Свідчення про Тарасія Земку, українського церковного і громадського діяча, поета і перекладача, друкаря досить бідні. Відомо, що він завідував з 1624 р. друкарнею Києво-Печерської Лаври, а з 1631 р. був ігуменом Києво-Братського монастиря, одним з перших ректорів Києво-Могилянської колегії. Писав вірші, перекладав церковні книги з грецької та латинської мов, складав до них передмови, в яких ідейно обґрунтовував право на свободу свого народу. Звертався у своїй творчості до історії українського народу, його культурних, державних традицій давньоруської пори, успадкованих всіма східнослов'янськими народами, проте не був національно обмеженим, використовуючи також праці польських істориків доби Відродження, польських поетів і письменників-гуманістів, реформаційні вчення і методи як подолання згаяного в минулому. Доходив до усвідомлення того, що нація, яка бореться за власну волю, не може хотіти рабства для інших народів, обстоював ідею толерантності, пов'язаної з визнанням особистих, громадянських і релігійних свобод і незалежності.
Гаврило Дорофієвич
Небагато ми знаємо і про життя, діяльність та творчий доробок Г. Дорофієвича — українського письменника, перекладача, культурного діяча. Народився близько 1570 р. Освіту отримав в Острозькій академії, працював у ній, пізніше був викладачем Львівської братської школи. На запрошення Є. Плетенецького переїхав до Києва, де ввійшов до складу книжників друкарні Києво-Печерської Лаври. Викладав грецьку мову, займався видавничою справою, перекладами та редагуванням грецьких книг, у тому числі й творів Іоанна Златоуста. Автор ряду віршів філософського та соціально-політичного змісту.
Думається, що осмислення творчої спадщини Г. Дорофієвича та Т. Земки знайде своїх дослідників, які розкриють одну з "білих плям" розвитку української духовної культури і філософської думки.
Підбиваючи підсумок викладеному, можна стверджувати, що створення братських шкіл, відкриття друкарень сприяли підготовці освічених людей, які, звертаючись до гуманістичних ідей західноєвропейської думки, своєю творчістю сприяли піднесенню національної свідомості українського народу, його боротьбі за національне визволення, розвитку духовної культури, підвищенню її загально-філософського рівня, формуванню філософського мислення як такого. Разом з тим неважко помітити, що вони не були в змозі задовольнити зростаючу потребу не тільки для організуючого опору польсько-католицькій ідеології, а й для задоволення потреб, продиктованих суспільно-політичним життям України. Розвиток українського суспільства викликав загальну потребу організації школи вищого типу, яка б відповідала новим завданням дня. Саме такою школою стала Києво-Могилянська академія.
Рекомендована і використана література
Ботвинник М. Б. Лаврентий Зизаний. — Минск, 1973.
Євлевич Хома. Лабіринт, або заплутана дорога, де красна Мудрість з повильності своєї панам могилянам і ще декому в заходах своїх подібному, коротку і далеко кращу дорогу показує // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
Зизаний Л. Катехизис. — Гродно, 1788.
Зизаний Л. Лексис. — М., 1964.
Історія філософії на Україні. — К., 1987. — Т. 1.
Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993.
Кашуба М. В., Паславський І. В., Захара /. С Філософія Відродження на Україні. - К., 1990.
Колосова В. Твір Касіяна Саковича "Вірші на жалосний погреб Петра Сагайдачного" // Рад. літературознавство.— 1965. — № 7.
Коляда Г. І. Гаврило Дорофієвич, український літератор XVII ст. // Рад літературознавство. — 1958. — N0 3.
КопинскиЙ Исайя. Алфавит духовный. — М., 1904.
Копыстенский Захария. Палинодия... // Памятники полемической литературы-СПб., 1876.-Кн. 1.
Короткий В. С. Творческий путь Мелетия Смотрицкого. — Минск, 1987
Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. — М., 1990.
Мослов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. — К., 1984.
Мединець Є. М. Братські школи України і Білорусі в XVI—XVII ст. — К., 1958.
Микитась В. Давньоукраїнські студенти та професори. — К., 1994.
Мицько І. 3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. — К, 1990.
Науменко Ф. І. Педагог-гуманіст і просвітник І. Борецький. — Львів, 1954.
Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991.
Нічик В. М. Філософія в Київській братській школі // Філос. думка. — 1988. — № 2.
Огієнко І. Українська культура: [Репр. вид. — К., 1918]. — К., 1991 Огородник І. В., Огородник В. В. Нариси з історії філософської думки в Україні. - К., 1991.
Паславський І. В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI - першій третині XVII ст. - К., 1984.
Прокошина Е. Мелетий Смотрицкий. — Минск, 1966.
Протестація І/ Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988 (Протестация митрополита Иова Борецкого // Статьи по славяноведению. — СПб., 1911.-Вып. 3).
Сакович К. Арістотелівські проблеми або Питання про природу людини // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988
Сакович Касіян. В-ірш-к на жалосний погреб зацного рицера Петра Конаше-вича Сагайдачного // Укр. поезія: кінець XVI і початок XVII ст. — К., 1978 Сакович К. Трактат про душу // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
Смотрицкий М. Грамматика словенская. — М., 1644.
Смотрицкий М. Фринос или плач восточной церкви; Оправдание невиновности; Супликация; Предисловие к Грамматике... // Из истории философской и социально-политической мысли Белоруссии. — Минск, 1962.
Смотрицкий М. Лямент у світ убогих на жалосноє представленіє святобливого а в обої добродітеля богатого мужа в бозі велебного господина отця Леон-тіл Карповича архімандрита общіа обителі при церкві Сошествія Святого духа братства церковного Віленського православного греческого // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
Транквиллион-Ставровецкий К. Зерцало богословии. — Почаев, 1790.
Транквіліон-Ставровецькнй К Із сЗерцала богословіи" // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
Транквіліон-Ставровецькнй К. Передмова до чительника о той проезацной книзі, которая то книга названная Перло многоцінноє // Там же.
Транквиллион-Ставровецкий К. Учительное євангеліє — Рахманов, 1619. Яременко Є. С Мелетій Смотрицький: життя і творчість. — К., 1986.
ТЕМА. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ — ЦЕНТР ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII І XVIII ст. (українське просвітництво)
Лекції 8—9
1. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА 1646-1056 рр. ЇЇ ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ В УКРАЇНІ
Єпифаній Славинецький
2. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ — НОВІЙ ТИП ВИЩОЇ ШКОЛИ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ СХІДНИХ І ПІВДЕННИХ СЛОВ'ЯН
Петро Могила
3. ЗМІСТ І СПРЯМОВАНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКИХ КУРСІВ ПРОФЕСОРІВ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
Йосип Кононович-Горбацький
Інокентій Гізель