Країнознавство - Масляк П.О. - 6.3. Країни Південно-Західної Азії

Цей регіон Азії зосередив на своїй території найбільшу кількість гострих політичних проблем світу. Величезні контрасти, багатство та бідність, минуле та майбутнє — все це Південно-Західна Азія. Це колиска трьох релігій, одна з яких — іслам, переживає геополітичний підйом. Найбільші та найпотужніші держави світу намагаються "готувати свої страви" на цій "політичній кухні", ще більше ускладнюючи та загострюючи ситуацію. Нині ключовою країною регіону, регіональним лідером усе більше стає Іран.

6.3.1. Іран

Загальні відомості. Офіційна назва — Ісламська Республіка Іран. Столиця — Тегеран (7 млн осіб). Площа — 1,6 млн км² (17-те місце у світі). Населення — близько 70 млн осіб (16-те місце). Державна мова — фарсі (перська). Грошова одиниця — ріал.

Географічне положення. Держава Іран розміщена в північній і східній частинах регіону. На північному заході межує з Вірменією та Азербайджаном, на півночі та північному сході — з Туркменістаном. Східний кордон відділяє Іран від Афганістану та Пакистану. На заході межує з Туреччиною та Іраком. На півдні має широкий вихід до Перської затоки та Аравійського моря. Північний кордон частково пролягає узбережжям Каспійського моря, де Іран має свій екваторіальний сектор. У цілому географічне положення країни має як позитивні, так і негативні аспекти. Вихід до багатих на нафту Перської затоки та Каспійського моря дуже сприятливий для Ірану. Нестабільні ж кризові сусіди не сприяють налагодженню взаємовигідного співробітництва.

Історія виникнення та розвитку. З І тисячоліття до н. е. територія сучасного Ірану заселена персами. З другої половини VI ст. до н. е. існувала величезна Перська імперія. У III ст. н. е. виникла новоперська держава. У VII ст. її завоювали араби, які принесли сюди іслам. З XIII ст. держава пережила монгольську навалу. У XVI ст. відбулось відродження Перської держави. З XIX ст. зростає залежність від європейських держав. У 1935 р. країну перейменовано в Іран. Після Другої світової війни відбувіається посилення влади шаха шляхом придушення опозиції. Після втечі шаха було проголошено ісламську республіку та відбулося загострення відносин із США, Ізраїлем та деякими європейськими державами. З 1980 до 1988 р. тривала війна з Іраком, після закінчення якої посилилась економічна та військова могутність держави. Реалізація ядерної програми на сьогодні залишається наріжним каменем.

Державний устрій і форма правління. Іран — унітарна держава, президентська республіка. Фактично країна є теократичною державою, уся повнота влади в якій належить главі іранських шиїтів. Він і затверджує президента. Законодавча влада належить Національній раді (меджлісу). Він обирається на 4 роки. Всі закони країни, а також інші правові акти мають відповідати релігійним канонам шаріату. Кількість парламентарів становить 290. Адміністративно країна поділяється на 27 провінцій.

Природні умови та ресурси. Іран — переважно гірська країна. Більшу и частину займає Іранське нагір'я з середньою висотою 1200 м над рівнем моря. На узбережжі Каспійського моря здіймається хребет Ельбурс з найвищою точкою Ірану (г. Демавенд — 5670 м.). Південний захід країни займають гори Загрос. Іран страждає від частих руйнівних землетрусів.

Більшість території Ірану знаходиться в зоні сухих субтропіків. Улітку середні температури піднімаються до +27 °С, +29 °С, взимку — +2 °С, +4 °С. Річна кількість опадів незначна і не перевищує 250 мм. На півдні, де територія країни омивається Індійським океаном, клімат тропічний, жаркий і вологий. У липні середні температури — близько +32 °С, взимку — до +19 °С. На північних схилах Ельбурсу завдяки близькості Каспійського моря випадає до 2000 мм опадів на рік.

В Ірані немає великих річок. Посушливий клімат сприяє тому, що багато з них улітку взагалі пересихають. Тому забезпечення людей і господарства прісною водою — одна з найбільших проблема країни.

Рослинний і тваринний світ здебільшого доволі бідний. Найбільшою мірою це стосується великих соляних пустель, яких тут декілька.

Іран володіє багатими мінеральними ресурсами. Особливо виділяються енергоносії — нафта, природний газ, кам'яне вугілля, а також запаси руд кольорових металів (боксити, уран, срібло, хроміти, мідь, цинк, свинець); є родовища залізної та марганцевої руди. Значні поклади хімічної сировини (сірка, сіль) та будівельних матеріалів.

Населення. Середня густота населення невелика і ледве перевищує 40 осіб на 1 км². Для Ірану характерний оазисний тип розселення зі значним його скупченням в тих частинах держави, де є вода для зрошення, і повним безлюддям, особливо в соляних пустелях. Для Ірану властивий один із найвищих у світі показників природного приросту населення — 28%о. Висока народжуваність тут поєднується з низькою смертністю. З 1950 р. населення країни зросло більш ніж у 4 рази. Міське населення країни збільшується швидкими темпами й уже перевищило 60%. Зростає кількість міст-мільйонерів. Крім столиці, яка належить до найбільших міст планети, великими містами є Мешхед, Ісфаган, Тебріз, Шираз. Національний склад населення надзвичайно строкатий. Перси складають лише 56% населення. Багато азербайджанців — 17%, курдів — понад 9% тощо.

Господарство. Іран належить до країн, що розвиваються. Постійно зростає частка індустрії. В ній переважає гірничодобувна промисловість. За видобутком нафти Іран займає четверте місце у світі. Десяте місце належить йому за видобутком природного газу. Постійно зростає видобуток урану, який має забезпечити реалізацію ядерної програми. Заплановано масштабний видобуток руд кольорових металів.

Крім гірничодобувної промисловості нині швидко розвиваються нафтопереробна та нафтохімічна, чорна та кольорова металургія й, особливо, машинобудування: ця галузь випускає літаки та автобуси, трактори й озброєння, сільськогосподарську техніку та продукцію електроніки. Традиційно розвинута легка та харчова промисловість. У всьому світі відомі вироби іранського ремісництва, особливо перські килими, металеві та ювелірні вироби. Харчова промисловість відома своїми поставками на світовий ринок чорної ікри.

У сільському господарстві донині зайнята третина населення. Основними культурами є зернові (пшениця, ячмінь, рис). Поширене вирощування олійних та бобових культур. Зростає частка технічних культур (цукровий буряк, цукрова тростина, бавовна, тютюн, чай). За вирощуванням фініків Іран посідає перше місце у світі.

У тваринництві переважає вівчарство та козівництво. Поголів'я овець перевищує 50 млн, кіз — 30 млн, великої рогатої худоби — 10 млн. Швидке зростання населення перевищує темпи зростання випуску продовольства, тому його не вистачає.

Транспортне забезпечення економіки та населення все ще недостатнє. Довжина залізничних магістралей ледь перевищує 5 тис. км, автомобільних доріг — 150 тис. км. У зовнішніх зв'язках переважає морський транспорт. Головні порти знаходяться на узбережжі Перської затоки. Швидкими темпами розвивається трубопровідний транспорт.

Культура та соціальний розвиток. Однією з найбільших проблем Ірану є та, що в країні лише трохи більше половини населення письменні. Це дуже обмежує соціально-економічний прогрес країни. Низький доступ населення до питної води. Високою є смертність дітей до 1 року.

Країна володіє великою історико-культурною спадщиною світового значення. Особливе значення мають археологічні розкопки Персеполя, Телегіана, Шамі, а також релігійні мусульманські центри Мешхед і Кум. Майже 99% населення сповідують іслам, з них 93% є шиїтами.

Ісламська Республіка Іран визнала незалежність України 25 грудня 1991 р. На початку 1992 р. (22 січня) було встановлено дипломатичні відносини між двома країнами. Двосторонні відносини регулюються десятками протоколів, декларацій, угод та меморандумів. Україна експортує до Ірану товарів на суму понад 200 млн дол., закуповуючи в цієї країни на суму 10— 30 млн дол. США. Таким чином для нашої держави економічне співробітництво з Іраном надзвичайно вигідне.

Запитання та завдання

1. Назвіть позитивні і негативні особливості географічного положення Ірану.

2. Яка роль релігії, в іранському суспільстві?

3. Які чинники сприяють перетворенню Ірану на регіонального лідера?