Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н.І. - Облігаційні позики регіональних МФО

Різновидом операцій на світовому ринку позикових капіталів є облігаційні позики. Загальний обсяг розміщених багатосторонніми банками розвитку облігацій невеликий порівняно з обсягами світового ринку боргових зобов'язань - 3-5 % світового ринку. Проте облігаційні позики є значним джерелом поповнення коштів банків розвитку.

З погляду обсягів банки розвитку навряд чи є конкурентами приватних компаній, що випускають облігації, проте їхні облігації мають низку переваг:

1) мають першокласний рейтинг і, розміщуючи облігації на недостатньо розвинених місцевих ринках боргових зобов'язань, одержують значну конкурентну перевагу, наприклад, АзБР став першим інститутом, що розмістив облігації з рейтингом AAA в Індії та Малайзії;

2) прирівнюються до державних і є надійним об'єктом інвестування, тому до інвестування в ці облігації вдаються багато інституційних інвесторів.

Багатосторонні банки розвитку розміщують в основному довгострокові облігації як у регіоні функціонування, так і за його межами (якщо облігації номіновані у конвертованій валюті). АзБР у 2004 р. випустив 10-річні облігації з купоном 4,25 %. 45 % облігацій було розміщено в Азії (за винятком Японії), 21 - в Японії, 20 - в США і 14 % - в Європі.

Тенденцією останнього десятиліття стало розміщення облігацій також і в неконвертованих валютах країн-позичальників у зв'язку зі збільшенням обсягів кредитування багатосторонніми банками розвитку окремих держав у їх національних валютах. ЄБРР у 2004 р. провів перший випуск облігацій у російських рублях.

Інвестиційна діяльність як джерело формування ресурсів банку

Банки розвитку, проводячи інвестиційні операції, мають на меті декілька цілей: по-перше, доходи від інвестицій вони спрямовують на кредитування і фінансування пільгових процентів за кредитами; по-друге, інвестуючи кошти в ліквідні активи, банки забезпечують наявність резервних коштів для кредитування й обслуговування своїх зобов'язань тощо.

Інвестиційні операції банків розвитку мають відповідати декільком принципам: забезпечувати надійність вкладень, з одного боку, і максимізацію доходу - з іншого, інвестувати ресурси у ліквідні активи, які можна обернути в готівку за короткий проміжок часу.

Банки розвитку вкладають свої активи в державні боргові інструменти, термінові депозити, корпоративні облігації, похідні цінні папери тощо, які розподіляються між декількома інвестиційними портфелями, що мають різну прибутковість і ризики. Основний портфель використовується з метою забезпечення резерву коштів, необхідних для виконання банком своїх функцій та зобов'язань. Середній строк активів цього портфеля - декілька років. Інший вид портфеля - операційний - слугує для забезпечення наявних засобів протягом місяця, а в його основі лежать короткострокові і високоліквідні активи. Є також портфель, призначений для максимізації спреду між прибутковістю інвестицій та вартістю запозичень на ринку позикових капіталів.

Обсяг інвестиційного портфеля регіональних банків розвитку в декілька разів перевищує рівень кредитування. Водночас специфікою цих банків порівняно з комерційними кредитними організаціями є достатньо високий рівень ліквідних активів у загальній сумі активів: у МАБР він становить 20,7 %, в АзБР - 18,7, а в АзБР - 24,9 %.

Фонди в довірчому управлінні

Або фонди-трасти, засновувалися країнами-акціонерами банку розвитку і покликані підтримати країни, що розвиваються, шляхом надання їм технічної допомоги, консалтингових послуг, а також проведення співфінансування і мікрофінансування. Деякі фонди об'єднуються відповідно до програм банку. Наприклад, у МАБР з 55 фондів-трастів 37 функціонують у межах програми розвитку технічної співпраці.

Якщо порівнювати між собою регіональні банки розвитку, то їхніми спільними рисами є те, що, по-перше, всі вони здійснюють довгострокове кредитування регіональних проектів і під час розробки стратегії розвитку враховують регіональну специфіку і, по-друге, приблизно третина членів банків розвитку - це промислово розвинені країни, яким належить значна частка капіталу і які найбільше впливають на діяльність цих банків і виконують функцію донорів1.

Регіональні банки здійснюють переважно пільгове кредитування, обсяги та розміри якого залежать від розміру і структури їхніх ресурсів (до 40 років з процентною ставкою від 1 до 4 % річних)1.

Крім того, слід зазначити, що всі ці регіональні банки розвитку мають багато спільного не лише між собою, а й з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. їхньою спільною метою є надання фінансової та технічної допомоги для розбудови та розвитку конкурентоспроможних економік країн-учасниць.

Саме організаційна структура МБРР була взята за основу під час створення регіональних банків розвитку. Керівними органами кожного з банків є Президент, Директорат та Рада управляючих, функції яких зафіксовано в Статутах банків2.

Регіональні банки, як і МБРР, - це акціонерні товариства. Джерелом поповнення їхнього статутного капіталу є запозичення на світових ринках капіталу за рахунок емісії власних облігацій та добровільних внесків багатших країн.