Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н.І. - 4.4. Фактори, які впливають на платіжний баланс

Платіжний баланс дає уявлення про участь країни в світовому господарстві, масштабах, структуру та характер її зовнішньоекономічних зв'язків. Під впливом низки факторів він може мати позитивне чи від'ємне сальдо. Найголовнішими вважаються такі.

1. Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.

2. Циклічні коливання економіки.

Світові економічні і фінансові кризи призводять до значних дефіцитів платіжних балансів то одних, то інших країн.

3. Зростання закордонних державних витрат, пов'язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами.

4. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.

5. Зміни в міжнародній торгівлі.

Різке зростання світових цін на нафту в останні роки призвело до дефіциту поточних операцій платіжних балансів країн-імпортерів нафти та активізації платіжних балансів нафтовидобувних країн - членів ОПБК.

6. Вплив валютно-фінансових факторів.

Із введенням плаваючих курсів значно зросли ризики валютних втрат, особливо під впливом різких коливань курсів провідних валют світу, які найчастіше використовуються як валюти ціни і платежу: долара США, євро, англійського фунта стерлінгів, японської єни. В очікуванні зниження курсу національної валюти суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності починають змінювати строки платежів за експорт та імпорт.

7. Негативний вплив інфляції. В результаті інфляції країна може втратити конкурентоспроможність на світових ринках через підвищення цін на експортні товари. Натомість спостерігатиметься нарощування імпорту дешевшої продукції іноземного виробництва.

8. Торговельно-політична дискримінація певних країн.

9. Форс-мажорні обставини - неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Це лише окремі фактори з цілої множини, що впливають на стан платіжного балансу. А тому можна стверджувати, що досягнення рівноваги платіжного балансу є завданням складним. Так, довгострокове пасивне сальдо платіжного балансу призводить до того, що для покриття дефіциту іноземної валюти потрібно використовувати офіційні резерви, зменшуючи їхні обсяги, що в свою чергу негативно позначається на її міжнародній ліквідності. Щоб уникнути таких негативних наслідків, країна може використовувати інструменти зовнішньоторговельної політики, а саме тарифні та нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі, спрямовані на захист інтересів вітчизняного виробника, обмеження іноземної конкуренції. Однак така протекціоністська зовнішньоторговельна політика, проведена однією країною, викликає відповідні заходи з боку її торгових партнерів. Іншими словами, наслідком скорочення імпорту в результаті введення країною тарифних або нетарифних обмежень зовнішньої торгівлі швидше за все стане скорочення і її експорту, тобто зниження зайнятості, зменшення сукупного попиту тощо. Скорочення імпорту і нарощування чистого експорту неминуче вплине на рівень обмінного курсу національної валюти, сприяючи його підвищенню. У свою чергу підвищення обмінного курсу стимулюватиме імпорт і стримуватиме експорт. У результаті відбувається погіршення стану платіжного балансу країни, що має серйозні негативні макроекономічні наслідки.

Щодо довгострокового активного сальдо платіжного балансу, то і в цьому випадку може бути доречною ціла низка негативних наслідків. Якщо активне сальдо досягається за рахунок позитивного сальдо рахунку поточних операцій, то це означає, що імпорт не перекриває експорту і фактичний рівень споживання стає меншим від потенційно можливого. Валютний ринок країни може вийти зі стану рівноваги, адже країна на імпорт витрачає менше, ніж заробляє від експортної діяльності. Отже, на валютному ринку спостерігатиметься надлишок іноземної валюти, що в свою чергу приведе до підвищення курсу національної валюти.

Крім того, тривале перевищення припливу валюти в країну над її відпливом може бути причиною інфляції, знецінення національної грошової одиниці і підвищення рівня цін на внутрішньому ринку.