У виникненні, становленні і подальшій долі будь-якої країни на політичній карті світу визначальну роль відіграють такі чинники: географічне положення, територія, кордони, адміністративно-територіальний поділ. Значення цих чинників з розвитком людства може суттєво трансформуватися, але ніколи вони не перейдуть до розряду другорядних. Особливу роль відіграє географічне положення, значення якого можна сформулювати у вигляді афоризму Наполеона: "Географія — це доля".
Територія держави складає необхідну й у більшості випадків достатню матеріальну операційну базу для самого її виникнення, існування та розвитку.
У дослідженні кордонів держав найбільше значення має їхня класифікація та визначення функцій, які вони виконують. Виділяють групу морфологічних кордонів, природничо-географічну групу, генетичну, функціональну групу. За ґенезою кордони класифікують на антецедентніу або піонерні, субсектні, або наступні, накладені і реліктові. Державні кордони виконують кілька функцій. Всіх їх можна об'єднати в три групи: бар'єрні, контактні і фільтруючі.
З метою підвищення ефективності управління власною територією будь-яка держава, за винятком хіба що карликових, здійснює її поділ на окремі частини. Так виникають внутрішні адміністративно-територіальні одиниці (області, штати, провінції, краї, департаменти, губернії, райони, регіони, волості тощо). На їх основі створюються й діють органи державної влади та управління на місцях.
Значення столиці в житті будь-якої країни дуже велике й у багатьох випадках постійно зростає. У більшості держав столиця є не лише зосередженням органів державної влади і державного управління, судових, військово-стратегічних та інших установ, а й основним економічним центром країни.
Тестовий контроль
1. До основних властивостей географічного положення належать:
а) детермінованість;
б) науковість;
в) орографічність;
г) потенційність;
ґ) дистанційність.
2. Вигідність (чи невигідність) географічного положення залежно від зміни відстані між взаємодіючими об'єктами називається:
а) потенційністю;
б) дистанційністю;
в) детермінованістю.
3. Позначте правильні твердження:
а) географічне положення є відносним поняттям;
б) для країнознавства визначальну роль відіграє поняття природно-географічного положення;
в) при оцінюванні політико-географічного положення держави не варто враховувати його просторово-територіальну основу.
4. У просторово-територіальному сенсі можна виділити такі види політико-географічного положення країни:
а) фільтраційне;
б) бар'єрне;
в) глобальне;
г) дистанційне;
ґ) регіональне;
д) локально-сусідське.
5. Основними просторовими властивостями території держави є її:
а) конфігурація;
б) потенційність;
в) розміри;
г) детермінованість;
ґ) географічне положення.
6. Територіальні води держави визначаються такою кількістю морських миль від узбережжя:
а) 24;
6) 12;
в) 200.
7. Які з цих положень, на вашу думку, правильні:
а) до території певної держави не належать морські, річкові та космічні кораблі, які несуть на собі державні символи;
б) держава має право захищати свій повітряний простір усіма доступними їй засобами;
в) значного поширення на нашій планеті набули виключні економічні зони.
8. До континентального шельфу зараховують зони з такою кількістю миль від узбережжя:
а) 350;
б) 200;
в) 24.
9. Встановлення кордону між двома державами на місцевості називається:
а) делімітацією;
б) демаркацією;
в) фільтрацією.
10. За історичними умовами і послідовністю виник- нення кордони поділяються на:
а) морфологічні;
б) генетичні;
в) колоніальні;
г) післявоєнні;
ґ) функціональні.
11. За ґенезою їх формування кордони класифікуються на:
а) антецедентні;
б) накладені;
в) функціональні;
г) морфологічні.
12. До функцій державних кордонів належать:
а) контактні;
б) генетичні;
в) бар'єрні;
г) реліктові;
ґ) фільтруючі.
13. Які з цих тверджень правильні:
а) на основі адміністративно-територіального поділу держави створюються та діють органи державної влади й управління на місцях;
б) на найнижчому ієрархічному рівні розміщуються органи місцевого самоврядування;
в) у федеративних і унітарних державах принципи внутрішнього територіального поділу ідентичні.
14. За походженням можна виділити такі столиці країн світу:
а) родові;
б) генетичні;
в) фільтруючі;
г) ситуаційні;
ґ) штучні.
4.1. Загальні засади районування світу
4.2. Регіони світу
4.2.1. Країни Європи
4.2.2. Країни Євразії
4.2.3. Країни Азії
4.2.4. Країни Африки
4.2.5. Країни Америки
4.2.6. Країни Австралії та Океанії
Висновки