Діяльність Світового банку в Україні була започаткована 3 вересня 1992 року, коли міністр фінансів України Г. П'ятаченко підписав оригінал Статуту МБРР на церемонії у Державному департаменті США. Україна стала 167-м членом Світового банку.
Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення, доступних для України сьогодні.
За кваліфікацією Світового банку, Україна як країна із середнім рівнем доходів належить до третьої категорії країн. Для країн цієї категорії строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою, яка приблизно становить 6,5 % річних. Державний борг України на 1 січня 2000 р. перед Світовим банком дорівнює 2,0 млрд. дол. США, або 16% усього зовнішнього державного боргу України. Загальна сума зарезервованих для України коштів на 1 липня 2001 року перевищила 3 млрд. дол. США, але виділення близько 0,4 млрд. дол.
США було відмінено у зв'язку з невирішеністю деяких організаційних питань [3].
За даними Рахункової Палати, з моменту здобуття Україною членства у МБРР портфель діючих і завершених проектів, що фінансуються за рахунок коштів позик МБРР, складається із 17 проектів на загальну суму 2,8 млрд. дол. США.
Основні проекти Світового банку в Україні
Першою позикою, наданою нашій країні після її вступу до цієї кредитно-фінансової організації, була позика на підтримку програми реформ у розмірі 27 млн. дол. США строком на 17 років, причому протягом перших п'яти років Україна мала сплачувати тільки стандартну плаваючу процентну ставку 7,43 %. За проектом позики, залучаються також загальні кошти на умовах гарантів інших фінансових організацій загальним обсягом близько 17 млн. дол. США.
Проект реабілітаційної позики загальним обсягом 500 млн. дол. США почав впроваджуватись наприкінці 1994 року. Перший транш у розмірі 100 млн. дол. США був використаний на сплату боргів за газ Туркменистану. Основне призначення проекту - підтримка реалізації основних економічних реформ (лібералізація цін торгівлі, приватизація підприємств державної власності, реформи в сільському господарстві, енергетиці, підтримка макроекономічної стабілізації).
Нині Світовим банком в Україні здійснюється такі програми: Проект фонду соціальних інвестицій, Проект здійснення контролю за туберкульозом і СНІДом, Проект розвитку приватного сектора, Програма модернізації державної податкової служби, Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості і Проект "Україна - розвиток через Інтернет". Передбачається, що ці програми дадуть змогу досягти істотних зрушень в основних напрямках реформ і соціальної злагоди.
Позика на кредитування муніципального розвитку (2004 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 150 млн. дол. США) сприятиме підвищенню фінансової дисципліни та розвитку необхідного кадрового потенціалу на рівні міст. Позика на реформування сектора енергетики (2005 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 250 млн. дол. США) допомога консолідації реформ у кількох сферах (електроенергетика, вугільна та газова промисловість) і розроблятиметься так, щоб відповідати темпам перетворень у різних сферах цього сектора. Два пілотні проекти розраховані на розв'язання конкретних завдань поглиблення інтеграції в європейський простір.
Проект фінансування та довгострокового кредитування села (2004 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 250 млн. дол. США). Основна увага цього проекту приділятиметься довгостроковому кредитуванню села, але він має й ширше значення, сприяючи наданню довгострокових кредитів в усіх галузях економіки.
Уже досягнуто попередньої угоди про виділення Україні Світовим банком позики, призначеною і для реконструкції вугільної промисловості в загальній сумі майбутнього кредиту в розмірі 300-400 млн. дол. США. Передбачається, що кошти буде виділено на 17 років з відстрочкою погашення боргу протягом 5 років під 7,52 % річних. Реструктуризацію галузі планується здійснити трьома етапами. На першому накреслено закрити три збиткові шахти, на другому - 22. Третій етап передбачає санацію шахт з низькими виробничо-технічними показниками.
Стратегія допомоги Світового банку Україні на період 2004 - 2005 років ґрунтується на досвіді останніх років та на аналізі різних варіантів подальшого поступу у реформуванні в Україні.
Упродовж наступного чотирирічного періоду в Україні відбудуться важливі події, які визначають політичну й соціальну еволюції країни, та місце, яке вона посідатиме у світі. На нашу державу упродовж періоду наступної стратегії допомоги Україні чекають нові завдання й можливості як у внутрішній діяльності (внаслідок президентських виборів та очікуваних змін у внутрішній політиці і ставлення до реформ), так і в міжнародній (з огляду на нову ситуацію, зумовлену розширенням ЄС, та зміну міжнародної ситуації загалом).
Мета пропонованої стратегії - підтримати європейський вибір України, забезпечуючи інституційний розвиток, що стимулюватиме створення сприятливого для підприємницької діяльності середовища та широкого залучення громадськості до роботи органів влади, а також дбайливого реагування владних структур на потреби населення.
Відповідно до базового сценарію загальна сума нових зобов'язань МБРР може сягнути 2,4 млрд. дол. США упродовж 2004 - 2007 фінансових років. Підтримка бюджету надаватиметься у формі серії однотраншевих Програмних системних позик (одна операція на суму 250 млн. дол. США у 2004 фінансовому році та до трьох операцій на суму 300 млн. дол. США кожна у 2005, 2006, 2007 фінансових роках.
Уряд України планує й надалі використовувати багаторічний досвід роботи Світового банку як глобального партнера у справі розвитку для формування ефективних програм і проектів, які враховують світову практику й допомагають диверсифікувати джерела економічного зростання. Сьогодні в кредитному портфелі Представництва Світового банку в Україні - приблизно 40 проектів, які перебувають у стадіях розробки та впровадження, іноді у співпраці з іншими багатосторонніми агенціями та донорами.
12.4. Регіональні фінансово-кредитні установи
Регіональні та національні банки розвитку мають на меті фінансування тих самих видів діяльності, що їх фінансує і Світовий банк, а саме - це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні.
У 60-ті роки XX століття розпад колоніальної системи і поява великої групи незалежних держав утворили нову ситуацію на світовому валютно-кредитному ринку. Практично кожна країна, що розвивається, поставила собі за найважливішу мету проведення індустріалізації, поширення регіонального співробітництва та економічної інтеграції. Для проведення індустріалізації і створення необхідної інфраструктури необхідні були кошти, які навіть МВФ і МБРР надати не могли в достатньому обсязі. Для вирішення проблеми були створені регіональні банки, які охоплюють велику кількість країн, розташованих на одному з континентів.
Вирішуючи специфічні проблеми валютно-кредитних відносин на регіональному рівні, ці установи формують ресурси для своєї діяльності з власного капіталу та позик, які вони отримують на міжнародних, а часто і на національних ринках капіталу. Регіональні банки надають головним чином довгострокові кредити на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм й міжнародних проектів допомоги країнам, що розвиваються. Фінансування проектів регіональними банками розвитку надається на більш пільгових умовах, ніж звичайні ринкові. Характерною рисою регіональних банків розвитку є участь в них не тільки країн, що розвиваються, а й достатньо розвинутих країн, які виконують функцію донорів.
До найвідоміших регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ передусім належать Міжамериканський банк розвитку (МаБР), Африканський банк розвитку (АфБР) та Азіатський банк розвитку (АзБР).
У межах Європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжнародних валютно-кредитних установ - Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Країнами Чорноморського басейну (куди входить і Україна) засновано Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР).
* Міжамериканський банк розвитку (МаБР) - кредитний інститут, створений у 1959 році з ініціативи США для фінансування програм розвитку в країнах Латинської Америки. В нього входить 26 латиноамериканських держав, США, Канада, Японія й 14 країн Західної Європи.
Головними завданнями Банку є надання фінансової й технічної допомоги країнам Латинської Америки у будівництві невеликих підприємств провідних галузей виробництва країн-членів.
Банк організований у формі акціонерного товариства з капіталом 850 млн. дол. США. Поряд з акціонерним капіталом він має у своєму розпорядженні групу фондів, що входять до нього. Ці установи перебувають під технічним керівництвом банку. Ресурси банку формуються з внесків країн-членів та позичених коштів, що мобілізовані на ринках позичкових капіталів.
Банк надає кредити урядам та під їх гарантію приватним підприємствам на звичайних і пільгових умовах, а також гарантії за урядовими кредитами. За роки свого існування МаБР надав найбільший обсяг кредитів країнам "великої трійки" - Аргентині, Бразилії та Мексиці.
Кредити МаБР мають цільове призначення, а саме основна їх частина спрямовується в енергетику, сільське господарство, гірничу та переробну, легку та харчову галузі промисловості, а також інфраструктуру. Процентна ставка за кредитами дорівнює в середньому 10 %, строк кредитів - від 10 до 15 років. Джерелом пільгових кредитів є спецфонди, за рахунок яких фінансуються проекти, що особливо важливо із соціального погляду, але нерентабельні або малорентабельні з фінансового. Строк погашення цих позик - 15-40 років під знижені відсотки в межах 2-4 % річних.
* Африканський банк розвитку (АфБР) був заснований в 1964 році. Членами АфБР є 50 незалежних африканських держав і 25 нерегіональних членів. Спочатку, згідно зі Статутом банку, його членами мали бути лише африканські держави, але гостра нестача коштів зумовила залучити й деякі розвинуті країни до формування капіталу. На сесії ради керуючих АфБР у 1978 р. було прийнято рішення про залучення до банку неафриканських країн з метою збільшення статутного капіталу, але за умови, що їм належатиме не більше як 1/3 загальної суми статутного капіталу, керівництво залишається у регіональної ради керівників, а кредити надаються тільки африканським країнам.
Основною метою створення АфБР є сприяння економічному й соціальному прогресу африканських країн.
Ресурси банку складаються із внесків, переважну частку яких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР - найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільша квота у статутному капіталі АфБР: США - 17,0%, Японія- 14,0 %, Німеччина- 10,5 %, Франція й Канада - по 9,0 % [9, с 189].
Претендувати на одержання позик Банку мають право лише уряди країн-членів АфБР. Підприємства країн Африки можуть одержати позики тільки за умови обов'язкового гарантування їх урядом своїх країн.
Строки погашення та рівень процента залежить від рентабельності проекту, його важливості для розвитку африканської економіки. Строки надання кредитів - від 5 до 25 років, у тому числі пільговий період становить від 1 до 6 років. Крім процентів, банк утримує комісійні: установлену комісію в розмірі 1 % річних та комісію 0,75 % річних з невикористаної частини позики [9, с 572].
^Азіатський банк розвитку (АзБР) розпочав свою діяльність у 1968 році. Членами банку є 55 держав, в тому числі 14 неазіатських (наприклад Австралія, США, Канада). Операції банку поширюються на весь спектр економічного розвитку, але головна увага приділяється саме сприянню розвитку сільського господарства, енергетиці, фінансовому сектору, транспорту і зв'язку, соціальній інфраструктурі.
Кошти банку формують як за рахунок мобілізації фінансових коштів регіону діяльності банку, так і за рахунок залучення капіталів із країн інших континентів. АзБР може вдаватись до позик, розміщувати облігації' та інші зобов'язання, приймати за особливими угодами від урядів і організацій окремих країн кошти у спеціальні фонди.
Банк здійснює довгострокове кредитування як урядів - так і окремих підприємств азіатських країн. Строк погашення кредитів від 10 до 30 років, за пільговими -до 40 років. Пільговий кредит триває від 2 до 7 років залежно від процесу.
У європейському регіоні у валютно-кредитній інституціональній структурі основне місце належить Європейському інвестиційному банку та Європейському банку реконструкції і розвитку.
o Європейський інвестиційний банк (ЄІЕ) - заснований у 1958 році. Він функціонує як фінансово автономна і юридично самостійна організація в рамках ЄС. Членами ЄІБ є 14 держав Європи (членів ЄС), за винятком Франції. Статутний капітал банку становить приблизно 15 млрд. евро.
Основними цілями ЄІБ є надання позик і гарантій на фінансування проектів для менш розвинутих регіонів, для модернізації, реконструкції або конверсії підприємств, розвитку підприємницької діяльності в нових галузях. ЄІБ може залучити кошти на європейському та міжнародному ринках капіталів за рахунок емісії облігацій.
ЄІБ фінансує тільки частину вартості проектів, доповнюючи власні кошти позичальника та інші джерела фінансування. Його позики, як правило, не перевищують 50 % загальної суми вкладених у проект коштів. Банк надає довгострокові позики, строк яких залежить від типу об'єктів і коливається від 7 до 12 років для промислових об'єктів та до 20 і більше років для проектів з розвитку інфраструктури. Також ЄІБ займається консультативною діяльністю, зокрема оцінює проекти через проведення техніко-економічного обґрунтування, визначення потреб у фінансових коштах тощо.
* Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) - має
статус міжнародної фінансової організації з високим кредитним розвитком. Він розпочав свою діяльність у 1991 році, засновниками якого стали 40 країн світу. Україна ввійшла до числа членів ЄБРР 13 серпня 1992 року.
Банк створений спеціально для сприяння економічним реформам та заохочення підприємницької діяльності у країнах Східної та Центральної Європи, в тому числі у країнах СНД і Балтії. Нині він активно допомагає постсоціалістичним країнам у реформуванні економіки та створенні конкурентноспроможної промисловості, розвитку взаємовигідних зв'язків між західно- та східноєвропейськими країнами.
Сьогодні членами ЄБРР є 60 держав світу. Згідно зі Статутом МБРР членами банку можуть бути європейські країни, неєвропейські країни, які є членами МВФ, а також Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і Європейського союзу (ЄС).
Статутний капітал банку становить 20 млрд. евро. Він розподіляється між членами-країнами відповідно до таких пропозицій: 50 % капіталу належить країнам Європейського Союзу; 13,7 % - країнами Східної та Центральної Європи; 11,3 % - іншим європейським країнам; 10 % -США; 8,5 % - Японії; 6,5 % - іншим країнам світу [2, с 152].
Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших міжнародних банків розвитку, є підтримка ними саме приватної підприємницької діяльності. Статут ЄБРР проголошує, що не менше як 60 % фінансування банку повинно спрямовуватись у приватний сектор.
Кредитні ресурси ЄБРР формуються з власного (акціонерного) капіталу та позичкових коштів, які разом утворюють звичайні ресурси, а також із спеціальних фондів. Із звичайних ресурсів кошти надаються на ринкових умовах для здійснення рентабельних проектів розвитку. Спеціальні фонди призначені для пільгового кредитування малорентабельних галузей соціальної сфери та надання технічної допомоги.
ЄБРР може здійснювати такі види фінансової діяльності:
> кредити для комерційних підприємств з максимальним терміном близько 10 років;
> кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури з максимальним терміном близько 15 років;
> інвестиції у статутні фонди підприємства;
> гарантії;
> участь у підписанні і купівлі боргових зобов'язань. Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5
млн. євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована (зменшена або збільшена). Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн. євро.
Кредити банку підприємствам не повинні обов'язково бути обумовленими гарантіями урядів. Банк, як правило, фінансує не більше як 35% загальних витрат позичальника, але при цьому він зможе допомогти відшукати партнерів на решту коштів.
ЄБРР може фінансувати конкретні індивідуальні проекти і проекти у складі структурних і галузевих інвестиційних програм.
Він перетворився на значного інвестора в країнах Центральної і Східної Європи, а саме на нього припадає приблизно 15 % усіх прямих капіталовкладень в регіоні.
ЄБРР здійснює великі програми з охорони навколишнього середовища в регіонах Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ