Бюджетна система України - Пасічник Ю.В. - Розділ 22. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

22.1. Сутність державних цільових фондів

Цільові державні фонди — один із методів перерозподілу національного доходу держави. За своєю економічною сутністю вони відображають грошові відносини з розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядження держави та використанням державних коштів для витрат на розширене виробництво, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту, розвитку науково-технічного потенціалу країни1.

Класифікація фондів.

Фонди можуть класифікуватись за різними ознаками. Подамо їх у вигляді схеми (рис. 22.1.1).

Функціонування цільових фондів відбувається згідно із законодавством України. Регламентування діяльності, джерела доходів тих фондів, які формуються під безпосереднім контролем держави, щорічно визначаються Законом України про Державний бюджет на поточний рік. Так, Законом "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (ст. 61) передбачено, що всі

позабюджетні кошти установ і організацій, які утримуються за рахунок бюджетів усіх рівнів, включаються до відповідного бюджету. Цим же законом, (ст. 63) передбачено, що Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань подають Державному казначейству України у визначеному ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів.

Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства.

Згідно з класифікацією за критерієм джерел фінансування подамо окремі з них на схемі (рис. 22.1.2).

22.2. Характеристика окремих цільових фондів

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Техногенна катастрофа, яка сталась у квітні 1986 p., досі відчутно впливає на соціально-економічне життя України. Передусім це стосується населення України, яке проживає в забруднених радіоізотопами територіях, та осіб, які постраждали при ліквідації цієї аварії. До 2000 р. існував спеціальний збір, який нараховувався на заробітну плату і надходив у спеціалізований фонд. Надалі фонд залишився в складі Державного бюджету, але вишукувати джерела фінансування необхідно серед інших джерел доходів. Напрями використання ресурсів цього фонду:

роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи в 30-кілометровій зоні;

медична реабілітація ліквідаторів катастрофи;

витрати, пов'язані з переселенням людей із забруднених територій;

компенсації ліквідаторам катастрофи на харчування, оздоровлення, проїзд у транспорті;

інші необхідні напрями роботи.

Пенсійний фонд.

Це найбільший цільовий державний фонд фінансових ресурсів. Його бюджет на 2001 р. становить понад 14 млрд грн. Цей фонд також має надзвичайно важливе соціальне значення, оскільки стосується 12 млн жителів України, які є пенсіонерами за віком, і близько 2,5 млн осіб, які є інвалідами.

Законодавча база. За станом на 1 вересня 2001 р. пенсійне забезпечення в Україні регулювалось 21 законом України, 4 міждержавними угодами, указами Президента та Положенням про Пенсійний фонд України. Протягом останніх років розроблено низку програмних документів, які підготували базу для проведення широкомасштабної пенсійної реформи. До цих документів належать:

Програма стратегічного розвитку "Україна-2010";

Програма Президента України: "Україна: поступ у XXI століття" (2000—2004 pp.);

Основні напрями соціальної політики на період до 2004 р.;

Концепція пенсійної реформи в Україні (Робоча група Кабінету Міністрів України з проведення пенсійної реформи);

інші проекти.

Основними законами, що регулюють пенсійне забезпечення, є:

Закон України "Про пенсійне забезпечення" (1992 р.) зі змінами і доповненнями;

Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (1997 р.) зі змінами і доповненнями.

Функціонує фонд згідно зі спеціальним положенням, де передбачені його завдання, механізм формування коштів, витрачання коштів, схема управління.

Завдання Пенсійного фонду. Основними завданнями фонду є:

збір і акумуляція обов'язкових страхових внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;

забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій, а також інших витрат, передбачених законодавством;

участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів;

організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.

Джерела формування коштів. Кошти Пенсійного фонду формуються за рахунок:

зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності;

зборів на обов'язкове страхування, що сплачуються фізичними особами;

спеціальних цільових зборів, що визначаються законодавством України. Так, на 2001 р. це були збори з купівлі валюти, торгівлі ювелірними виробами (крім весільних каблучок), при відчуженні легкових автомобілів тощо;

інших джерел коштів Державного бюджету;

коштів, що надходять за регресивними вимогами;

добровільних внесків підприємств, організацій і громадян;

суми фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати коштів до Пенсійного фонду;

інші надходження.

Напрями використання коштів. Кошти Пенсійного фонду спрямовуються на:

виплату державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно з чинним законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду, у тому числі громадянам, які виїхали з України на постійне місце проживання за кордон;

реалізацію державних, регіональних і обласних програм соціального захисту пенсіонерів;

створення та функціонування Єдиного державного банку даних про платників обов'язкових страхових внесків до Пенсійного фонду;

розвиток матеріально-технічної бази органів Пенсійного фонду;

організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду.