Міжнародні фінанси - Рогач О.І - СУТНІСТЬ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Міжнародні фінансові операції мають давню історію і сягають часів неолітичної революції (IV—III тисячоліття до н. е.). Різноманітні форми таких операцій були пов'язані з розвитком міжнародної торгівлі, з піднесенням грошового господарства.

Значного імпульсу зазнали міждержавні фінансові зв'язки в епоху становлення світового ринку, Великих географічних відкриттів, зародження індустріальної цивілізації.

Сучасні світові фінанси є однією з визначальних підсистем світового господарства, яка справляє вирішальний вплив на національну і світову економіку.

Основні терміни і поняття

Трапезити , трансакції, гривня, трансфер, динарій, фінансові операції, лампо, міжнародні фінанси, Танза, міжнародний грошовий ринок, фінансова революція

Контрольні запитання та завдання

1. У чому полягали особливості міжнародних фінансових відносин античної доби?

2. Як розвивалися міжнародні фінансові відносини на території сучасної України?

3. Якою була роль митно-тарифної політики у формуванні міжнародних фінансів?

4. Який вплив справила фінансова революція на розвиток міжнародних фінансових відносин?

5. Назвіть головні різновиди сучасних фінансових операцій.

6. За якими напрямами здійснюється рух грошових потоків у світовому господарстві?

7. Як співвідносяться між собою міжнародні грошові, валютні та фондові ринки?

ЛІТЕРАТУРА

Бродель Ф. Время мира. М., 1992.

Бродель Ф. Что такое Франция? Люди и вещи. Ч. 2: Крестьянская экономика до начала XX в. М., 1997.

Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О. В. На світанку історії. К., 1998. Всемирная история: В 24 т. Т. 4: Эллинистический период; Т. 8: Крестоносцы и монголы. Минск, 1996.

Гаврилюк Н. А. История экономики Степной Скифии: VI—III вв. до н. э. К., 1999. Криш Э. Г. Сокровища Трои и их история. М., 1996.

Михайлов Д. И. Мировой финансовый рынок: тенденции и инструменты. М., 2000.

Міжнародні фінанси в питаннях і відповідях. К., 2000.

Немировский А. И. История Древнего мира. Античность: В 2 ч. 4. 2. М., 2000.

Подоляк Н. Г. Ганза: мир торговли и политики в XII—XVII столетиях. К., 1998.

Успенский Ф. И. История Византийской империи. М., 1996.

Ascent to Civilization. The Archeology of Early Humans. London, 1994.

The Cambridge economic history of Europe. Vol. II: Trade and Industry in the middle

Ages / Ed. by M. M. Postan, E. Millet. Cambridge University Press, 1987.

Chirovsky Fr. N. L. Old Ukraine. Its socio-economic history prior to 1781. New Jersey,

1963.

Economic and social history of the Ottoman empire. 1300—1914. Cambridge University Press, 1994.

Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers. Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. London, 1988.

Kindleberger Ch. P. A Financial History of Western Europe. London, 1984. Michell M. A. The economics of ancient Greece. Cambridge, 1957. Uber das Studium der Alten Geschichte. Munchen, 1993.

Розділ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА

• Сутність глобалізації

• Глобальні виклики світової економіки

• Чинники глобалізації світових фінансів

• Еволюція світової фінансової архітектури

• Наслідки фінансової глобалізації

• Координація політики країн у глобальному фінансовому середовищі

СУТНІСТЬ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Глобальна трансформація різних сторін життя людського суспільства є найважливішою рисою сучасного світового розвитку. Світова спільнота дедалі виразніше постає як функціонально взаємопов'язана цілісна система.

Нова ситуація у світі, що склалася наприкінці XX ст., відкриває перед народами широкі перспективи для співпраці, доступ до здобутків світової цивілізації. Разом з тим глобальна трансформація світової економіки ставить перед країнами і нові складні проблеми адаптації до динамічного процесу соціально-економічної модернізації.

Глобалізація світової економіки, глибокі структурні зрушення, спричинені розгортанням інноваційного процесу і діяльності транснаціональних корпорацій, потребують не тільки граничної мобілізації всіх ресурсів і можливостей країн, а й максимального використання переваг міжнародного поділу праці, відмови від автаркічного розвитку, інтеграції у світове господарство.

Як зазначається у щорічному звіті Міжнародного валютного фонду за 2000 р., "глобалізація в її економічному контексті означає зростання інтегрованості економік країн світу, особливо по лінії торгівлі та фінансових потоків. Це поняття також охоплює рух людей (робочої сили) та знань (технології) через національні кордони".

Глобальні ринки створюють нові можливості для зростання ефективності бізнесу. Вони відкривають доступ до величезних ресурсів капіталу, технології, більш дешевого імпорту та містких експортних ринків. Але вигоди глобалізації не розподіляються нарівно між усіма. Звідси — неоднозначність оцінок цього явища. З одного боку, у глобалізації бачать рушійну силу світового розвитку, з іншого — чинник зростання нерівності всередині країн та між ними, загрозу зайнятості та життєвим стандартам. Наприклад, деякі дослідники прямою причиною низки фінансових криз у 90-х роках XX ст. (Мексика, Таїланд, Індонезія, Росія, Бразилія) вважають саме глобалізацію. Справді, фінансові кризи в цих країнах, мабуть, не сталися б, коли б вони були ізольовані від глобальних ринків капіталу. Разом з тим очевидно й те, що більшість із цих країн ніколи не досягли б відчутних темпів зростання, якщо б не мали припливу фінансових потоків з цих глобальних ринків.

Глобалізація світової економіки, прискорювана зростанням конкуренції, розвитком технологій, лібералізацією економічної політики та іншими факторами, спричинює відносне зменшення значення національних держав як основної ланки економічної діяльності. В ситуації динамічної транснаціоналізації, виникнення глобальних фірм і глобальних за характером галузей створюються нові умови, за яких формування багатогалузевих господарських комплексів навіть у найбільших країнах з самого початку має орієнтуватися на участь у міжнародному поділі праці. Змінюючи характер економічного зростання і напрями використання порівняльних переваг, глобалізація веде до того, що розвиток окремої галузі виходить за межі окремих країн.

Взаємозалежність країн стає однією з найістотніших рис процесу глобалізації світової економіки. Така взаємозалежність дедалі більшою мірою зумовлює координацію діяльності держав у вирішенні не тільки політичних, екологічних або економічних проблем, а й інших глобальних проблем, передусім гуманітарних, пов'язаних із загальнолюдськими цінностями і правами людини.