Україну.

Українська діаспора продовжує розвиватися і формуватися і в наш час. Протягом останніх років сотні тисяч українцю виїхали до США і Канади, де поповнили уже сформовану і організовану українську діаспору. Сотні тисяч українських робітників роками працюють у Росії, видобуваючи для неї нафту і газ, алмази і вугілля, водять автобуси і тролейбуси, будують житло тощо. Багато українців працює в Польщі і Чехії, Німеччині і Великій Британії.

Нині за межами нашої держави проживає від 11 до 15 млн.українців.