Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, мої спостереження на іспитах з філософії, спостереження моїх колег по кафедрі свідчать про серйозні труднощі, які постають сьогодні перед студентами й аспірантами під час підготовки до складання іспиту. Причин для цього багато, але основних дві.

Перша полягає в тому, що дехто зі студентів не працює над підручником протягом семестру. І ми, викладачі університету, усвідомлюємо, що до цих студентів належать не тільки недбалі, а й здібні, працелюбні студенти, які одночасно і вчаться, і працюють.

Друга причина. Ще декілька років тому практично не було нових підручників з філософії. Сьогодні їх – безліч. Викладачі майже кожного ВНЗ написали чи пишуть свій власний підручник з філософії, видавці видають їх великими тиражами. Ця багатоманітність часто збиває з толку студента, а особливо того, який працює в основному під час сесії.

Крім того, українському читачеві пропонується велика кількість підручників, виданих у Російській Федерації. Треба віддати належне, серед них є і якісні підручники та навчальні посібники. Українською і російською мовами видано багато творів відомих філософів минулого і сучасності, опрацювання і знання яких дає можливість читачеві осягнути найвищі і найвагоміші ідеї, що навіки ввійшли до скарбниці світової філософської думки. Але все це не допомагає студентові під час екзаменаційної сесії: студент не може сам розібратися у цьому морі літератури. У нього немає для цього ні часу, ні належних знань, ні можливостей фізично знайти і отримати хоча б для тимчасового користування необхідні підручники чи праці. Найчастіше він користується книгою, навчальним посібником, який йому випадково попадає в руки, витрачає багато часу на те, щоб якось зорієнтуватися у матеріалі, у кращому випадку розбереться у декількох питаннях і з тим приходить на іспит. За таких умов студенту зайве сподіватися на глибокі знання і розраховувати на високу оцінку.

Тому автор вирішив запропонувати студентам безпосередньо відповіді на найважливіші питання, які, як правило, виносяться на іспит з філософії. Увага студента зосереджується на базових поняттях і фундаментальних філософських концепціях, на засвоєння яких і спрямовується вивчення курсу філософії у вищому навчальному закладі і знання яких перевіряється на іспиті.

Автор визнає, що цей посібник за ґрунтовністю подання тем не може замінити класичний підручник з філософії. Але у посібнику в концентрованому вигляді є все, що потрібно знати студенту чи аспіранту під час складання іспиту, щоб отримати відмінну оцінку: за змістом відповіді на питання, що наводяться у посібнику, відповідають програмі курсу "Філософія" для студентів і аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Автор буде вдячний фахівцям, колегам, студентам за зауваження і пропозиції, спрямовані на вдосконалення посібника.

Сподіваємося, що книга буде корисною студентам, які вивчають філософію, і викладачам філософії.

Автор

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції

Людство на всіх етапах розвитку завжди цікавили вічні "надокучливі" питання. Що таке оточуючий людину світ? Яка його сутність, як він облаштований? Чи створений він, чи існує вічно? Яка його доля в майбутньому, чи є перспектива існування? Нарешті, яке місце і роль людини в цьому світі, в чому смисл її існування? Відповіді на ці питання обумовлені потребою в загальній орієнтації, самовизначенні людини у світі. Адже перелічені питання тісно пов'язані з можливістю відповіді на більш конкретні, але болючіші питання сьогодення. Мається на увазі усвідомлення труднощів, суперечностей, визначення шляхів, тенденцій розвитку кожного конкретного суспільства чи держави. Як зрозуміти перетворення, що відбуваються в сучасну епоху? Яким чином і чи можна взагалі позбутися загроз, що нависли над людством, – екологічної, ядерної, бездуховності тощо.

Отже, для розуміння, усвідомлення всіх цих питань, розв'язання більш конкретних практичних завдань потрібен широкий кругозір, бачення перспектив розвитку світу і людства, треба розуміти сутність всього, що відбувається в світі і в більш конкретному середовищі. Необхідно розуміти смисл і мету нашого життя: що ми робимо і для чого, які наші устремління, як вони сприймаються людьми тощо.

Сукупність таких уявлень про світ та місце і роль людини в світі можна назвати світоглядом.

Отже, світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найзагальніше усвідомлення, розуміння світу, місця в ньому людини, а також ціннісні орієнтації людей, їх життєві позиції.

Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання, ідеали, цілі, мотиви поведінки, інтереси, ціннісні орієнтації, принципи пізнання, моральні норми, естетичні погляди тощо.

Якщо проаналізувати сукупність елементів світогляду, можна виділити органічно взаємопов'язані підсистеми. Це – пізнавальна, ціннісна та підсистема поведінки.

Пізнавальна підсистема.

Світогляд формується насамперед за допомогою знань. До складу світогляду входять повсякденні (життєво-практичні) та наукові (природничі, технічні, суспільні) знання, а також різноманітні форми суспільної свідомості – політична, правова, моральна, естетична, релігійна. Запас знань особи чи суспільства в цілому створює надійне підґрунтя для відповідного світогляду. Без узагальнених широких та глибоких знань неможливо забезпечити чітке, послідовне обґрунтування своїх поглядів на світ та місце людини в ньому. Правда, ступінь пізнавальної насиченості, продуманості, внутрішньої узгодженості елементів того чи іншого світогляду може бути різним.

Ціннісна підсистема.

У світогляді крім знань про світ і людину відображаються також певні поняття цінностей. У свідомості людей формується конкретне ставлення до всього, що відбувається, залежно від їх цілей, потреб, інтересів, розуміння сенсу життя тощо. Відповідно виникають світоглядні ідеали (моральні, політичні, естетичні та ін.). Завдяки ідеалам здійснюється оцінка, визначення цінності того, що відбувається. Одними з найважливіших понять, пов'язаних із ціннісною свідомістю, були і є поняття добра і зла, краси та потворності.

Підсистема поведінки.

Від знань та системи ціннісних орієнтацій залежить поведінка людини, її життєва позиція, яка може бути як творчо-активною, так і пасивно-пристосовницькою. У зв'язку з цим слід підкреслити бажаність, навіть необхідність, гармонізації) узгодженості пізнавальних аспектів та ціннісного способу освоєння світу в людській свідомості. Від цієї узгодженості залежить єдність в діях особи і суспільства таких компонентів (аспектів, рівнів) світогляду, як почуття і розум, розуміння і дія, віра і сумнів, теоретичний і практичний досвід, осмислення минулого і бачення майбутнього.

Структура світогляду залежить від певних чинників.

Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду людей світогляд поділяється на:

– світовідчуття. Це емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

– світорозуміння. Це пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;

– світосприйняття. Це досвід формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образів (сприйняттів).

За ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, груповий (професійний, класовий, національний тощо), загальнолюдський (загальнолюдські світоглядні настанови).

За ступенем історичного розвитку – античний, середньовічний і т. д.

За ступенем теоретичної "зрілості" – стихійно-повсякденний ("житейський") і теоретичний (філософський).

Світогляд виконує найважливіші функції в житті людини. Як активний духовний чинник світогляд є основою життя. Він забезпечує освоєння та зміну людиною навколишнього світу. Адже світогляд об'єднує знання і почуття у переконання. А це визначає певну поведінку та дії особистостей, соціальних груп, націй, народів.