Бюджетна система України - Пасічник Ю.В. - 18.6. Видатки бюджету на управління та міжнародну діяльність

Роль науки в XXI ст. значно підвищується. Провідні держави світу виділяють із державного бюджету на її розвиток дедалі більші кошти. Крім того, чималі капіталовкладення у наукові дослідження роблять компанії та фірми. На жаль, Україна нині вимушена витрачати досить значні кошти на соціальний захист населення, поточні соціальні програми, тому на наукову діяльність залишається зовсім мало. Низький рівень заробітної плати науковців порівняно з їхніми колегами за кордоном спричиняє "відплив умів" з тимчасовим чи постійним характером.

Фінансування науки в Україні з Державного бюджету здійснюється за трьома рівнями. Розглянемо заклади економічного напряму діяльності.

Заклади Академії наук України.

Це наукові установи, які виконують державні фундаментальні дослідження. До них відносять: Інститут економічного прогнозування, Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, Національний інститут економічних програм, Науково-дослідний інститут моделювання та інформатизації та ін.

Відомчі заклади.

При Президентові України, Верховній Раді України, міністерствах і відомствах функціонують наукові установи, які виконують наукові дослідження, що є актуальними для конкретного напряму діяльності. До них належать: Національний інститут стратегічних досліджень, Академія управління (при Президенті України), Науково-дослідний економічний інститут (Міністерство економіки), Українська академія банківської справи (НБУ) та ряд інших.

III. Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки.

У цих закладах поряд із навчанням студентів виконуються замовлення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням із Державного бюджету.

Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, передбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак, зважаючи на не досить розвинутий економічний стан суб'єктів господарювання, вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень.

18.5. Видатки бюджету на оборону та забезпечення правопорядку

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини. Існують три основні її типи1.

Повна відмова від військових видатків.

Створення могутньої воєнної супердержави.

Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.

В Україні, яка відмовилась від ядерного арсеналу, фінансування здійснюється за третім типом. Видатки на оборону фінансуються за такими напрямами:

утримання регулярних формувань;

закупівля озброєння та військової техніки;

капітальне будівництво;

проведення військових навчань;

науково-дослідні роботи;

мобілізаційна підготовка галузей народного господарства;

інші видатки, пов'язані з підтриманням функціонування Збройних сил.

Видатки здійснюються в межах сум, затверджених у Державному бюджеті через систему головних розпорядників бюджетних коштів. До складу видатків на правоохоронну діяльність входять видатки на утримання:

органів внутрішніх справ;

Внутрішніх військ МВС України;

органів прокуратури;

закладів утримання ув'язнених;

Прикордонних військ;

Служби безпеки України;

Пожежної охорони;

інших закладів.

Згідно із законодавством та положеннями про діяльність установ відповідного напряму здійснюється бюджетне фінансування. Оскільки бюджетні асигнування в повному обсязі задовольнити потреби не можуть, з урахуванням специфіки установ вони вишукують додаткові кошти на своє утримання. Так, наприклад, заклади утримання ув'язнених можуть займатись господарською діяльністю.

За останні роки окремі послуги Пожежної охорони також здійснюються згідно із затвердженими тарифами.

18.6. Видатки бюджету на управління та міжнародну діяльність

Відповідно до Конституції України наша держава має чітко структуровані три гілки влади — законодавчу, виконавчу та судову.

Витрати на законодавчу гілку влади передбачають фінансування діяльності Верховної Ради та її структурних підрозділів.

Витрати на виконавчу гілку влади включають фінансування Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств, відомств, їхніх структурних підрозділів.

Витрати на судову гілку влади — це фінансування Конституційного Суду, Верховного Суду та їхніх структурних підрозділів.

Витрати на міжнародну діяльність охоплюють фінансування посольств, консульств, представництв за кордоном, виконання повноважень державними органами, які представляють нашу державу за кордоном, участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, переговорах, зустрічах посадових осіб, участь України в міжнародних програмах тощо.

Одним із актуальних питань, що стосуються витрат на управління, є їх скорочення, але без зменшення ефективності функціонування державних установ. Протягом 1999—2000 pp. у результаті проведення кадрової реформи чисельність державних службовців була зменшена в середньому на 20 % з відповідним підвищенням рівня заробітної плати. Оскільки це питання є досить актуальним у державі, вишукуються можливості подальшого регулювання управлінських витрат. Так, Кабінет Міністрів постановою від 4 квітня 2001 р. "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів" урегулював ці відносини.

У червні 2001 р. закінчилась дія перехідних положень Конституції щодо судової системи, були ухвалені ряд законів, які започаткували реформу судоустрою. Суди отримали значно ширші повноваження. За попередніми розрахунками, сьогодні потрібно додатково близько 200 суддів з відповідним фінансовим забезпеченням. Додаткових витрат будуть вимагати й інші напрями реформи судової системи. У даному разі ці витрати соціально обґрунтовані, оскільки спрямовані на захист прав людини, організацій, установ.

Витрати на міжнародну діяльність є необхідними, адже геополітично Україна розташована в центрі Європи і має вигідно використовувати це положення, розвиваючи зв'язки зі своїми партнерами. Але має бути економічна доцільність, і тому ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 р. " передбачено мораторій на вступ до міжнародних організацій і приєднання до міжнародних угод, умови членства в яких передбачають сплату внесків або здійснення будь-яких інших виплат за рахунок Державного бюджету понад спеціально визначені обсяги.

Висновки

1. Основні напрями видатків визначаються за пріоритетністю заходів бюджетної політики держави.

2. Рівень видатків на освіту, науку, медицину залишається недостатнім, що спричиняє соціальні проблеми, які мають тенденцію до накопичення.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому сутність захищених статей видатків?

2. Розкажіть про пріоритетні видатки економічного напряму.

3. Назвіть соціальні програми, спрямовані на задоволення потреб молодих людей.

4. Поясніть особливості видатків на управління.